Голова УНКА Єкатеринбурга Петро Щербина

Свято України на Уралі 

Збирати людей у серпні завжди важко: хто у своїх родичів в Україні, хто на відпочинку, а хто на дачі збирає врожай. Дотелефонуватися майже неможливо. Але для багатьох із нас це свято вже стало традицією, ми чекаємо його і проводимо щороку. Новообране правління Української національно-культурної автономії міста (УНКА) зробило все можливе щоб провести це святкування на належному рівні: приміщення для святкування вибрала одне із самих красивих у місті - великий зал засідань Вченої ради Уральської державного гірничого університету. Його тепер називають «Царським залом» на честь російського Імператора Миколи II, який у 1914 році підписав указ про створення Гірничого інституту на Уралі. Тут у цьому залі приймають самих почесних гостей міста і області. В організаційних заходах максимальну активність, на мій погляд, проявив талановитий менеджер і голова Фонду підтримки україно-російських ініціатив Олександр Пахольчук.

Иван Демьянович Токарев на франковских чтениях

Фронтовик Иван Токарев продолжает оставаться активным пропагандистом украинской культуры и литературы

Ветеран Великой Отечественной войны Иван Демьянович Токарев -  воспитанник харьковской детской коммуны им. Ф.Э. Дзержинского, которую возглавлял великий педагог Антон Семенович Макаренко. Иван Демьянович охотно встречается с молодежной аудиторией, просто и доходчиво объясняет методы педагогики Антона Семеновича Макаренко.

Он вдохновенно рассказывает об атаманах запорожских казаков, об украинских поэтах и писателях. Наглядные материалы к своим беседам готовит всегда сам.

Одна из таких встреч – «Светоч украинской литературы» - состоялась в центральной районной детской библиотеке им. А.В. Кольцова Ленинского района города Нижнего Новгорода. Иван Демьянович представил сделанный им стенд с фотографиями и биографиями украинских писателей и поэтов и рассказал о выдающемся украинском поэте и мыслителе Иване Франко (1856-1916), зачитал его стихотворение.

Герб роду Вишневецьких

Про рейди українських козаків на допомогу стародубцям проти московської влади

Україна в Лівонській війні. Бойові дії на Стародубщині. Козацьке військо. Наслідки Лівонської війни для України та Стародубщини.

Після двадцятилітньої перерви знову розпочалися бойові дії між Росією та Польсько-Литовською Державою, і причиною тих бойових дій була Лівонська війна, яку розпочала Росія у Прибалтиці, з наміром приєднати до себе балтійські землі. Не залишилася осторонь від цієї війни й Україна. Головним завданням української політики в цій війні було об’єднання українських земель під владою Польсько-Литовської Держави. Уже йшли розмови про майбутню нову угоду поміж Польщею та Литвою, про створення єдиної держави на нових засадах, і українській еліті бажалося на рівних брати участь у створенні цієї держави, а для цього потрібно було стати потужною силою, об’єднати усі українські землі, та мати сильне, добре озброєне, національне військо. Тому з величезним завзяттям розпочинає Україна боротьбу за Сіверські землі, а головною силою у цій боротьбі стало українське козацьке військо.

Монумент «Оранта Україна» на Майдані Незалежності

Спогади напередодні Дня Незалежності України про зустрічі з деякими видатними людьми

Оновлення незалежної державності України принесло вітри перемін у всі куточки Світу. В Росії, як і по всім іншим країнам, де проживають українці, почали засновуватися українські тромади та товариства. Я довго розшукувала наше мурманське українське Товариство, хоча, як потім виявилося, воно проводило свої зустрічі саме там, куди я звернулася чи не на самому початку моїх пошуків. А там де українське товариство, там і читання газет з України.

Одного разу, коли читала якусь українську газету, відбулося моє заочне знайомство з легендарною людиною, шістдесятником, патріотом України, членом Гельсінської Спілки та бувшим політв'язнем совєтським таборів, Михайлом Горинем. Це було інтерв'ю Михайла Миколайовича для якогось ЗМІ. Та найбільше мене вразила одна з відповідей, яку він дав кореспонденту цього часопису. Йшлося про те, як після першого ув'язнення, йому було запропоновано виїхати за кордон... Та що ж відповів пан Михайло Горинь на таку пропозицію, перебуваючи в стінах відповідного кабінету?! «Ні. Я там вже був...», а коли слідчий здивовано підвів на нього очі, коротко додав: «В Мордовії...» (наводжу по пам'яті)

Петрозаводськ - столиця Карелії

Достойно завершились сімнадцяті Дні української культури в нашій північній республіці

Величною кантатою «Карелія та мати Україна» розпочався  гала-концерт, присвячений закриттю Днів української культури в Карелії. Музика професора Державної консерваторії ім. Глазунова Романа Зелінського на слова учасника хору Миколи Рубцова. Твір виконувався вперше і був присвячений 95-річчю Республіки Карелія, що святкується на початку червня цього року.

Талант композитора, шановного пана Романа Зелінського, достойно втілив на сцені академічний студентський хор консерваторії. Диригент заслужений артист Карелії Євген Гур’єв. Бурхливі оплески та квіти були нагородою достойникам.

А потім для глядачів  було ще дві години свята. Свята зустрічі з українською музичною культурою, українською піснею, українським словом.

Володимир Примаков – лікар–стоматолог з міста Балаково

Шановні , земляки, щиро вітаю вас з Днем Незалежності! Бажаю миру, добробуту, щастя, безхмарного неба!

Журби слова

Понад краєм пісня лине,

В ній - журби слова:

Україно!Україно!

Зоре світова.

Крає серденько картина

Давня, не нова,

Де була моя родина,

В пам’яті жива.

Білі хати чепурненькі,

Як в раю сади…

Вже немає батька й неньки,

Не вернусь сюди.

Бур’ян виріс вище тину,

Чужі люди й дім.

Я давно уже, не нині

Став в селі чужим.

Та не можу все забути,

Хоч давно було:

Ріку Сейм і село Мутин

Де дитинство йшло.

Понад Сеймом шумлять лози,

Холодна вода,

І прозора, немов сльози,

Мрії все гойда.

Понад краєм пісня лине,

В ній - журби слова:

Україно!Україно!

Зоре світова.

Кольори України

Поздоровлення редакції сайту членам українських громад Росії та всій світовій українській спільноті із Днем незалежності України

Дорогі брати і сестри - українці Росії! Прийміть наші найщиріші вітання з нагоди свята Преображення Господня і нашого Національного свята - Дня дезалежності України!

Нехай Господь Бог дає вам сили, натхнення і здоров'я для благородної праці в ім'я нашого українського народу! Нехай Всевишній винагородить вас за ту жертовність, яку ви віддаєте щоднини для цього!

Члени редакції незалежного сайту діаспори «Кобза-Українці Росії»

Стефан ПАНЯК

Василь КОЛОМАЦЬКИЙ

Андрій БОНДАРЕНКО

Наталія ЛИТВИНЕНКО-ОРЛОВА.

Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний

Боротьба стародубців за свободу

Зростання незадоволення стародубців московською владою. Участь у повстаннях Хлопка та Болотникова. Допомога Самозванцям. Лжедмитрій ІІ на Стародубщині. Підтримка його народом. Українські козаки визволяють Стародубщину. Возз’єднання українських земель. Народна радість.

На початку 17 ст. життя стародубців під московським пануванням стало вкрай нестерпним. Економічна криза, що продовжувалася майже сто років, завершилася нечуваним для Стародубщини голодом 1601-1603 рр. Народ не хотів жити й далі у таких злиднях, тому у тій боротьбі, що розпочалася в цей час у Московському царстві, стародубське суспільство рішуче виступає супротивником державної влади та бореться за свою свободу і за об’єднання Сіверської землі з Україною.

