Дослідження
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Відділ координації вітчизняних та зарубіжних центрів українознавства Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України пропонує співпрацю
Вельмишановні панове! Відділ координації вітчизняних та зарубіжних центрів українознавства Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України розпочинає роботу над темою «Україна і український світ: історико-культурні, політичні, міжмовні зв’язки". Дослідження цієї проблеми вимагає тісної співпраці з осередками української діаспори всього світу з метою обміну матеріалами, розробки спільних проектів, програм, написань науково-дослідних статей і монографій.
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Видавництво Волгоградського державного інституту підвищення кваліфікації і перепідготовки працівників освіти пропонує
Каталог изданий
|
№ |
Наименование |
Цена |
Остаток |
|
1. |
Журнал «Учебный год». 4 номера в год. Гл. редактор – В. И. Супрун. Индексы в областном каталоге подписных изданий: 71360 (полугодовой), 14363 (годовой), 51075 (льготный). 140 стр., тир. 1000. ISSN 1811-4865. |
120 руб., один номер – 30 руб. |
250 экз. |
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Проблема використання можливостей громадських організацій для лобіювання проектів російсько-українського економічного партнерства
Доповідь “Про використання потенціалу українських діаспорянських та земляцьких організацій Російської Федерації для просування і лобіювання проектів російсько-українського економічного партнерства у високотехнологічних та паливно-енергетичній галузях” на Першій міжнародній науковій конференції "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті" (8-10 березня 2006 року, м. Львів, Україна)
- Деталі
- Розділ: Дослідження
"Закордонне українство є важливим демографічним, інтелектуальним, соціально-культурним та інформаційним ресурсом України"
Ухвала Першої міжнародної наукової конференції "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті"
8-10 березня 2006 року на базі Національного університету "Львівська політехніка" відбулася Перша міжнародна наукова конференція "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті".
Ініціатором проведення такого представницького форуму виступив Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка".
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Українці Росії прийняли активну участь у роботі цієї Першої міжнародної наукової конференції, проведеної у Львові 8-10 березня ц.р.
По даним Організаційного комітету конференції під час реєстрація учасників Першої міжнародної наукової конференції "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті" кількість зареєстрованих її учасників досягла 240 осіб. Вони прибули до Львова з 22 країн світу - з Австралії, Білорусії, Грузії, Естонії, Італії, Іспанії, Казахстану, Канади, Латвії, Литви, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, Румунії, Сербії і Чорногорії, Словаччини, США, Угорщини, Узбекистану, Франції, Чехії, з 15 областей України та Автономної Республіки Крим.
- Деталі
- Розділ: Дослідження
По материалам научно-практической конференции «Многонациональное Приморье: история и современность».
Хотя перепись населения, проведенная в 1989 г., зафиксировала в Приморье 185 тыс. украинцев, что составляет всего 8,2% населения, тем не менее, они являются второй по численности этнической группой в крае. Однако, в общественном сознании приморцев бытует иное представление о доле украинцев в состава населения края и особенно - сельской местности. Многие полагают, что их здесь никак не менее половины населения. И такое мнение неслучайно. Трудно, наверное, найти коренного приморца, у которого хотя бы по одной линии не было украинских предков. Это определено особенностями освоения и исторического развития края.
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Передаємо додаткову інформація оргкомітету для учасників цієї Першої міжнародної наукової конференціі.
Конференція проводиться 8-10 березня 2006 р., у місті Львові Міністерством освіти і науки України, Українською Всесвітньою Координаційною Радою, Науково-дослідним інститутом українознавства, Львівською обласною державною адміністрацією, Національним університетом "Львівська політехніка", Міжнародним інститутом освіти, культури та зв'язків з діаспорою за сприяння Міністерства закордонних справ України
- Деталі
- Розділ: Дослідження
в умовах трансформації Російської Федерації в останньому десятиріччі ХХ століття
Політичні процеси, що відбувались на теренах СРСР наприкінці 80-х – початку 90-х років минулого століття, змінили не лише геополітичну карту значної частини євразійського простору. Внаслідок тих бурхливих подій відбулися глибокі зміни у статусі національностей радянської імперії, умовах їх еволюції й характері взаємовідносин. Відцентрові процеси призвели до розпаду СРСР та створення незалежних національних держав. У цих умовах багато колишніх радянських громадян, у тому числі українців за походженням, несподівано для себе опинились у ролі національної меншини в нових незалежних державах. Саме ці українці, які мешкають у Росії та інших колишніх республіках СРСР, складають так звану східну українську діаспору. Вперше цей термін почали вживати на І Конгресі українців у січні 1992 року [1, 58]. За роки, що минули, він наповнився науковим і соціально-культурним змістом.
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Казанский ссыльный стал главой украинского государства
О том, что в годы Первой мировой войны в Казани некоторое время жил будущий первый глава самостийной Украины, известно немногим историкам и краеведам. Между тем факт остается фактом: один из прародителей украинской независимости Михаил Грушевский, портрет которого сегодня запечатлен на 50-гривенной купюре, находился на берегах Волги в ссылке как политически неблагонадежный.
Публикуя данный материал, редакция надеется, что в свете нынешних непростых отношений между Россией и Украиной он позволит расширить горизонты наших представлений об общем прошлом братских государств.
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Ми є. Були. І будем ми,
Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний
Розбудова на берегах Неви нової столиці Російської імперії 300 років тому драматично пов’язана з Україною. Там лягли кістьми тисячі бранців із нашої землі – козаки, селяни, ремісники. «Вікно в Європу» перетворилося для них на домовину. І стало прообразом майбутнього Біломоро-Балтійського каналу та інших «великих будов» комунізму, зведених ціною численних людських жертв і крові.
