Пітер завжди був містом особистої думки на наше життя і прихистком для творчих та нестандартно мислячих людей, кого не розуміли ніде, розуміли в Пітері. Та, власне, й сама просторічна назва міста «Пітер» - це, ніби космічна назва, єдино можлива для нього, скільки б як не перейменовували його можновладці. Цой, Шевчук, Гребенщіков - чисто пітерське рок-н-рольне явище. Навіть гіркозвісна 5-та стаття не завжди діяла в Пітері, якщо у Москві вона ставала на перешкоді до вступу в інститут, то в Пітері завжди головними критеріями були талант і знання. А ще на весь світ місто славиться своєю гостинністю.
У моєму рідному Богуславі я з малечку чув, що в Пітері люди кращі: і добріші, і вихованіші, і розумніші. Завжди з особливою повагою зустрічали відпочивальників - «культурних людей з Ленінграду» і не любили нахрапистих спесивих «мааасквічей». Можливо це й суб'єктивна думка, але народ скаже, як зав'яже, тож, мабуть, не безпідставно…
Саме такі позитивні думки хвилювали моє серце під час святкування нашою українською громадою Петербургу 21-ї річниці від дня проголошення НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ.
Як завжди, на ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ України місто над Невою осяяло ясне сонечко, хоча прогнози метеорологів віщували негоду аж до кінця серпня. Мабуть, дійсно, НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ - справа Богоугодна, якщо навіть світила небесні радіють цьому святу.
Ось уже два роки поспіль, як епіцентром українського життя, найвизначніших подій для української громади, як то: святкування роковин Т.Г. Шевченка, проведення фестивалів «Українська весна Санкт-Петербургу», конкурс сучасної української пісні імені Георгія Кузовкова «Українська ліра Санкт-Петербургу», святкування Дня НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ, - перейшли до Петроградського району міста. І хоча, якщо брати до уваги місця, пов'язані з іменем Шевченка, історично Петроградський район не мав аж такої «української історії», але все змінилось вже в наш час: адже наразі у названому районі є й Шевченківська площа, і пам'ятник молодому Тарасу, подарований місту канадським скульптором українського походження Лео Молом. А ось тепер - і поважне та толерантне ставлення до національного чуття представників інших народів та національностей, що здавна чи віднедавна живуть у цьому північному місті Росії. Така національна політика, котру щораз демонструє адміністрація Петроградського району, може служити взірцем не тільки - локально - для Пітера, а й - на загал - для всієї Російської Федерації. Адже саме у Петроградському районі є і Єврейський культурній центр, і пам'ятник видатному філософу Сходу Нізамі, а в БК ім. Лєнсовєта регулярно проводять репетиції усілякі національні колективи. І що також важливо, заключний концерт під девізом «Ми - разом!» у рамках міської програми «Толерантність», яку успішно впроваджує у життя Санкт-Петербурзький будинок національностей, теж уперше відбувся у тому ж таки Петроградському районі .
Але повернімось до українського свята. Що ж найбільше вразило його учасників та гостей, окрім незвично теплої, сонячної погоди, що радувала городян того дня? По-перше, доглянутий і прибраний сквер на площі Шевченка. (Ще років п'ять тому у цій зеленій оазі можна було бачити і витоптані газони, і надламані гілки кущів, і скарги бабусь-прибиральниць на п'яниць та молодь, котрі перетворювали алеї та майданчик довкола Шевченкового пам'ятника на смітник). На сьогодні ж це - зразковий сквер з красивими квітковими клумбами, прибраними доріжками, зеленими англійськими газонами, з дбайливо доглянутим пам'ятником Кобзарю...
Не менш приємно, що представники відділу культури Петроградського району надзвичайно відповідально поставились до підготовки самого свята. Скажімо, напередодні урочистостей до мене зателефонувала заввідділом культури і попрохала поради: які ж то квіти краще купити для покладання до пам'ятника Шевченку. Адже у кожного народу є свої традиції та уподобання, і відносно квітів до урочистостей також...
А тепер, власне, про саме свято. Почалось воно, як і годиться, із урочистої частини. Українська громада разом із нашим ансамблем наживо проспівали Гімн України, до пам'ятника Тарасові Шевченку поклали живі квіти. Вітальне слово до українців Петербургу пролунало з вуст Генерального Консула України Наталі Прокопович, голови адміністрації Петроградського району Юрія Делюкина, голови муніципального об'єднання «Аптекарський острів» Михайла Приплада, голови реґіональної організації УНКА Василя Тегзи, голови української організації «Славутич» Ігора Петренка.
Опісля душу порадувала концертна програма (реж. Валентин Іващенко). Виступили ансамбль «Будьмо!» (кер. Володимир Рубльов), виконавці Ірина Радкевич, Катерина Планіна, лауреат міжнародних конкурсів, представник казахської автономії Санкт-Петербургу Алія Кікенова. Лунали українські народні пісні, українські пісні петербурзьких авторів. Вірші про Україну читали поети Борис Бойченко, Наталя Авдєєнко.
Друга частина свята відбулася у Князь-Володимирському соборі, де громаду привітав у трапезній настоятель собору отець Андрій. Українець за походженням, він побажав і закликав усіх українців, що тривало живуть на петербурзькій землі, пам'ятати своє батьківське коріння, рідну мову та всім, чим можна, сприяти процвітанню рідної України: молитвами, добрими справами, вихованням дітей у любові до батьківського краю.
І кульмінацією урочистостей став щирий молебень за Україну, за її долю! Церковну службу правив отець Андрій, зауважу, правив рідною нам всім українською мовою. У завершальній промові до пастви батюшка мудро наголосив, що ми не просто «за метрикою» українці, ми - рідня, ми - єдина родина, нерозривною пуповиною зв'язана із Україною-Матір'ю.
Від себе зауважу: як же все просто і зрозуміло, якщо вертатись до українських традицій і звичаїв! Слава Україні! Злагоди і процвітання українському народові!
Валентин ІВАЩЕНКО
голова ОУНР м. Санкт-Петербургу
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
На світлинах: Валентин ІВАЩЕНКО, голова ОУНР м. Санкт-Петербургу. 24 серпня 2012 р. - пам'ятник та площа ім. Тараса Шевченка у Санкт-Петербурзі. Генеральний консул України та очільники Петроградського району вітають українську громаду міста зі святом Незалежності України. Квіти - Кобзарю. На Шевченковій площі лунає Гімн України - заспівують Валентин Іващенко та Катерина Планіна. Ми, українці, - то одна родина. Молитва за Україну в Князь-Володимирському соборі Петербургу (зліва - отець Андрій).