Денис Чернієнко

Как фактор этнокультурной идентичности в Республике Башкортостан

Изучение теоретических и прикладных аспектов этнического самосознания и национального характера украинцев к настоящему времени подкреплено обширной историографией. Особенности «духовной жизни» украинского народа рассматривались, например, в трудах В. Антоновича, М. Грушевского, М. Драгоманова, Ф. Колессы, Н. Костомарова и других классиков истории и этнографии через призму проблем религиозности, интенсивности межэтнических контактов, динамики расселения, опыта государственности. В новейшей литературе сложный и противоречивый феномен ментальности неоднократно становился предметом внимания с точки зрения философии, психологии, социологии, истории (В.В. Гуздь, Г. Ващенко, П.И. Гнатенко, Р.А. Додонов, Е.А. Донченко, В.С. Ларцев, М.М. Слюсаревський, М.Т. Юрий и др.). Поскольку указанные выше факторы изменчивы, то наличие «нормального» или эталонного менталитета (понимаемого, в том числе, как комплекс устойчивых коллективных представлений об окружающем мире, способствующих сплочению этноса или отдельных его частей) – вопрос дискуссионный, общую матрицу необходимо корректировать и уточнять, исходя из анализа конкретных культурно-исторических условий.

Голова правління республіканської національно-культурної автономії _Україна_ Микола Доломіна

Українці Республіки Комі підвели підсумки своєї діяльності

Відбувся щорічний пленум національно-культурної автономії «Україна» в Республіці Комі. На збори приїхали керівники місцевих організацій міст Сиктивкару, Інти, Сосногорська, Ухти, Вуктилу, Троїцько-Печорська та з муніципальних районів республіки.

Голова правління республіканської національно-культурної автономії «Україна» Микола Доломіна звітувався про діяльність автономії в 2009 році. Було відмічено, що рішення звітньо-вибірної конференції виконуються. НКА зростає організаційно. Так на території 14 муніціпальних округів республіки діють місцеві НКА. Ще в двох МО ведеться робота по оформленню місцевих організацій. Ефективним постійно діючим керівним органом являється президіум НКА. Члени президіума на своїх щомісячних засіданнях розглянули та прийняли рішення по 38 питанням. В зв’язку з рішенням про проведення фестивалю «Червона рута» раз в чотири роки, місцеві організації проводять свої щорічні фестивалі української культури.

Генеральний консул України у Владивостоку Олександр Данильченко

Керівникам та активістам осередків української діаспори, всій українській громаді Далекого Сходу Росії

Шановні друзі, завершуючи роботу на посаді Генерального Консула України у Владивостоку, хочу висловити всім Вам щиру подяку за конструктивну співпрацю, взаєморозуміння та підтримку, які я постійно відчував і які високо ціную.

За роки роботи на Далекому Сході Росії доля подарувала мені чимало незабутніх вражень не лише від чарівної природи цього чудового краю, а передусім  від зустрічей і знайомства з прекрасними людьми, що добре пам”ятають якого вони роду-племені й плекають у своїх серцях любов до рідної  України. Низький уклін кожному з Вас за шляхетне прагнення зберігати й примножувати на далекосхідній землі славні патріотичні традиції нашого народу, його культурну самобутність в ім”я єдності світового українства, розширення і зміцнення співпраці з історичною Батьківщиною, утвердження України у світі як  вільної, демократичної і процвітаючої держави.

Заслужений працівник культури України й Кубані Ганна Гніденко

Про Міжнародний Фестиваль традиційної українського культури «Роде наш красний» у місті Сочі

Положение о Международном фестивале–лаборатории традиционной украинской культуры «Роде наш красний» памяти Василя Скуративського, п. Лазаревское г. Сочи, 20-27 сентября 2010 года

Учредители фестиваля-лаборатории:

Министерство культуры Украины, отдел культуры администрации Лазаревского района города Сочи, МУК г. Сочи « Лазаревский РЦНК», Центр украинской культуры МУК г. Сочи «Лазаревский РЦНК», Генеральное Консульство Украины в Ростове-на-Дону, Краснодарская краевая общественная организация «Общество украинцев Кубани».

