lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Регіональні видання

Регіональні видання

Административный центр района - станица Каневская.

Далеко від землі своїх предків, серед вулканів Камчатки живе нащадок Тараса Григоровича Шевченка - Андрій Віталійович Лисенко. Він належить до п'ятого покоління славетного роду Шевченків.

Нашим читачам, безсумнівно, цікаво буде дізнатися про те, чому 26 квітня ц.р. в Клубі української культури при Камчатській обласній бібліотеці ім. академіка С.П. Крашеніннікова відбувся вечір, присвячений саме українському поетові Василю Семеновичу КОЛОДІЮ.

Старовинний ІркутськУкраїнський культурний центр "Дніпро" в Іркутську спільно з бібліотекою № 13 міста, де створено відділ української літератури, провів презентацію виставки "Росія - Україна: діалог двох культур" та музичний вечір "Я з цих місць родом, пам'яттю", присвячений керівникові хору ветеранів палацу культури "Будівельник", вихідцю з Полтавщини Степанові Ільяшенку.

Український культурний центр "Дніпро" в Іркутську спільно з бібліотекою № 13 міста, де створено відділ української літератури, провів презентацію виставки "Росія - Україна: діалог двох культур" та музичний вечір "Я з цих місць родом, пам'яттю", присвячений керівникові хору ветеранів палацу культури "Будівельник", вихідцю з Полтавщини Степанові Ільяшенку. На виставці було представлено два розділи: "Поезія російського костюма" та "Український народний одяг"; експонувались книги з етнографії, малюнки, вишиті рушники, члени організації демонстрували український народний стрій. Ці заходи відбулися в рамках програми днів російської духовності й культури "Сияние России".

Саме такими словами вірша камчатського поета Валерія Сергєєва розпочався в Петропавловську-Камчатському День пам'яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років. Незважаючи на пронизливий вітер, сніг та хуртовину 22 листопада 2003 року в приміщенні українського класу школи №7 зібралися члени української громади, щоб схилити голови у жалобі в пам'ять про мільйони безневинно замучених голодом людей.

Як відомо, українська громада в Краснодарі так і не удостоїлась права мати свою кімнату в Центрі національних культур, хоча Товариство української культури Кубані було одним із засновників цього шановного об'єднання.

Прихід довгожданої весни цього року в нашій школі був ознаменований дуже приємною звісткою: нас запросили в Дніпропетровськ на традиційний III фольклорний фестиваль «Квітневі роси». Від наших попередників ми вже знали, що в цьому місті над Дніпром дуже гостинно приймають друзів.

Перші українські книжки на Кубані з'явилися близько 150 років тому. Тоді наш край називався Чорноморією, жили в ньому українці, і, природно, що самі допитливі з них тяглися до книг рідною мовою. Таких видань було тоді зовсім мало. Лише зрідка виходили окремі альманахи в Харкові, Києві, Одесі, Петербурзі і Москві.

Ще на початку 2003 року ми відправили роботи наших учнів в м. Київ на Міжнародний конкурс «Моя Україна». Тематика і техніка виконання не обмежувалась. Тому картини, представлені на суд журі в українській столиці, були виконані в улюбленій техніці «колаж» з тканини. Це «Рукавичка» і «Українка з дитиною», які виконали учні 7 і 8 класів.

11 жовтня 2003 р. пішла з життя Ганна Іванівна Іванова (Погоріла) - найстаріший член Товариства української культури Кубані. Для нас вона була тією останньою ланкою, що з'єднувала нове покоління українців, розбуджених перебудовою, з епохою розстріляного українського відродження на Кубані 20-х - початку 30-х років.

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка