Громадські організації та експерти країн Північної Європи обговорили безпеку регіону та покращення координації для підтримки України. Організатори саміту надіслали до редакції «Кобзи» Прес-реліз про цей захід — нижче подаємо його виклад.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну об’єднало активістів та зміцнило мережу громадянських ініціатив в країнах Північної Європи (Нордичних країнах), ставши поштовхом для створення нових об'єднань та організацій на підтримку України, які водночас посилили і демократичну стійкість регіону. На сьогодні організації громадянського сектору відіграють важливу роль у формуванні публічного дискурсу в регіоні, популяризації демократичних шляхів реагування, наданні практичної допомоги та представленні інтересів України на міжнародній арені. Тому зустрічі громадських організацій є необхідною складовою координації зусиль та обміну досвідом.
11 травня 2026 року в Копенгагені (Данія) відбувся Nordic Ukraine Advocacy Summit (Нордичний саміт з адвокації України) — NUAS 2026. Подія зібрала близько 150 учасників в стінах парламенту Данії, обєднавши у спільній дискусії представників громадських організацій, державних інституцій, академіків та політиків Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Ісландії, Фарерських островів, Латвії, Естонії, Литви та України.
Саміт 2026 року в Копенгагені став вже четвертою щорічною зустріччю після Стокгольма, Гельсінкі та Осло. Саміт заснований шведською громадською організацією Nordic Ukraine Forum (Нордичний Український Форум) та вже став найбільшою платформою, яка об’єднує громадянське суспільство країн Північної Європи, експертів та осіб, які ухвалюють рішення, задля посилення координації, обміну досвідом та формування спільних відповідей на виклики воєнного часу. Цього року співорганізатором у Копенгагені виступила данська громадська організація “Ukrainian Dialogues”.
Цьогорічний саміт NUAS пройшов під темою “Сталий мир через демократичну стійкість: системне партнерство країн Північної Європи та України”. На події учасники обговорили роль громадянського суспільства у протидії демократичним загрозам, формуванні регіональної стійкості та координацію зусиль на підтримку України.
Депутатка парламенту Данії Анне Валентина Бертельсен відкрила саміт вітальним словом, після чого до учасників завернулася Олександра Матвійчук (Україна), голова Центру громадянських свобод - лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року. Матвійчук наголосила, що без справедливості та відповідальності за злочини неможливо говорити про сталий мир в Європі.
Гарантії справедливого миру
Перша панель, «Гарантії справедливого миру», була присвячена документації воєнних злочинів Росії на тимчасово окупованих територіях та міжнародній реакції на них.
Тордіс Колбрун Рейкфйорд Гільфадоттір (Ісландія), спеціальна представниця Ради Європи з питань українських дітей, зазначила, що задокументовано близько 20 тисяч випадків депортації Росією українських дітей, в той час як на окупованих територіях перебуває майже 1,5 мільйона дітей. Вона підкреслила, що Україна робить усе можливе для повернення та реабілітації кожної дитини, а громадські організації відіграють ключову роль у документуванні викрадень, захисті прав дітей та приверненні міжнародної уваги до цих злочинів. Вона наголосила, що світ не може дозволити собі наслідки відмови від притягнення винних до відповідальності.
Ольга Скрипник (Україна), правозахисниця та голова правління Кримської правозахисної групи, заявила, що понад 3,5 мільйона українців досі перебувають в окупації, а підтримка громадських організацій, які документують порушення прав людини, є критично важливою.
Марк Шак (Данія), доцент міжнародного права та національної безпеки Університету Копенгагена, наголосив, що злочини ретельно задокументовані, однак викликом залишається їхній масштаб та повільність міжнародного реагування.
Расмус Гру Крістенсен (Данія), генеральний директор DIGNITY - Данського інституту протидії тортурам та голова Данської ради з прав людини, звернув увагу на значний розрив між документуванням злочинів і реальним покаранням винних. Він підкреслив, що українське суспільство несе цей важкий тягар фактично самостійно. На його думку, справедливість є ключовою умовою миру, а демократичні суспільства сьогодні мають кращі можливості забезпечити відповідальність.
Модераторка Марлене Вінд (Данія), професорка європейської політики Університету Копенгагена, завершила дискусію словами про те, що справедливість не може чекати — реагувати на задокументовані злочини потрібно не лише після завершення війни, а вже зараз.
Реакція країн Півночної Європи на гібридні загрози
Друга панель, «Реакція країн Півночної Європи на гібридні загрози», була присвячена демократичній відповіді країн Північної Європи на антидемократичні режими, а також протидії деструктивним наративам і дезінформації.
Майкл Ярлнер (Данія), міжнародний оглядач видання Politiken та модератор панелі, розпочав дискусію з нагадування, що гібридні загрози можуть мати і цілком фізичний вимір.
