lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Регіональні видання

Регіональні видання

5 серпня -  День  вшанування пам'яті українців, страчених в урочищі Сандармох

5 серпня -  День  вшанування пам'яті українців,  страчених в урочищі Сандармох в Карелії. Про це нагадує у Facebook Почесний голова Карельської республіканської громадської організації  «Товариство української культури «Калина»  Лариса Скрипникова.  «Починаючи з 1998 року, - пише вона, -  я чекала цей день з хвилюванням, сумом і радістю… Радістю від зустрічі з друзями української делегації, що приїжджала щороку на прощу. В цей день декілька сотень людей йшли Хресною ходою від дороги до Меморіалу. Йшли офіційні особи, представники національних громадських організацій, приватні особи, представники других країн. І завжди сама численна була делегація українців. З 2014 року не приїжджає українська делегація, не збираються члени Карельської громади  Калина»… Правда, завжди буває Андрій Литвин, на жаль, один…

Перестало битися серце багатолітнього активіста національно-культурної автономії українців Новосибірська Генріха Стеценка

Національно-культурна автономія українців м. Новосибірська із сумом повідомляє, що сьогодні, 16 липня 2021 року, на 85-му році не стало Генріха Івановича Стеценка ― нашого всіма любимого активіста, патріота України і пропагандиста української культури й традицій на сибірській землі, неперевершеного знавця життя і творчості Тараса Шевченка та багатьох українських поетів, письменників, художників...

Урочисто і достойно відсвяткували ювілей Василя Тегзи президента  НКА українців Санкт-Петербурга, полковника медичної  служби, професора, доктора наук

Ювілейний вечір відбувся в концертній залі "У Финляндского".

Сказати, що у Василя Тегзи багато друзів - нічого не сказати... Зала була заповнена (на допустимі відсотки, звичайно!) і, протягом майже 3-х годин, тривали сердечні вітання від офіційних осіб: особисто від губернатора Санкт-Петербурга, єпархії, керівників НКА різних національностей міста, колег по роботі, учнів, земляків, рідних...

Автор монографії «Соціальна адаптація українських іммігрантів» відповідає на запитання «Кобзи»

Як ми вже повідомляли, у жовтні  минулого  року видавництвом «Саміт-книга» (Київ) було видано українською монографію кандидата соціологічних наук Андрія Зав’ялова (м.Іркутськ) «Соціальна адаптація українських іммігрантів». Автор аналізує основні механізми і стратегію соціальної адаптації українських іммігрантів в Канаді, Латвії і Росії, її складності та особливості. Кореспонденту «Кобзи» випала нагода поспілкуватися з Андрієм Зав’яловим і детально розпитати його про цю роботу.

Хор «Горлиця», заснований Анатолієм Крилем, і однойменна громадська організація українців Владивостока плекають рідну культуру в «Зеленому Клині»

У пошуках кращої долі українці мігрували як на Захід, так і на Схід. Топонім «Зелений Клин» на Далекому Сході з’явився з українцями. З українцями на Далекий Схід прийшла і українська пісня.

За радянських часів (1979) у Владивостоці завдяки українцю Анатолію Крилю, який жив українською піснею, українським словом, з’явився український хор «Горлиця».

Анатолій Улянович Криль — громадський і культурний діяч Зеленого Клину. Організатор і керівник українського народного хору «Горлиця» (тепер носить його ім’я). Голова першої зареєстрованої на Далекому Сході парафії Української православної церкви Київського патріархату. Громадська та релігійна діяльність А. Криля викликала роздратування і шалений опір з боку влади. У 2004 р. Анатолій Криль загинув наслідок жорстокого побиття невідомими злочинцями. Невдовзі після вбивства А. Криля діяльність УПЦ КП у Владивостоці була заборонена. Вбивці А. Криля не знайдені до цього часу.

 

Вітаємо  Консула України в Єкатеринбурзі з ювілеєм!

23 березня виповнилося 60 років Консулу України в Єкатеринбурзі Георгію  Івановичу  Закраявському. Саме з його приходом на цю посаду у 2018 році, як засвідчує українська громада міста, вона відчула не формальне, а справжнє піклування про неї і реальну допомогу, те, що Україна пам’ятає і підтримує українців Уралу.

Українці національно-культурної автономії Новосибірська гідно вшанували пам’ять Кобзаря

Вже традиційно, шостий рік поспіль, Шевченківські дні в Новосибірську приурочені до дня народження Кобзаря, починаються з покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку. І цього року, 9 березня, о 12-ій годині активісти національно-культурної автономії українців м. Новосибірська прийшли до Тараса з квітами, щоб знову сказати: «Не забули пом’янути добрим і  гучним словом». Тут була промова голови автономії Володимира Павука та виступ активіста Гната Стеценка, який прочитав уривок із вірша поета.

Украинцы города на Неве почтили память своего побратима Валентина Иващенко накануне его 70-летнего юбилея

28 февраля, в последний день зимы, концертный зал Санкт-Петербургского Дома национальностей был полон. На вечер памяти, посвященный 70-летнему юбилею Валентина Иващенко, собрались активисты и деятели украинской национальной культурной автономии Петербурга, родные, друзья, артисты, музыкальные коллективы, – все, кто знал выдающегося артиста и руководителя ансамбля «Рось», человека с большой буквы, светлой, искренней души.

Українці Москви та представники української дипмісії в РФ принесли до пам’ятника Кобзаря живі квіти

Учора, 9 березня 2021 року, з нагоди 207-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка відбулася урочиста церемонія покладання квітів до пам’ятника Великому Кобзареві.

У заході взяли участь працівники Національного культурного центру України у м. Москві, Посольства України в Російській Федерації та представники української громади російської столиці.

Пролунала пісня на слова Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні всіх присутніх на урочистій церемонії.

Поет із Санкт-Петербурга Олександр Дорошенко дарує читачам кілька своїх ліричних віршів, присвячених Тарасові Шевченку й Україні

Олександр Дорошенко мешкає у  Санкт-Петербурзі. Він — автор  кількох поетичних збірок, його твори друкувалися  в часописі «Забута країна», що виходив у місті на Неві, в журналах  «Вісник» (Україна), «Молода Україна» (Торонто, Канада), в численних газетах на батьківщині та в діаспорі. Вірші «Біла ніч» і «Душа  Тараса» засвідчують особливу увагу автора до  близьких йому  реалій  Шевченківського життя, пов’язаних із Санкт-Петербургом, де  жив і творив  наш Кобзар, з яким, як бачимо, поєднана і доля автора цих творів.

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка