Про Міжнародний літературно-мистецький конкурс для української молоді діаспори та України

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" під егідою Міністерства освіти і науки України оголошує Міжнародний літературно-мистецький конкурс для української молоді діаспори та України "Для тебе, Україно!".

Молодь – це надія України, незалежно від того, де ця молодь живе: в Україні чи діаспорі. Наша держава у процесі становлення. Ми прагнемо залучити молодий талант, інтелект і самовіддану працю кожного до державотворчих процесів нашої країни, виплекати любов, повагу і бажання працювати для неї. Україна чекає на українську молодь, позбавлену стереотипів, на творчих, відданих українській справі молодих людей, вихованих у вільному світі. Плекання мрії в кожної дитини, юнака чи юнки про потрібність Україні – запорука нашого державницького утвердження.

Як в нашому українському клубі «Червона калина» відмітили це народне свято

Наша Україна велика. Українці розселені на землях від Карпат до Кубані, і вони мають у своїх звичаях більше спільного, аніж різного. Саме ця близькість i перемагає всі тi сили, які працюють на роз’єднання нашого народу. Спiльнiсть мови та звичаїв завжди була тими вузлами, що зв’язували наш народ, коли він був штучно поділений державними кордонами. Не випадково в Україні існує повір’я, що в Святий Вечір перед Різдвом душі всіх дітей, живих та мертвих, злітаються до своїх матерів на таємну вечерю. Цей звичай символічно об’єднує всіх людей однієї нації, одного народу.

Цього року до Різдвяного свята ми готувались недовго, бо було дуже мало часу через різні новорічні святкові заходи. Сніги вже були великі,так само, як і на Святителя Миколая, день різдвяного тижня випав дуже морозний – мінус 37, і ми навіть не сподівалися, що до нас прийде стільки гостей. Але в місті вже знають, що в нашому клубі народні свята проходять незвичайно, люди, які бувають на наших святах, відчувають суть, глибинний зміст і справжність українських народних звичаїв.

Член Спілок письменників Росії та України Крикуненко Віталій Григорович удостоєний літературної премієї імені Антона Павловича Чехова

Літературною премією імені Антона Павловича Чехова із врученням медалі "А.П. Чехов" за багаторічну роботу зі збереження та розвитку російсько-українських літературних взаємозв'язків відзначений заступник директора державного закладу культури міста Москви «Бібліотека української літератури», поет, перекладач, літературознавець, член Спілок письменників Росії та України Крикуненко Віталій Григорович. Почесна нагорода Московської міської організації Спілки письменників Росії і Спілки перекладачів урочисто вручена йому в дні святкування 150-річчя від дня народження Антона Павловича Чехова.

Сургут давно не бачив таких українських вечорниць

Как упоителен, как морозен и тих был январский вечер в Сургуте! Как томительно долги те минуты, когда в Городской культурный центр (ДК «Строитель») соберутся украинцы совсем не для балу. Да что балы – только повертеть ногами и позевать в руку! Другое дело, когда веретена шумят, льются песни, девчата не смеют поднять глаз в сторону, пока не нагрянули парубки со скрипками и дудками – тут поднялся шум, затеялась шаль, пошли такие танцы и завелись такие разговоры, что и описать нельзя.

Что были за пироги!

Так начались Рождественские вечерницы, организованные общественной организацией «Национально-культурная автономия «Украинская родына». Мы, можно сказать, пожаловали в гости и убедились в подчеркнутом чувстве национального достоинства второго по численности народа России. Да что за украинец, если хоть на краю земли не отметит этот день богатым, хлебосольным застольем.

Перше інтерв'ю для «Эха Москвы»

Н. АСАДОВА: Здравствуйте. Сейчас мы находимся в кабинете у второго президента Украины Леонида Даниловича Кучмы (1994-2005 гг.). Мы – это Наргиз Асадова и Алексей Венедиктов.

А. ВЕНЕДИКТОВ: Леонид Данилович, пять лет тому назад, когда предыдущие выборы шли, многие выходили на улицу с лозунгами «Геть Кучму!» А сейчас мы видим: «Прости, Данилыч!» Каково чувствовать себя пять лет вне политической жизни, а наблюдать от «Геть Кучму» до «Прости, Данилыч!»

На стелі в центрі міста засяяло золотом ім’я Валерія Кравченка

На цьому місці зібралися почесні громадяни Петропавловська, які є його честю та сумлінням, на них рівняються та пишаються ними мешканці Петропавловська – міста з великою долею, багатою історією.

Існує традиція – у День міста називати ім’я Почесного громадянина Петропавловська. Це високе звання надається найгіднішому мешканцю крайового центру, який зробив великий внесок в його розвиток. У 2009 році ним став Валерій Трохимович Кравченко.

