Публіцистика
- Деталі
- Розділ: Українська культура в РФ
В московской Библиотеке украинской литературы состоялась презентация книги кандидата исторических наук Николая Мыха-Степняка «Дорогами великого Кобзаря»
Книга недавно увидела свет в тульском издательстве «Антара» при финансовой поддержке руководителя Тульской городской украинской организации «Батьківська стріха» К. Б. Поповиченко.
Это уже не первая встреча тульського автора, активно участвующего в жизни местной украинской общины, со своими читателями в БУЛ. Ранее здесь уже были представлены его книги «Больше всего я люблю истину...» Жизнь Льва Николаевича Толстого, рассказанная им самим и Софьей Андреевной Толстой» и публицистический сборник «Время нас рассудит».
Высокая читательская оценка, данная тогда этим произведениям, послужила весомым основанием для рекомендации Н. Мыха-Степняка в ряды творческого Союза писателей России.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Слово за слово
Военная интервенция России в Украину ожесточила друг против друга сотни тысяч людей по обе стороны границы. Социальные сети переполнены взаимными оскорблениями, их зашкаливает от негатива. И не только на бытовом уровне. В последнее время все чаще и чаще позволяют себе оскорбления в сторону Украину люди, представляющие страну-агрессора, люди публичные, причисляющие себя к российской политической элите. Сайт Радио «Свобода» разместил материал о том, как российские политики оскорбляют украинцев в соцсетях.
Российские политики и официальные лица возмутились, когда исполняющий обязанности министра иностранных дел Украины Андрей Дещицаспел вместе с протестующими у российского посольства в Киеве нецензурную песенку про Владимира Путина. Представитель России в ООН Виталий Чуркинзаявил, что "Дещица для России больше не существует", глава российского МИДа Сергей Лавровназвал украинского коллегу "отрезанным ломтем", а председатель Комитета по международным делам Госдумы РФ Алексей Пушковвысказалопасение, что скоро Дещица "нажрется и заблюет генассамблею ООН". Подборку высказываний в соцсетях подготовил корреспондент Белорусской редакции Радио СвободаИгорь Лосик.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
У виставковій залі Національного культурного центру України в Москві відкрилася виставка живопису народного художника УССР та Російської Федерації Валентина Бернадського.
Картини художника представив публіці його син, Ігор Валентинович. Заступник генерального директора Центру Бондарук Лариса Петрівна розпочала урочисте відкриття виставки яскравою промовою, надихнувши відвідувачів, які, не дивлячись на сіру, дощову погоду, прийшли на цю чудову культурну подію, уважно вдивлятися в кожну деталь робіт Бернадського.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Выступление Алексея Широпаева на московской конференции "Майдан или Орда".
Тема - "Украине необходимо срочно вернуть себе имя Руси на государственном уровне: Русь-Украина".
Вечером 2 июня в Москве, в выставочном зале Музея и общественного центра им. А.Д. Сахарова прошла общественная конференция «Майдан или Орда?», посвященная украинской революции и ее влиянию на текущие события как в Украине, так и в России, и в мире.
Информационным спонсором конференции был сайт «Русская Фабула», а ее непосредственными организаторами выступили Марк Фейгин, Андрей Пионтковский, Алексей Широпаев, Илья Лазаренко и Гейдар Джемаль.
- Деталі
- Розділ: Українська культура в РФ
Памяти Великого Кобзаря
В шахтерском г. Воркуте за Полярным Кругом чтят память о великом украинском - русском просветителе Тарасе Шевченко. Ежегодно здесь проводятся тематические вечера и концерты, посвященные Великому Кобзарю. В этом 2014 г. все мероприятия юбилейные - к 200-летию Т.Г.Шевченка. Недавно состоялся тематический вечер на главной сцене города - Дворце культуры шахтеров с участием местных профессиональных и самодеятельных творческих коллективов. Вечер был организован при поддержке Управления культуры г. Воркуты (руководитель Ольга Павелко) по инициативе городского украинского общества "Украина", председатель Михаил Федькович.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
На сайте www.change.org/ru появилась петиция с требованием уволить профессора МГУ А.Г. Дугина
Требуем увольнения профессора факультета социологии МГУ А. Г. Дугина!
Мы считаем, что публичная деятельность "профессора" Дугина несовместима с занимаемым им постом в системе государственного образования, наносит вред образу российской науки и статусу МГУ им. Ломоносова. Так, в ходе своих недавних выступлений профессор Дугин высказывал прямые призывы к убийствам, заявляя при этом, что это позиция его как профессора ("Как профессор я так считаю").
