Публіцистика
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Роздуми в ювілейний рік Перемоги
Что правда и что вымыслы о войне, которая до сих пор живет в нашей памяти, чем правда об этой войне важна для нынешнего поколения – об этом материал для наших читателей от «Эхо России» и сайта UAINFO
Миф 1.
Величайшая Битва Добра со Злом в Истории называется «Великая Отечественная Война Советского Народа против Немецко-Фашистских Захватчиков» и продолжалась 4 года, с 22 июня 1941 года по 9 мая 1945.
- Деталі
- Розділ: Російсько-українські відносини
«Кобза» рекомендует: в интервью Радио Свобода Александр Гогун размышляет о сходстве войны на востоке Украины со Второй мировой войной, цензуре в книгоиздании и рождении нового "тамиздата".
Петербургский историк Александр Гогун живет в Берлине, а книги издает в Киеве. Он изучает партизанское движение в годы Второй мировой войны, тайны спецслужб и движение украинских националистов. Его монография "Между Гитлером и Сталиным. Украинские повстанцы", вышедшая в феврале прошлого года в Москве, была сочтена неблагонадежной – во всяком случае, из многих российских магазинов экземпляры книги исчезли. Теперь она переиздана в Киеве.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Чи можна пояснити з психологічного погляду розрив «братських» стосунків між українським та російським народами, і чи були ці братські стосунки узагалі?
Проаналізувати ситуацію, яка нині склалася між Україною та Росією, пояснити протистояння цих двох держав, посилено намагаються політики, економісти, історики, соціологи і… психологи. Так, на сайті Радіо Свобода нещодавно було розміщено інтерв'ю з відомим московським психологом Ольгою Маховською. Її роздуми можна оцінювати по-різному, вони вже викликали дискусію серед читачів, але, безумовно, варті того, щоб з ними ознайомитися.
Кризисная ситуация в отношениях России и Украины привела к заметному пересмотру опыта совместной жизни и перспектив сосуществования двух соседних народов. Москва и Киев ведут - с разной степенью интенсивности - пропагандистскую войну, в которой адекватное осмысление реальности подменено мифами. Это создает ситуацию психологической неразберихи, которая не только ставит в тупик отдельных людей, но и дезориентирует коллективное сознание.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Ігор Роздобудько про свою поїздку на Кубань
Вітаю Вас, друзі! Тільки-но повернувся з відпускної поїздки на море. Ще минулої зими планував із сім'єю поїхати відпочивати знов до Криму, але тепер, після окупації, хай йому грець, там відпочивати! Тому поїхав на Кубань, подивитися на місцеве українське життя, і чи існує воно взагалі. Що сказати? Навіть у порівнянні з 80-ми роками, коли я був на Кубані останній раз, ситуація значно погіршилася. Тоді можна було побачити деінде живу українську хату, почути українську мову з вуст місцевих жителів. Тепер це в минулому, може, ще й є десь у далеких станицях, але на виду вже немає. Був у Краснодарі, на Тамані, в Анапі, Новоросійську. Козачий колорит зараз в моді (навіть вулиці замість поліцейських патрулюють козаки в кубанках), але українського духу в ньому не відчути - по місцевому телебаченню молоді хлопці в козачих строях співають пісні російською мовою.
Залишився український дух тільки в музеях. На Тамані побудували етнографічний комплекс "Отамань", де колишні "українські" райони краю влаштували старі козачі хати, так, як воно було колись в їхньому районі. Там відбуваються етнографічні вистави, смачна українська кухня (і навіть добрим самогоном пригощають, виноградним чи кавуновим). Але учасники етнографічних вистав розмовляють суржиком і чомусь сильно "єкають" ("пєрєйти" і таке подібне), а екскурсоводка розповідає, що козаки були завжди ласі до грошей, хто більше платив, тому й служили, і так, мовляв, і відпадали від "білого царя" то до поляків, то до шведів.
У Краснодарі ще збереглася хата Якова Кухаренка, відомого чорноморського отамана та письменника, автора "Чорноморського побуту" та друга Тараса Шевченка. Там тепер Літературний музей Кубані. Є велике погруддя Шевченка, тарасові твори українською мовою, та й самого Кухаренка теж, козача зброя, кобза, бандура, колісна ліра. Там українського духу побільше. Розповідається про переселення українців на Кубань, є картини, "козак Мамай" також, малюнок старого козачого храму в Катеринодарі, що був побудований за взірцем січової Покрови.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Відомий економіст і соратник Єгора Гайдара про В.Путіна
Существует много всяких доморощенных теорий относительно конца путинского режима. Уже много лет я слышу старый (еще со времен белой эмиграции) рефрен: "большевики падут через месяц". Относительно Путина эту шарманку не раз заводил покойничек Березовский. Он собственно и является основоположником всевозможных теорий на этот счет.
Но так или иначе, а режим Путина живет себе и ни в чем себе не отказывает. Все рассуждения о том, что экономические проблемы приведут его к краху - это не больше чем выдавание желаемого за действительное: уж какие экономические проблемы стояли перед Сталиным - а режим выжил и после подавления Тамбовского восстания у него не было проблем с удержанием власти до самого конца, т.е. по 1991 года.