Урочисто відкрилася книжно-ілюстративна виставка, присвячена Дню соборності України

Красочную экспозицию, сопровождающуюся кратким экскурсом в историю празднования Дня злуки (22 января 1919 г.), составили многочисленные издания, в частности, великолепно изданные фотоальбомы, представляющие все области и регионы единого Украинского государства. С большим интересом знакомились с выставкой участвовавшие в мероприятии представители землячеств — Сумского, Черниговского, Полтавского, Днепропетровского, Крымского… А затем в конференц-зале состоялась устроенная по инициативе Крымского землячества ставшая уже традиционной январская встреча его представителей, в этот раз посвященная Дню соборности Украины и Дню конституции Автономной республики Крым.

Міська національно-культурна автономія за консолідацію української роботи

Національно-культурна автономія (НКА) "Українська родина" у місті Сургуті відзначила свою чергову річницю. Як повідомив на прес-конференції в УКРІНФОРМі голова Ради Національно-культурної автономії Сергій Мойсеєнко, українська діаспора в Сургуті та області нараховує близько 60 тис. осіб. Вихідці з України живуть і працюють в Ханти-Мансійському, Ямало-Ненецькому автономних округах, у Тюмені, Омську, Томську, Кемерово, Новосибірську, Кургані, Єкатеринбурзі.

Як місто Сосногорськ приймало учасників і гостей цього III Республіканського фестивалю

«Шановних друзiв» приветствовал глава муниципального района «Сосногорск» Валентин Стромцов: «Суровый наш край стал вторым теплым домом для более 100 национальностей. Почти десять лет назад (в 1995 году, когда состоялся I Съезд украинцев республики - примеч. автора) украинцы Сосногорска объединились в общественную организацию. Сегодня в Сосногорском отделении НКА «Украина» более 150 членов. Пусть нынешний фестиваль способствует укреплению дружбы и сотрудничества между двумя великими славянскими народами».

Як наш літературний гурток розповів про цей традиційний народний обряд

Учасники літературного гуртка «Червона калина» відділу національніх культур при муніципальному закладі культури «Балаковський центр народної творчості» підготували літературно-музичну композицію присвячену обряду «Обжинки». Глядачам 5 грудня минулого року запропонували познайомитись з історією винекнення цього традиційного обряду.

Розповіли про сніп «Спасова борода», який робили із останніх стебел жита, що залишалися на ниві. Прикрашали його стрічками та квітами і несли до господи. Зерно з «Спасової бороди» виминали, зберігали його і на слідуючий рік, сіючи примовляли: «Роди, Боже, на всякого долю – і бідного і багатого».

До гастрольного концерту в Самарі Національного академічного народного хору імені Григорія Верьовки

3 лютого в Самарській державній філармонії виступить Національний заслужений академічний хор України імені Григорія Верьовки. У концерті візьме участь хорова, танцювальна і оркестрова група, тобто колектив у повному складі.

Національний академічний народний хор імені Григорія Верьовки є кращою візитною карткою України. Цей творчий колектив більше 60 років несе в широкий світ українські гімни-сповіді, гімни-думи, пісні душі українського народу. До речі, в репертуарі хору накопичилося більше 200 тисяч різних пісень.

За словами художнього керівника хору, народного артиста Радянського Союзу і України, Героя України, дійсного члена Академії мистецтв України Анатолія Авдієвського, частина з них знаходяться в роботі, частина вже стала історією колективу. До речі, окрім вокалістів в колективі існує ще танцювальна і оркестрова група, так що глядачів чекає барвисте дійство в кращих фольклорних традиціях.

В ньому влітку 1888 - 1889 роках жив і працював великий письменник

Сумському будинку-музею письменника А.П.Чехова, що на Луці, виповнюється 50 років, - повідомляє сайт облдержадміністрації. Будинок-музей А. П. Чехова є унікальним меморіальним комплексом, один з двох на Україні (інший в Ялті), відкритий до столітнього ювілею великого російського письменника. В ньому влітку 1888 - 1889 роках жив і працював Антон Павлович Чехов. Лука посіла помітне місце в житті і творчості письменника. Тут були написані відомі твори: повість «Скучная история»,- оповідання «Неприятность», водевіль «Трагик поневоле», п'єса «Леший». Сумські враження відбилися і в оповіданні «Именины», в якому яскраво окреслений місцевий колорит.

Над сивим Арбатом лунали пісні Ісака Осиповича Дунаєвського

В Культурному центрі України в Москві відбувся 26 січня черговий Музичний салон - «Легко на сердце от песни веселой…», присвячений 110-й річниці від дня народження видатного композитора минулого сторіччя Ісака Осиповича Дунаєвського (1900 – 1955.)

