Ретроспекція до фестивалю народної творчості
Праздники народного творчества - волнительны и для артистов, самодеятельных, народных коллективов, и для зрителей. Ведь в народной песне, обрядах, аутентичном костюме живет душа народа, слышна немыслимая архаика, голос пращуров. С большой душевной радостью мы, украинский фольклорно-этнографический ансамбль «Червона калина», вспоминает народное празднество, что проходило в городе Заречный Пензенской области.
26-29 мая 2011 года. В эти дни, ровно год назад, с огромным успехом проходил ІІІ-ий Всероссийский фестиваль народного творчества «Свет души». (Фестиваль проходит по принципу биенале - раз на два года). Участниками народного действа стали коллективы из десяти городов Российской Федерации, к тому же, впервые были приглашены коллективы малых народов России
Як робиться національна політика Росії?
Напередодні засідання Верховного суду у справі юридичної ліквідації ОУР сумновідома інформаційна агенція REGNUM опублікувала свідому провокацію-наклеп на нашу організацію. Мета провокації - очорнити ОУР в очах громадськості, і таким чином полегшити політичні наслідки для влади від результатів можливої ліквідації громадского об'єднання. Також це можна оцінити як спробу вплинути на рішення суду, подавши наше об'єднання в ролі екстреміста, кримінала і радикального націоналіста.
Керівництво ОУР негайно зреагувало на провокацію заявою протесту.
Концепція Конференції «Український всесвітній інформаційний простір»
Концепція з підготовки та проведення науково-практичного семінару засобів масової інформації з діаспори та України «Український всесвітній інформаційний простір» 14-16 червня 2012 року, (м. Суми)
14-15 червня 2012 року в місті Суми відбудеться науково-практичний семінар засобів масової інформації з діаспори та України «Український всесвітній інформаційний простір»
В умовах сучасного глобалізованого світу все більшого значення набувають засоби масової інформації. Для закордонних українців, яких за різними експертними оцінками нараховується до 20 мільйонів, зв»язок з Батьківщиною насамперед забезпечують ЗМІ. На жаль, в Україні не існує державних закордонних ЗМІ, які працювали б тільки на забезпечення культурних, інформаційних та інших запитів закордонних українців.
Нові фото Юлії Тимошенко - під час зустрічі з президентом Литви
Президент Литви Даля Грібаускайте оприлюднила на своєму сайті фотографії зустрічі з Юлією Тимошенко, яка відбулася у п'ятницю в харківській лікарні.
За словами президента Литви, Тимошенко "знаходиться в хорошому стані, якщо враховувати те, що вона виходить з 20-денного голодування".
"Її настрій позитивний і оптимістичний, - цитує президента УНІАН. - Вона ніяк і ні на які речі не скаржилася, навпаки, вона задоволена, що нею врешті-решт займаються медики, що поруч німецький лікар".
Після відвідин Тимошенко Грібаускайте зустрілася в Києві з президентом Віктором Януковичем.
http://www.pravda.com.ua/articles/2012/05/11/6964344/
ТИМОШЕНКО ПРИПИНИЛА ГОЛОДУВАННЯ
До українських організацій Росії
Шановні друзі!
Наразі перед нами нагально продовжує стояти питання про відновлення діяльності загальноросійської організації «Об'єднання українців Росії», яка була обмежена у своїй роботі в зв'язку із рішенням Мінюсту РФ ще у 2010 р. На жаль, Мінюст РФ з різних причин не визнав рішення попереднього З'їзду у травні 2011 р. та зараз обов'язково вимагає повторного зібрання та ухвали необхідних змін до Статуту ОУР, додатково запропонованих ним.
У зв'язку із вищезазначеним, 26 травня 2012 р. об 11.00 у Національному культурному центрі України в Москві планується проведення VII-го позачергового З'їзду ОУР за підтримки Посольства України у Росії.
Бути чи не бути ОУР вирішиться 18 травня. Будьте свідками!
Від керівництва ОУР щойно надійшла інформація, що 18 травня 2012 р. о 10 годині ранку відбудеться засідання Верховного Суду РФ. Розглядатиметься справа по заяві Мінюсту РФ про юридичну ліквідацію ОУР. Суддя Верховного Суду РФ - Романенков Н.С.
Закликаємо усіх небайдужих громадян відвідати засідання і самостійно скласти враження про правосуддя в нашій країні. Закликаємо також українську пресу висвітлити даний історичний процес. Адже мова йтиме про ставлення Росії до своєї найбільшої національної меншини - українців.
Чи є у Росії право на існування для національних організацій, чи вони лишаються поза законом? Відповідь на це питання ми отримаємо у п'ятницю.
Східна Слобожанщина
У російській історичній науці, а також частково і серед українців, домінує гіпотеза, що у 17-му ст. українські козаки тікали на Слобожанщину, в межі тодішньої Російської держави, ховаючись від воєнних лихоліть Визвольної війни на Україні під проводом Богдана Хмельницького, і російські можновладці, таким чином, мали всі права для того, аби у подальшому накинути важке ярмо на шию слобідських українців, позбавивши їх козацьких привілеїв та автономії. Але гадаю, що ця гіпотеза не є позбавленою від тих імперських стереотипів, що є взагалі притаманними російській історичній науці. Адже історичні документи свідчать про те, що воля українців до заселення степових просторів сучасної Слобожанщини була сильнішою, і часто йшла всупереч волі російських адміністраторів, які не надавали українцям можливості заселяти ці землі, а змушені були просто миритися з тим, що українські козаки забирали ці землі для себе. Отже декілька слів про шляхи української колонізації у 17-му столітті:
Про «народну» дипломатію і світ без упереджень та кордонів…
З 17 квітня по 1 травня 2012 року в Міжнародному інституті освіти, культури та зв'язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» проходили стажування студенти відділення міжнародних відносин Історико-архівного інституту Російського державного гуманітарного університету (РДГУ, Москва). Стажування відбулося в рамках проекту МІОКу «Крок до України», який передбачає проведення шкіл-тренінгів з української мови (як іноземної) та розробку навчально-методичного забезпечення, як для представників діаспори, так і для громадян інших держав, які хочуть вивчати українську мову.
Східна Слобожанщина
Тісно пов'язаним зі Східною Слобожанщиною був і Григорій Сковорода, видатний український філософ 18-го ст. І тут немає нічого дивного, адже за часів Сковороди ще не існувало ніякого поділу на Слобожанщину Західну чи Східну, і Харків та Суми, Охтирка і Острогозьк були разом, у єдності, спочатку в складі Слобідських українських полків, а потім єдиної Слобідсько-Української губернії.
Будучи філософом-мандрівником, Григорій Сковорода частенько мандрував всією Слобожанщиною, перебуваючи у різних, найвіддаленіших її куточках. Бував він і у навколишніх українських землях. Жив Сковорода і у Курську, а з Білгородом пов'язані були особливі сторінки його життя. Єпископом Білгородським був о цю пору його близький знайомий ще по Переяславу Іоасаф Миткевич, син священика з міста Козельця на Чернігівщині. А архімандритом білгородського кафедрального монастиря був Гервасій Якубович, зі знатного козацького роду Гетьманщини, теж знайомий Сковороди по Переяславу. Українська церковна освіта на цей час далеко випереджала освіту російську, і впливовіші церковні посади в Російській імперії займали тоді саме українці. І Миткевичу, і Якубовичу присвятив свого часу Григорій Сковорода декілька своїх поезій, що увійшли у майбутньому до його збірки «Сад божественних пісень».
Про музей Марка Вовчка, національний футбол та українські вареники…
Пропоную читачам сайту kobza.com уривки зі своєї майбутньої книги «Кавказький щоденник», видання якої заплановане на травень-червень 2012-ого року в Чернігові. Майбутня книга присвячена мандрівці 2010 року кавказькими регіонами Російської Федерації, від Чорного моря - до Каспійського. Не перший рік я мандрую різними світами, і в багатьох місцях знаходжу українців: у Карелії та в Магадані, у Фінляндії і на Командорських островах, на Кавказі та, навіть, у Лівані. А відтак на сторінках своїх книг розповідаю про їхнє життя на віддалі від рідної України. Вважаю, що саме цим роблю свій особистий скромний внесок у справу єднання українців усього світу.
Під час мандрівки по Кавказу я дієво спілкувався із представниками українства Кубані та Кабардино-Балкарії, цій темі присвятив кілька розділів «Кавказького щоденника». Саме їх і пропоную користувачам сайту kobza.com.ua.
Олександр Волощук, автор «Кавказького щоденника»