Козацький Хрест Убієнним синам України з українськими рушниками

Про поїздку представників українських громадських організацій в Сандармох та на Соловецькі острови для вшанування пам'яті жертв політичного терору

З 2 по 11 серпня 2010 року відбулася поїздка представників громадських організацій України в урочище Сандармох Республіки Карелія і на Соловецькі острови Архангельської області - на місця масових страт в'язнів ГУЛАГу для участі у міжнародних днях пам'яті жертв політичного терору. Очолював делегацію народний депутат України Ярослав Кендзьор. Започаткували ці поїздки колишні українські політв'язні ще 90-х роках минулого століття. Цьогорічну поїздку, як і три попередні, організував Український інститут національної пам'яті.

Губернатор Воронезької області Олексій Гордєєв

  Їх вручив губернатор Воронезької областi за допомогу в ліквідації природних пожеж в регіоні

14 серпня 2010 року губернатор Воронезької області Олексій Гордєєв на аеродромі Воронезького авiазаводу (ВАСО) зустрівся з льотчиками Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи і начальниками Луганського і Харківського звідного загонів Державної протипожежної служби, які надавали допомогу в гасінні природних пожеж в регіоні.

Олексій Гордєєв виразив подяку всьому особовому складу льотного і наземних загонів за професійну і ефективну роботу в дуже складних умовах, а також відзначив їх особисту мужність.

Юрій Листопад

Слово до земляків

«Ти, Україно, ти – мій раю,

Ти –  чарівниченько моя!

Я від душі тебе кохаю,

Ще більш кохати хочу я.

Обняв би я тебе руками,

До серця щиро пригорнув

І в вічі глянув би очима,

Тоді б навіки вже й заснув».

(З українського фольклору)

Небесні покровителі бджільництва святі старці Зосима й Саватій

Цю публікацію на свято Медового Спасу присвячую своїй Мамі –

Світлої Пам’яті Гордієнко Марії Іванівні

Вона - велична трудівниця,

всіє флори - чарівниця.

Несе людині божий дар -

цілющий віддавна нектар.

Такою є й завжди була -

моя улюблена бджола!

Валентин Бугрим

19 серпня, починаючи від 1997 року, Україна святкує подвійне свято. За календарем Православної Церкви щиросердні християни святкують християнське двонадесяте Свято Преображення Господня, відоме нам з дитинства, як Яблучний Спас. Духмяні, запашні яблучка в цей день, після освячення роздаються усім перехожим та дітям. Щодо другого свята, в суто українському календарі, то саме в цей день, 19 серпня, українці святкують свято українських бджолярів - День Пасічника. Відзначаючи це свято, всі хто хоч раз у житті смакував справжнім медом, вшановують тих клопітких та хазяйновитих українських господарів, які пошлюбили світ своїх захоплень з трудівничою бджолою. І парується свято українських бджолярів з отією нашою українською яблуневістю невипадково. Бо саме на Спасівку яблучко смакують з медом. Тим паче, що свято Медового Спасу трохи випереджує освячення яблук і святкує його наша церква 14 серпня. Повна назва цього великого та урочистого свята така: Маковея або Перший Спас, Спас на воді також Медовий спас — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього.

Пам'ятник царю Федору Іоанновичу

Про долю сіврюків та козацьке місто Сівськ- Сіверськ

Неспроможність московського уряду самому захищати Стародубщину. Сіврюки та козаки. Масове поширення козацтва на Стародубщині. «Засічна межа». Козаки у Сівську. Почуття єдності поміж українськими козаками по обидві боки державного кордону.

Порядку на Стародубщині, за московським пануванням не було. Місцевому населенню доводилося самому займатися справою наведення порядку, а російському уряду це було на руку, адже він тепер від цієї проблеми був осторонь, та міг займатися зовсім іншими справами, яких у нього й без Стародубщини було забагато. Кинутий напризволяще, стародубський народ починає створювати власні захисні структури, які б змогли захистити його у випадку небезпеки. Спочатку такі народні збройні загони отримали ім’я «сіврюків», а з середини 16-го століття, як і скрізь по Україні, стали вони зватися «козаками», й тим самим також підкреслювався нерозривний зв'язок, який існував та ніколи не переривався поміж Стародубщиною та матір’ю – Україною.

Олександр Двоєконко

Як приклад інструменту збереження та відновлення національної ідентичності української молоді у Росії

Існуюча проблема збереження національної ідентичності українця у сучасному зарубіжжі усугубляється в країнах, де все оточення кардинально не відрізняється від українського. Це, перш за все, країни зі схожим мовним середовищем, зокрема Польща, Росія, Білорусь, де процес асиміляції та втрати своєї національної свідомості може носити досить швидкий характер, якщо не уділяти достатньо уваги цій проблемі. Схожість життєвого устрою, мови, звичаїв негативно впливає на збереження національної ідентичності українців, приводить до швидкої асиміляції.

Старовинний Львів

Про III-й Мiжнародний Конгрес української дiаспори та подiї, що з ним пов’язанi

З загальним оглядом i своїми думками про Конгрес дiаспори у Львовi на сайтi www.kobza.com.ua вже виступив п. Стефан Паняк. Тому, мабуть, не буду розповiдати про хiд Конгресу, а лише висловлю деякi думки i суб’єктивнi враження.

Я особисто дуже вдячний органiзаторам цього форуму, а саме головному органiзатору та координатору Iринi Ключковськiй за високiй рiвень пiдготовки та проведення зiбрання, бездоганну працю спiвробiтникiв Iнституту протягом часу його проведення. Саме завдяки запрошенню на Конгрес я – так вийшло – крiм приємних вражень (не менш, нiж на рiк!), вперше змiг познайомитись з мiстом, побувати в його найбiльш вiдомих iсторичних мicцях. Нам було предоставлено готель, трансферт до мiсць проведення заходiв. А ще – це чiпляюча «за живе» доповiдь президента Cвiтового Конгрессу Українцiв Євгена Чолiя, новi знайомства, новi однодумцi…

Звернення до громади на Великодньому святі 2009 року

Слово подяки і поваги вельмишановним Людмилі Йосипівні та Олександру Петровичу Данильченкам

Останні дні липня стали для нашої  громади дуже хвилюючими  -  ми проводжали Генерального консула України у Владивостоку Олександра Петровича Данильченка у зв'язку із закінченням його дипломатичної місії і  ця подія для нас глибоко сумна і  символічна одночасно. Сумно, бо від'їжджає від нас людина, яку ми щиро полюбили, глибоко поважаємо, знайомством і спілкуванням  з якою пишаємося, а символічно, бо завершується значний змістовний цікавий період нашої співпраці.

Вийшли козаки

О коллективе народной музыки из города Санкт-Петербурга и его репертуаре

Ансамбль народной музыки «Отрада» - лауреат Международных и Всероссийских конкурсов. В его составе:

- Борис Зонов - художественный руководитель, I-й баритон, баян;

- Альбина Зонова – директор, режиссёр программ;

- Алёна Елисеева – солистка (народное сопрано), ударные инструменты, сопилка, флейта;

- Зинаида Катешова – II-й альт, ударные (трещотки);

- Зоя Суздалева – солистка (I-й альт);

- Елизавета Михайлова – солистка (I-е сопрано);

- Надежда Рабодзей – солистка (II-е сопрано);

- Валентин Иващенко – солист (I-й тенор);

- Влад Мануйлов - ударные;

- Андрей Зайцев – бас-балалайка, бас-гитара;

- Борис Субботин – II-й тенор, прима-балалайка.

