Регіональні видання
- Деталі
- Розділ: Рус (Самара)
Щоквартальна газета "Промінь" Самарської регіональної громадської організації “Український націoнально-культурний центр “Промінь” випускається з грудня 1997 року накладом 999 екземплярів. Обсяг - 1 друкований лист. Завдяки фінансовій підтримці можновладців Самарської області, самарський “Промінь” на сьогодні залишається одним із небагатьох регіональних україномовних видань у Росії, котрі продовжують своє існування.
- Деталі
- Розділ: Рус (Самара)
(Отражение жизни и проблем украинской диаспоры Самарской области в печати, радио- и телепередачах, сети Интернет. На основе выступления на Первой областной научно-практической конференции «История и духовная культура украинцев Самарской области: состояние и перспективы» 28 апреля 2004 года)
1. Первое украинское периодическое издание в Самаре - краевая газета "Шлях до комунізму"
Самарской украинской прессе 72 года. В 1932-1933 годах в Самаре выходила краевая национальная газета на украинском языке "Шлях до комунізму" ("Путь к коммунизму"). Она была органом краевого комитета ВКП (б) Средневолжского края и распространялась помимо территории нынешней Самарской области в Татарии, Мордовии, Пензенской области, нынешней Ульяновской области и части Оренбургской области. Всего вышло 56 номеров газеты "Шлях до комунізму". В 1932-1933 году сталинское руководство нанесло жестокий удар по украинским школам и печати в России и Самарской области в частности.
Мероприятия, проведенные Самарской региональной общественной организацией «Украинский национально-ку
- Деталі
- Розділ: Рус (Самара)
- Деталі
- Розділ: Рус (Самара)
Национальный «холокост» нашей диаспоры. Почему при советской власти самарские украинцы забыли родной
- Деталі
- Розділ: Рус (Самара)
- Деталі
- Розділ: Рус (Самара)
Житель Самари Олександр Лазаревський у молодості почав вивчати історію свого древнього дворянського роду. У підсумку він з'ясував, що є спадкоємцем фантастичної спадщини - 850 мільярдів доларів!
Житель Самари Олександр Лазаревський у молодості почав вивчати історію свого древнього дворянського роду. У підсумку він з'ясував, що є спадкоємцем фантастичної спадщини - 850 мільярдів доларів!
- Деталі
- Розділ: Голос України (Тюмень)
21 квітня в Генеральному консульстві України в Тюмені відбулась нарада керівників національно-культурних автономій та об’єднань українців Західного Сибіру. В нараді взяли участь Валентина Шерсткіна - директор Українського культурного центру м. Новосибірськ, Олександр Стукало - голова української діаспори Курганської області, Василь Вексей - голова об’єднання українців Челябінської області, Орися Довган - представник об’єднання українців ХМАО, Олександр Потока - голова Українського культурно-ділового центру в м. Новий Уренгой, Володимир Пилецький - голова об’єднання українців м. Нафтоюганська, Анатолій Бахталовський - голова української діаспори Тюменської області, Лариса Кареліна - голова об’єднання українців м.Ялуторовська, працівники Генерального консульства України в Тюмені.
- Деталі
- Розділ: Голос України (Тюмень)
Микола Свинтицький в Україні буває не рідше ніж раз на рік. На Івано-Франківщині в місті Болехові в нього залишилася мати, а сам він із родиною живе тепер у Тюмені й видає газету "Голос України в Західному Сибіру".
Микола Свинтицький в Україні буває не рідше ніж раз на рік. На Івано-Франківщині в місті Болехові в нього залишилася мати, а сам він із родиною живе тепер у Тюмені й видає газету "Голос України в Західному Сибіру". Газета виходить накладом п’ять тисяч примірників на кошти з бюджету Тюменської області та Ханти-Мансійського національного округу, а також на пожертвування численних спонсорів, які хочуть, щоб жителі Західного Сибіру, вихідці з України, читали новини про землю своїх батьків рідною українською мовою.
- Деталі
- Розділ: Східна Слобожанщина (Вороніж)
Адреса: Російська Федерація, 394000, місто Вороніж, Головна пошта, абонентська скринька 235; р.т. (0732) 55-08-46.
Відповідальний редактор - Денисенко Дмитро Михайлович
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Заснований у 1992 році - спочатку як друковане видання формату А4 обсягом 4 сторінки тиражем до 900 екземплярів. Поступово трансформувався в електронне видання без чітко зафіксованого формату. У друкованому вигляді випускається тільки на замовлення. Виходить неперіодично.
- Деталі
- Розділ: Вісник (Краснодар)
У російському, як, утім, і в українському суспільстві, дотепер переважає прагнення ігнорувати уроки історії, не бачити їхній очевидний зв’язок з вибухонебезпечними проблемами сьогоднішнього дня. Ось уже ціле десятиліття палахкотить Північний Кавказ. Наявні й ознаки етнічної кризи, що насувається на Кубань. Причин багато, як основні можна назвати невдалу спробу відродження козацтва як впливової військово-адміністративної складової російської політики в регіоні, все зростаючий мусульманський фактор. Переселенська експансія народів Закавказзя разом з агресивно-бездарною національною політикою. І хоча місцеве українське населення не є ні каталізатором, ні передбачуваною рушійною силою назріваючих негативних процесів, є потреба усвідомити місце його в історії і культурі Півдня Росії з початку колонізації цього регіону. Тим більше, що ця роль, при всій її непомітності, найчастіше протягом останніх двох століть була визначальною.
