Як відомо, українська громада в Краснодарі так і не удостоїлась права мати свою кімнату в Центрі національних культур, хоча Товариство української культури Кубані було одним із засновників цього шановного об’єднання. Незважаючи на це, ми беремо участь майже у всіх заходах Центру. На крайовому фестивалі ми були одними з кращих, а отаман Володимир П. Громов взагалі визнав виступи ансамблю бандуристів і колективу української пісні «Чумаки» з Геленджика найкращими. Щоб довго не затягувати, перейду до стислої конкретики. Позаминулого року ми 6 (шість) разів зверталися до глави Краснодара Миколи Васильовича Приза з проханням виділити кімнату, на що, як годиться, відповіді не одержали. Ще раніше з громадсько-інформаційного центру відповіли, що приміщення виділяються «общєственно значімим організіціям». І головне, міський голова обіцяв Надзвичайному і Повноважному Послу України в Російській Федерації на протязі тижня вирішити це питання під час офіційного візиту Миколи Петровича Білоблоцького в Краснодар. Та скільки вже минуло тижнів, скільки води в Кубані сплило? Між іншим і губернатор Олександр М. Ткачов під час єдиної зустрічі з головами національно-культурних організацій після погрому вірменських пам’ятників на Слов’янському кладовищі обіцяв кімнату в будинку на вулиці Советській, що тоді ремонтувався.
І от настав час виборів. Претендентам на «міську булаву» потрібні голоси, в тому числі і національних громад. Своє ставлення до кандидатів висловив і Центр національних культур, що підтримав кандидатуру Приза М.В. І вірно зробив. Ми всі є свідками великих перетворень і побудов у кубанський столиці. Викликає повагу і сама особистість голови. Є впевненість в тому, що наступний термін по виконанню обов’язків глави місцевого самоврядування в Краснодарі залишиться за М.В. Призом. Але морального права підписати звернення до краснодарців від імені громади у мене не було. Досить ігор і колінопреклонінь. Думаю, що це зрозуміє і Микола Васильович. Та і претензії повинні бути більше до його радників і помічників, що займаються гуманітарними проблемами. Але це питання самого міського голови. Добре, що мене в цьому питанні підтримали товариші з громади.
Микола СЕРГІЄНКО,
голова Товариства української культури Кубані
“Вісник Товариства української культури Кубані”
№ 2(37) – 2004
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