Магнус Йорт (Швеція), генеральний директор Шведського агентства психологічної оборони, закликав до посилення стратегічних відповідей. Він наголосив, що зараз не час для паніки, але варто надзвичайно серйозно ставитися до ситуації та забезпечити збалансовану комунікацію між урядами та суспільством. Необхідно підвищувати “плату” та ризики для тих, хто створює загрози, та переходити від оцінки ризиків до стримування таких загроз.
Жанетт Серріцлев (Данія), військова аналітикиня Королівського оборонного коледжу Данії, зазначила, що будь-які дії мають когнітивний ефект, а атаки спрямовані на послаблення суспільної єдності. Вона також підкреслила, що інформаційні загрози мають транснаціональний характер.
Мікко Сало (Фінляндія), засновник Faktabaari — платформи фактчекінгу та медіаграмотності, зауважив, що суб’єкти загроз координують свої інтереси на цифрових платформах, а вплив генеративного штучного інтелекту вже є колосальним. Він запропонував підхід «зупинись — подумай — перевір», акцентуючи на освіті молоді, силі спільнот та довготривалій залученості.
Володимир Дегтярьов (Україна), офіцер зі зв’язків з громадськістю 2-го корпусу НГУ «Хартія», поділився українським практичним досвідом інформаційної війни. Він наголосив, що Росія століттями використовує одну й ту саму тактику — створення розколу між цивільними, владою та військовими. Відповіддю України є посилення суспільної стійкості та згуртованості через розвиток критичного мислення, аналітичних навичок і культури перевірки фактів.
Підсумовуючи дискусію, Майкл Ярлнер наголосив: важливим є і те, як ми це називаємо — йдеться не просто про дезінформацію, а про гібридну війну.
Громадянська вісь Північ-Україна
Третя панель, «Громадянська вісь Північ-Україна», була присвячена інтеграції громадянських організацій Півночної Європи в єдину систему підтримки України та посилення регіональної стійкості.
Йорун Сігрід Носсум (Норвегія), директорка Норвезького агентства з розвитку співпраці, поділилася ключовим висновком: необхідно забезпечувати швидкі короткострокові рішення з довгостроковим стратегічним баченням.
Крістіна Хафосс (Фарерські острови), генеральна секретарка Північної Ради, підкреслила, що країни Півночної Європи багато чому навчаються з українського досвіду, зокрема ефективності громадянського суспільства в умовах війни.
Тимофій Брік (Україна), ректор Київської Школи Економіки (KSE), описав еволюцію українського суспільства — від акценту на людський капітал до зміцнення інституцій та усвідомлення ролі культури як основи спільних цінностей і довіри.
Орест Білоус (Україна), генеральний директор Центру оборонних досліджень «Боривітер», відзначив ефективність громадянського суспільства у воєнний час, наголосивши на важливості північної концепції тотальної оборони, що об’єднує військових, цивільне суспільство, державу та бізнес.
Крістіан Фріс Бах (Данія), колишній член парламенту та колишній виконавчий секретар ЄЕК ООН, підкреслив, що громадські організації є ключовими для суспільної єдності та підзвітності влади перед громадянами.
Лоліта Чігане (Латвія), старша радниця з питань інтеграції до ЄС при Консультативній місії ЄС в Україні, зазначила, що Україна демонструє потужний приклад стійкості та самоідентифікації.
Підсумовуючи, Аліна Зубкович (Швеція), голова Nordic Ukraine Forum, зазначила: «Ми приїхали сюди як мережа друзів, але залишаємо цей саміт як скоординована система партнерів. Створивши цю платформу, ми перетворили громадянську вісь Північ-Україна з концепції на стратегічну реальність, яка захищає мир у наших регіонах».
-
Пленарне засідання саміту.
Пленарне засідання саміту.
-
Спікер заходу - Тордіс Колбрун Рейкфйорд Гільфадоттір (Ісландія), спеціальна представниця Ради Європи з питань українських дітей.
Спікер заходу - Тордіс Колбрун Рейкфйорд Гільфадоттір (Ісландія), спеціальна представниця Ради Європи з питань українських дітей.
-
Спільне фото на згадку.
Спільне фото на згадку.
https://kobza.com.ua/ukrajina-svit/7624-u-kopenhaheni-vidbuvsia-nordychnyi-samit-z-advokatsii-ukrainy-nuas-2026.html#sigProId89dfba29cd
На світлинах:
- Данія – один із найбільш надійних друзів України в боротьбі з російським агресором.
- Пленарне засідання саміту.
- Спікер заходу - Тордіс Колбрун Рейкфйорд Гільфадоттір (Ісландія), спеціальна представниця Ради Європи з питань українських дітей.
- Спільне фото на згадку.