Философ Сергей Дацюк опубликовал по этому поводу заявление, с которым мы полностью согласны:
"6 мая 2014-го года в интервью агентству Anna-News профессор Московского государственного университета имени М.В.Ломоносова Александр Гельевич Дугин, описывая якобы зверства украинцев, призвал их убивать. Буквально на 18-ой минуте интервью он заявил, имея в виду украинцев, следующее: "Убивать, убивать, убивать. Больше разговоров никаких не должно быть. Как профессор я так считаю".
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Шановний Президенте України Петре Олексійовичу!
Громадська організація Об'єднання українців «Провісник» м. Москви щиро вітає Вас із обранням на посаду Президента України і з перемогою, здобутою в трагічно важкий для України час.
Ми, як і мільйони українців, віримо в Вас і твердо знаємо (бо брали участь у якості спостерігачів на виборах від СКУ), що в виборчих змаганнях Вами здобута чесна і гідна перемога. Ми пишаємось цим. Ваша активна участь в революційних подіях і успіх на виборах надихають нас надіями на рішучій курс України в напрямку збереження незалежності і територіальної цілісності нашої Батьківщини. Ваша особиста рішуча діяльність під час доленосних подій на Майдані розцінюється нами, як підтримка прагнення українського народу розвивати свою незалежну Державу в напрямку європейських цінностей і демократії.
- Деталі
- Розділ: Російсько-українські відносини
Щоденник пані Наталії Литвиненко-Орлової часів Української Революції. Частина третя.
Ще раз про Перемогу…
Як тільки не паскудили російські ЗМІ Україну з приводу того, що Українці зреклися святкування Дня Перемоги. Володимир Путін, вже вкотре, то під одним кутом зору, то ще з якоїсь фарисейської колокольні, накидає думку світовому співтовариству, що Україна у війні нічим особливим не відзначилася. Ганьба! За таке лихослів'я рано чи пізно, а спитається...
Бо є інші виміри Суду і Покари. Прийде час збирати оте розкидане каміння на Суді Божому… Того ще ніхто не минув…
А ми? Ні, ми не могли не святкувати. Як можна? Ми святкували День Перемоги, бо це і наша Перемога. Адже у тій війні загинуло щонайменше як 9 000 000 наших українців (цифра дуже приблизно-відносна, без урахунку «чорнопіджачників», без вісті пропалих та тих, що були закатовані в гітлерівських концтаборах). Відтак, ми, Українці, пам'ятаємо, схиляємо голови і безмежно сумуємо...
- Деталі
- Розділ: Російсько-українські відносини
Щоденник пані Наталії Литвиненко-Орлової часів Української Революції. Частина друга.
Харків…
Я люблю Харків, бо я в ньому народилася. Я добре пам'ятаю себе ще зовсім маленькою дівчинкою в тому великому промисловому місті. Харків - це Україна. Навіть з тих непересічних міркувань, що до Харкова свого часу втікали люди з українських сіл. Тікали від голодних трудоднів села і темного безпросвіту «колективізації». Таким притулком для наших сельчан - земляків часто слугувала і наша кімната в «комуналці» на ХТЗ. Харків шанував українську мову і культуру. Харків - це одна зі столиць України.
І от тепер мій Харків лихоманить чужими прапорами і чужими гаслами.
До мене в Сумах щонайменше двічі на тиждень заходить заплакана сусідка. Їй знову телефонувала подруга з Харкова, яка вже вкотре зі свого балкону нарахувала як не 28, то 32 автобуси з бєлгородськими номерами. Знову прибули туристи-заробітчани погендлювати російськими прапорами в Україні.
- Деталі
- Розділ: Російсько-українські відносини
Щоденник пані Наталії Литвиненко-Орлової часів Української Революції. Частина перша.
Початок…
Це тільки Росія у всіх прокремлівських телемережах може підкидати суцільну брехню на кшталт того, що Майдан - це «західняки», це «Правий сектор», це угрупування «націоналістів-бандерівців» - «фашистів» у масках…
Ой, брешеш, людоморе…
Я зараз в Україні і цілодобово дивлюся 24-у національну телемережу України.
Я бачу на власні очі, що на Майдані вся Україна. Я особисто знаю людей, які побували на Майдані, або тих, які перебувають там ще з грудня місяця. Я мала з ними чисельні розмови. Я знаю з перших вуст, на чому наголошує Майдан, і бачу сама, хто ті люди, які, не шкодуючи себе, вийшли на вулиці Києва і всієї України. Я знаю батьків, чиї діти ще й досі на передовій нашого національного Майдану. За нашу Державу, за її честь, за визволення з пазурів кримінального ящура загинули філософи, художники, волелюбні і самовіддані молоді люди, які 23 роки прожили у вільній країні, ВІЧНА ЇМ ПАМ'ЯТЬ...