Журнал «Киевская старина»

Журнал «Киевская старина»

Библиотека украинской литературы в Москве располагает многими изданиями, которые можно отнести к  категории раритетных. Публикацией описи содержания номеров «Киевской старины» — ежемесячного исторического журнала, выходившего в конце восемнадцатого и в первые годы  двадцатого века при участии известных украинских  и русских ученых В. Антоновича, Д. Багалия, Н. Сумцова, П. Житецкого, В. Иконникова, В. Мякотина и др., начинаем  знакомить читателей сайта с  фондом редких изданий БУЛ (см. в разделе  — КАТАЛОГИ). Заказать для работы нужные Вам номера журнала Вы можете в читальном зале БУЛ.

Хлеб-соль Президенту России от Украины. Фото РИА Новости

Запорожская фирма "Мотор Сич" о проделанной работе за прошлый год

Запорожская фирма «Мотор Сич» отчиталась о проделанной работе за прошлый год. Оказалось, что большую часть доходов – почти 60% – за поставленные на экспорт двигатели для летающих аппаратов в 2009 году украинцы получили за российские заказы с Ростовского, Казанского, Улан-Удэнского, Кумертаусского, Санкт-Петербургского предприятий. Остальные средства пришлись на продукцию для Китая, Алжира, ОАЭ и Индии.

Кримський хан Девлет-Гірей, московська влада для Стародубщини вигляділа іноді гірше за татарина

Занепад економічного життя на Стародубщині під московським пануванням

Про складнощі, що виникають при створенні Таблиць князів Стародубщини. Праця Леонтія Войтовича. Князі стародубські. Удільні князі трубчевські. Демократичність Литовської держави.

Треба визнати, що не тільки про роки володарювання останніх стародубських князів нам відомо так замало. Як слушно зауважив відомий український дослідник Леонтій Войтович у своєму дослідженні «Князівські династії Східної Європи»: «Джерела з історії Чернігівської землі XIII-XIV ст. практично відсутні. Жодна інша територія не мала таких втрат. Тому для дослідження генеалогії … і виявлення персонального складу династії використано всі знахідки, перш за все пом'яники. Коли не було можливості встановити в якому князівстві правив той чи інший князь, за основу брався порядок успадкування. Ми свідомі того, що багато питань залишаються дискусійними». Ця ґрунтовна праця Л. Войтовича вельми допомогла мені при складанні генеалогічних таблиць князів, що правили на Стародубщині у 12-16 ст.ст. Перша частина цієї таблиці була видрукувана у 3-й частині моєї праці. Зараз же пропоную вашій увазі список тих князів, які князювали на Стародубщині в роки Литовської та Московської Держав. Список князів корачівських не друкую свідомо, адже історичні свідоцтва про них є настільки переплутаними, що уявити, де - у Корачеві чи у якому-небудь іншому місті князівства, володарював той чи інший князь, зовсім не має можливості.

Виступаю на конференції

Спостереження з сучасної наукової конференції про міжнаціональні і міжкультурні відносини в Російському Заполяр’ї

Правління громадської організації «Національно-культурна автономія українців Мурманської області» мало запрошення до участі у Всеросійській науково-практичній конференції  «Міжнаціональні і міжкультурні відносини в Російському Заполяр’ї: стан і перспективи розвитку». Конференція проводилася  за ініціативою Мурманського державного технічного університету та Петрозаводського державного університету. Серед запрошених були також представники інших національно-культурних об’єднань.

Враховуючи те, що на вулиці літо, а найбільша частина нашого активу вже від’їхала в Україну, то від нашої громади присутньою на цій діловій та досить цікавій зустрічі була тільки я - авторка цих рядків.