Публіцистика
- Деталі
- Розділ: Україна: погляд з діаспори
Спікер білоруських кіберпартизанів про їхню діяльність, її ризики і майбутнє Білорусі
Утворена у 2020 році анонімна спільнота «КіберПартизани Білорусі» - один з фенонімів ХХІ століття. Адже до цього світ не знав такого способу боротьби з диктаторськими режимами. Чому спільнота створена саме білорусами? По-перше, білоруські (як і українські) айтішники вважаються найбільш талановитими і тому найбільш востребуваними в світових компаніях, що розробляють нові ІТ-технології. По-друге, після жорсткого придушення Лукашенком масових протестів в Білорусі і переслідування усіх інакомислячих єдиним засобом доносити до білорусів і всього світу правдиву інформацію про події в цій країні і боротися з диктатором поки є тільки Інтернет.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Историк из Калмыкии Мария Очир-Горяева размышляет о будущем своей республики после завершения российско-украинской войны
С начала вторжения в Украину национальные движения регионов, выступающие за отделение от Москвы, получили новый толчок. Ряд аналитиков всерьез говорят о возможном распаде России в случае перелома в ходе войны и отмечают в этом особую роль Кавказа. О национальном движении в Калмыкии, влиянии Кремля на республику и ее бедственное положение в интервью сайту Кавказ.Реалии рассказала доктор исторических наук, член-корреспондент Германского археологического института и заслуженный деятель науки Калмыкии Мария Очир-Горяева.
- Деталі
- Розділ: Україна: погляд з діаспори
Голова Об’єднання білорусів Канади про настрої у білоруській еміграції , кіберпартизанів і майбутнє своєї Батьківщини
Останні новини з сусідньої Білорусі – розміщення на її території російської тактичної ядерної зброї, пропозиції Лукашенка до деяких інших пострадянських країн слідувати цьому прикладу, наполегливі спроби Путіна втягнути білоруські збройні сили у війну в Україні – дедалі більше тривожать українців. Тревожать вони і самих білорусів. Про це говоримо із головою Об’єднання білорусів Канади Альоною Лявончанкою з Торонто.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Андрей Архангельский – про белое пальто
Белое пальто – новый стилистический символ, и уж точно слово года для российской оппозиции. Не "борьба", не "солидарность", заметим, и даже не "отъезд". Арт-группа "Явь" недавно в Петербурге установила памятник Белому пальто – рукава его спеленуты сзади, как у смирительной рубашки. Я предполагал обнаружить в сети россыпи толкований понятия "белое пальто", но даже авторы памятника предпочли для пояснения своей работы скопировать текст с одного из психологических сайтов. На этих сайтах ещё до войны выражение "белое пальто" маркировалось исключительно как негативное – поведение социоэгоиста, который необоснованно ставит себя выше других. Характерно, что на тех же сайтах советуют "оградить себя от травмирующего влияния чужого высокомерия" с помощью "психологической гигиены"; не объясняться, не разговаривать, а именно отстраниться. За всей этой "гигиеной" просматривается фундаментальный "отказ от диалога", как сказал бы Юрген Хабермас.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Александр Гогун – о политике памяти
Обе стороны войны России против Украины охотно называют друг друга нацистами. Однако власти по обе линии фронта различно относятся ко Второй мировой войне, и это расхождение внутри восточнославянского культурного пространства никогда не было столь значительным, как сейчас. Российский правитель представляет "Великую Отечественную войну" против нацизма как подвиг №1 всей мировой истории, президент Украины, зависимый от своих избирателей, – как одну из самых больших, а возможно, самую большую трагедию собственной страны.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Асоціації й розмисли на тлі актуальної сьогодні, як ніколи, драми Лесі Українки
Ремарка. З інформаційних повідомлень: у Херсонській області відбувається примусова паспортизація. На території тимчасово окупованих Донецької і Луганської областей працівників бюджетних установ і студентів вишів примушують здавати кров для поранених рашистських мобілізованих. У тимчасово окупованому Сімферополі «Центр крові» закликає місцевнаселення здавати кров для поранених російських загарбників.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Українці Росії вшанували пам’ять Тараса Шевченка в день його народження
9 березня у Москві відбулося вшанування пам’яті генія української нації Тараса Григоровича Шевченка. Щороку в цей день до пам’ятника поету приходять люди, приносять квіти, стверджують у своїх помислах майбутнє вільної, незалежної, квітучої України, в якій, як заповідав Кобзар, не забувають пом’янути його «незлим тихим словом».
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Российско-украинская война перекроит весь евразийский геополитический ландшафт, где Украине будет отведена одна из главных ролей
Прозвучавшее недавно в Украине предложение называть Россию (на украинском языке) Московией вызвало много шума прежде всего в стране, "переименовать" которую предложено. С одной стороны, дело носителей любого языка, как им называть тот или иной географический объект: та же Россия по-фински Venäjä, а по-латышски Krievija, и никаких конфликтов это не вызывает. С другой – понятно, что такого рода названия складываются исторически, а не вводятся указом или правительственным распоряжением. Так что украинскую инициативу следует рассматривать исключительно в контексте нынешней войны с Россией, но это не только троллинг, адресованный государству-агрессору. Сторонники "переименования" хотят ассоциировать Россию с доимперскими временами Московского княжества – и, видимо, с соответствующими границами, пролегавшими довольно далеко от пределов нынешней Украины.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
На юге России закрываются украинские национально-культурные общества
За последние восемь лет на юге России и Северном Кавказе закрылось почти два десятка украинских национально-культурных обществ, следует из открытых источников. За это время был создан лишь один такой центр – но в него не принимают тех, кто "сочувствует Украине". Те общества, что продолжают существовать, иногда подвергаются критике за недостаточную поддержку войны.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Историк Сергей Медведев – к мифу о "русской женщине"
Год войны был для России годом смерти мифов. Вернее, так: мифов, основополагающих представлений о России. Мифа о "великой русской культуре" с её "слезинкой ребенка" и "гуманистическим пафосом", померкшим перед лицом российской агрессии. Мифа о "второй армии мира", которая предстала сборищем мародеров, садистов и необученного "пушечного мяса", бессмысленно гибнущего под началом бездарных полупьяных командиров. Мифа о "русском бунте", который сменился зрелищем рабской покорности населения, сносящего любую прихоть власти, принимающего смерть как судьбу.