В концерті, присвяченому авторові відомих музичних творів різних жанрів, взяли участь учні й педагоги однієї з московських музичних шкіл, яка носить ім’я уславленого композитора, а також солісти Микола Решетняк, Лариса Білан та Марина Астаф’єва, Українська народна хорова капела під керуванням Вікторії Скопенко.

Відомий українець Росії побував на Сумщині,

У приміщенні Міжрегіонального інформаційного агентства CXID.NET 16 листопада о 15.00 відбувся перший захід у рамках програми співпраці агентства з українською діаспорою. З журналістами та представниками громадськості Сумщини зустрівся один із лідерів української громади Приморського краю Російської Федерації В’ячеслав Чорномаз (м.Владивосток).

В’ячеслав Чорномаз – кандидат історичних наук, старший викладач кафедри гуманітарних дисциплін Владивостоцької філії Далекосхідного юридичного інституту МВС Росії – завітав на Сумщину після завершення роботи Московської Міжнародної науково-практичної конференції «Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку», щоб зустрітися зі співвітчизниками та передати в дар обласним науковим установам і бібліотекам свою монографію «Український національний рух на Далекому Сході у 1917—1922 роках», презентація якої відбулася під час заходу.В’ячеслав Чорномаз присвятив монографію своєму прадідові. «Мій прадід багато для мене значив і, оскільки він розмовляв українською, першою мовою для мене була саме вона. Власне, можливо, через любов до української мови я ще десь в десятому класі почав цікавитись, звідки ж у Росії стільки українців», – розповів автор.

Громадян України в Сибіру чекають на території зарубіжної виборчої ділянки №81 в Генеральному консульстві України в Тюмені

Повідомляємо, що 7 лютого 2010 року відбудиться повторне голосування по виборам Президента України. З метою інформування громадян України, які перебувають на території консульського округу, просимо розмістити на інтернет-сайті «Кобза – Українці Росії» об’яву за таким змістом:

У грудні 2009 року у місті Камишині побачила світ ця монографія уродженки українкського села в Поволжжі, нині дослідниці-філолога в Києві

Передмова. Автор предлагаемой читателю книги уже почти два десятка лет живет и работает в Украине, в Киеве. Валентина Синельникова родилась в селе Осички Руднянского района Волгоградской области в семье учителей; закончив школу с золотой медалью, поступила в alma mater своих родителей – в Волгоградский государственный педагогический университет. Еще будучи студенткой филологического факультета, стала участницей вокальной группы государственного ансамбля песни и танца «Казачья воля». Так уж сложилось, что в качестве артистки «Казачьей воли» попала во Владивосток на международный фольклорный фестиваль, где и познакомилась со своим будущим мужем, сейчас в их семье растет трое сыновей.

Лiтературно-музична композицiя українців міста Балаково до шевченківських днів

Виконавцi: ансамбль української народної пiснi "Господарочка" м. Балаково

Iдея - Примакова Докiя

Учасники: Бабяк Тетяна, Галкiна Зiнаiда, Гурiна Людмила, Данилевич Нiна, Єгорова Любов, Кiмаев Володимир, Коваль Надiя, Коломiєць Любов, Малiк Катерина, Павленко Василь, Пономарьов Генадiй, Примакова Докiя, Примаков Володимир, Тужилкiна Олена.

Павленко Василь:

Йому достатньо було лише поетичного дару, щоб стати корифеєм нацiональної культури i назавжди обезсмертити своє iм'я, але природа надiлила його ще й дивовижним умiнням бачити все навколо себе i перенести в малюнок.

Еврейский взгляд на УПА и указ президента Украины

Несколько еврейских организаций – и в России, и на Украине – осудили недавний указ президента Виктора Ющенко, посвященный Украинской повстанческой армии (УПА). Собственно, во всех российских СМИ этот указ назван документом, в котором Ющенко приравнял воинов УПА к ветеранам Советской армии. На самом деле это не так. У украинского президента просто нет полномочий, которые позволили бы ему это сделать. Указ Ющенко – всего лишь рекомендации. Парламенту – определиться со статусом воинов УПА. Министерству образования – объективно освещать события 30-50-х годов. СМИ – тоже объективно освещать.

Та про підготовку до ювілею цього пісенного обличчя українців Республіки Комі

Народний хор «Україна» - це самобутній творчий колектив національно-культурної автономії «Україна» в Республіці Комі. Місце постійного перебування місто Сиктивкар. Художній керівник і диригент хору - головний хормейстер Державного театру опери і балету Республіки Комі заслужена артистка Росії Масанова Наталія Петрівна. Концертмейстер хору - Барковський Володимир Михайлович. Адміністратор хору - Серкова Олена Володимирівна. Староста хору – Забара Лідія Григорівна. Чисельний склад - 35-40 чоловік. Вік - від 20 до 50 років.