Экономические проблемы 1986 - 1991 г.г. ни в какое сравнение не идут ни с Голодомором, ни с послевоенной разрухой. И поэтому развал СССР лишь отчасти объясняется падением цен на нефть. Но основная причина развала - не в этом.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Премьер-министр Великобритании Дэвид Кэмерон - о "Боинге-777" и России
Фотографии сгоревшего малайзийского самолета, 298 жертв, их личных вещей, разбросанных по пшеничному полю и хуторам вокруг деревни Грабово на Востоке Украины, никогда не покинут меня, точно так же, как ужас Локерби 1988 года, когда я был еще молодым.
Погибли десять наших граждан. Мы оплакивали их в эти выходные. Также погибли 27 австралийцев, в том числе и потерявшие родственников с другим малайзийским лайнером, пропавшим MH370. Погибли 43 малайзийских и 192 гражданина Нидерландов - это огромный удар для наших друзей и союзников. Мы стоим плечо к плечу с этими странами и со всеми, кого коснулось это горе.
Но вместе с сопереживанием есть место и гневу. Гневу от того, почему это вообще произошло. Гневу от того, что Москва могла остановить этот конфликт, который сама же и раздула. Гневу от того, что кое-кто на Западе - вместо того, чтобы найти решение, - просто понадеялся, что этот конфликт урегулируется сам по себе.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Многие эксперты говорят сегодня о том, что война РФ против Укрины готовилась давно и серьезно
Представляем вниманию читателей «Кобзы» интересные размышления известного московского политолога Андрея Окары, которые приводит Радио Свобода. Как всегда, редакция «Кобзы» старается читателям дать дополнительную информацию.
Эксперты размышляют о причинах, по которым конфликт на востоке Украины оказался столь тяжелым и перешел в затяжную военную фазу. Есть ли, помимо вмешательства Москвы в развитие событий в соседней стране и массированной кремлевской пропаганды, основания для столь резкого разлома в общественных настроениях Донецкой и Луганской областей с одной стороны и большей части Украины - с другой?
Политолог Андрей Окара из московского Центра восточноевропейских исследований в интервью Радио Свобода размышляет о ценностных установках жителей Донбасса.
- Деталі
- Розділ: Публіцистика
Чим живе діаспора українців у Греції: погляд на актуальні поблеми
Днями на веб-сторінці Медіа-портал VIDIA з'явилося цікаве інтерв'ю про життя української діаспори у Греції, про тамтешні проблеми українців, про їхню діяльність всередині країни та зв'язки з українською державою. З головою профспілки «Українці Греції» Оксаною Киценюк-Ревагою розмовляла на цю тему Марічка Паплаускайте. Пропонуємо цей матеріал та додаткову інформацію читачам «Кобзи».
Місяць тому Кабінет міністрів зібрав у Києві представників різних громад та об'єднань українців за кордоном. Нарада мала загальну тему - питання співпраці урядовців із діаспорою. І кожен із присутніх мав змогу висловитись. Найбільш емоційними та відвертими були виступи представниці українців у Греції - голови не так давно створеної профспілки «Українці Греції» Оксани Киценюк-Реваги.
Вона підіймала питання корупційних схем при оформленні документів, відсутності української школи, частої безглуздості заходів, організованих українським представництвом, прямо говорила про "некомпетентність" співробітників консульств, а також запропонувала власний спосіб вирішення проблем із видачею свідоцтва закордонних українців.
Медіа-портал VIDIAзустрівся із пані Киценюк-Ревагою окремо, аби детальніше розпитати її про це, а також про те, чим наразі живе українська діаспора у Греції.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Географія святкування 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка вже налічує багато країн світу
У Російській Федерації ювілейні заходи, присвячені Кобзарю, сягнули Республіки Саха (Якутія). Нещодавно мені випала щаслива нагода побувати у цій дивовижній країні вічної мерзлоти.
Департамент у справах народів Руспубліки Саха через Українську Всесвітню Координаційну Раду (УВКР) запросив мене і заслужену артистку України Світлану Мирводу на проведення Днів української культури, присвячених 200-літтю Кобзаря.
Підготовка до цієї поїздки тривала декілька тижнів, суттєву допомогу в цьому надав нам член Президії УВКР Валентин Пилипчук. А готуватись до візиту було необхідно, адже за останні 20 років в Якутію не приїздила жодна українська делегація.
- Деталі
- Розділ: Українська культура в РФ
Українська молодіжна вітальня вчергове запросила шанувальників української сучасної та класичної музики до Шевченкової зали Національного культурного центру України в Москві
На початку музичної програми «Сонячний дивертисмент» прозвучала соната Валентина Сильвестрова для скрипки і фортепіано «Пост скриптум» у виконанні студентки Московської консерваторії ім. П. Чайковського Анастасії Ведякової (скрипка, клас народного артиста СРСР Едуарда Грача) та випускника цієї ж консерваторії Казукі Нісімона (фортепіано, клас професора, заслуженого артиста Росії Андрія Писарєва). До речі, присутнім було запропоновано фрагмент творчої зустрічі з Валентином Сильвестровим, яка відбулася в Києві в рамках Міжнародного семінару молодих композиторів і під час якої він розповів про написаний ним хоровий цикл на слова Тараса Шевченка, присвячений 200-річчю з дня народження поета.