Соціальний статус учасників хору - робітники і службовці, керівники підприємств і інженери, вчителі і лікарки, працівники культури, підприємці і студенти. У основі хору коштує родинний ансамбль «Ковальчук», який був створений в українській сім'ї Сиктивкара Ковальчуків її мамою Марією Іллівною Ковальчук. Першими учасниками ансамблю були дочки Ольга, Ганна, син Микола, невістка Ніна, внучки Наталія Гурьева і Юля, двоюрідна сестра Клара Новікова.

Що було проведено у нашому місті до 200-річчя Миколи Гоголя

Хто він є той митець, що мав походження від поляків і писав російською мовою з великою любов’ю про Україну? Люди з далекого Сибіру не проминули віддячити письменнику його славу. Починаючи з квітня у Томську проходили читання, виставки, конкурси, концерти, фестивалі присвячені річниці Миколи Васильовича Гоголя. І скрізь, де тільки можливо, запрошують до участі у тих заходах Центр української культури (ЦУК) «Джерело», або слов’янське відділення Заозерної школи №16, де діти вивчають українську мову та літературу.

Художній музей відкрив свій сезон саме з фестивалю, присвяченому Миколи Гоголю. Співали українські пісні, йшла доповідь про незнайомі сторінки його буття, презентували дослідження по його творах. Художній музей підібрав експозицію українських митців та презентацію малюнків і картин Тараса Шевченка. Так зустрілися твори двох великих митців у далекому, але вдячному Сибіру. Тут ніхто не забутий, бо ще є люди, яким не байдуже.

Відзначати це християнське та народне свято - давня традиція українців Казані

Кожен більш-менш активний член міської національно-культурної автономії українців Казані знає, що за будь-яких умов Свято відбудеться. В цей рік, із Божою допомогою, традицію було продовжено – українці показали всьому Татарстану як треба святкувати Різдво Христове!

До Дому Дружби завітало багато людей, але особливо всі чекали на дорогих друзів із Набережних Човнів - місцевий український фольклорний ансамбль «Дивоцвіт» на чолі з його керівником Віктором Бутом. Гості приїхали вчасно, та як це прийнято в нас - не з порожніми руками, а ще й з піснею!

Колектив подарував чудові пісні, жартівливі сценки та прекрасний настрій казанським українцям. Неперевершені голоси виконавців не залишили нікого байдужими - українська пісня лилась…

Різдвяні свята і Новий рік в українському клубі національно-культурної автономії українців міста Новосибірська

Наше українське товариство, яке зібралося 9 січня 2010 року на святкування Різдва Христового і Нового року, щиро вітав голова національно-культурної автономії, доктор медичних наук, професор Володимир Петрович Шевченко.

До присутніх з коротким вітанням звернувся настоятель храму Ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радосте» ігумен Зіновій (Юрчук), помічник архієпископа Новосибірського і Бердського Тихона по архітектурі і будівництву. Сам отець Зіновій українець, що родом з Ровенської області України. Він побажав українцям Новосибірська усіляких гараздів і злагоди, подарував нашій українській громаді до свята Різдва Христового ікону Божої Матері «Всіх скорботних Радосте».

Российский лидер об устойчивости политической системы

Глава правительства России Владимир Путин призвал не допустить «украинизации» политической системы РФ. Об этом он заявил на заседании государственного совета России в Москве.

«Мы постоянно должны думать над совершенствованием политической системы России, своевременно вносить необходимые коррективы. Но действовать, конечно, в этой сфере надо крайне аккуратно. Ни в коем случае не допустить «украинизации» политической жизни России, но и не скатываться в другую сторону – в сторону тоталитаризма и деспотизма. А такое на постсоветском пространстве тоже, к сожалению, есть», – цитирует Путина сайт правительства.

Погляд українця з Уралу на президентські вибори в Україні

Перший етап президентських перегонів позаду: Юлія Тимошенко відстає від Віктора Януковича на 10 відсотків. Битва за виборця продовжується. Остаточного прогнозу на другий тур виборів ніхто із незалежних політологів не робить. Інтрига зберігається. У першому турі нічого несподіваного особисто для мене не сталося. Ривок Сергія Тигіпка на третє місце і різке відставання Арсенія Яценюка з виходом на 4-е місце були прогнозованими (див. статтю «Вибори президента на фініші»).

До ювілею колишньої камчадалки, української поетеси Ніли Висоцької

Запрошую тебе до долі

Де до снігів твоя калина

У мене жевріє на полі

Як купина неопалима.

Ніла Висоцька