«Кобза — українці діаспори»  (до квітня 2024 р. — «Кобза — українці Росії»)   — український незалежний діаспорний правозахисний, історико-архівний і культурологічний сайт. Протягом всього свого існування головним кредо редакції завжди були свобода, правда і права людини.

Сайт створений 6 червня 2001 року за ініціативи члена ОУР (Об'єднання українців Росії) Василя Коломацького (Канада), голови ОУН Руху м. Москви Віктора Гуменюка (Москва) (більш детально про це в Інтерв’ю із директором сайту КОБЗА Василем Коломацьким).

У серпні 2001 р.  до редакційної колегії приєднався Голова Уральської асоціації українців професор Стефан Паняк. У цьому ж місяці в Києві були проведені організаційні збори учасників проекту. Обрана редакційна колегія: Головним редактором став професор Стефан Паняк (Єкатеринбург), до обов'язків якого входило визначення напрямку сайту і зв'язок із громадами  українців Росії, Василь Коломацький  — директор сайту, мав вирішувати фінансові та організаційні питання.

Тоді ж «Кобза» активно долучається  до висвітлення діяльності Комісії Прав Людини і Громадянина (КЛГП) під проводом Юрія Даревича при Світовому Конгресі Українців (СКУ), публікує  багато цікавих інформаційних документів і звернень, зосередившись переважно на порушенні прав українців в РФ.  Зокрема: дослідження «Демографічна карта розселення українців у Росії», «Ногінський документ», «Свідчення ногінських парфіян», «Порушення прав українців в Росії», «Звернення КЛГП до Високого Комісара ОБСЄ Макса ван дер Стула» та інші.

Серед правозахисних матеріалів «Кобзи» особливе місце займають ті, що присвячені вбивствам і побиттю українських активістів в Росії: Анатолія Криля (Владивосток), Володимира Побурінного (м.Тейкове, Іванівська обл.) , Володимира Сенишина (Тула),  Наталії Ковальової (Тула),  Митрополита Адріана (м.Днпро, Україна), проф. Миколи Кернесюка(Єкатеринбург) та інш., ходу розслідування цих справ. Великий резонанс мала у читачів опублікована у 2007 році на «Кобзі» стаття за цією темою за підписами   голови  Комітету у Справах Української Громади в Росії Василя Коломацького і члена КЛГП, члена Президії  УВКР Стефана Паняка «Ні - убивствам і розправам!», у якій вказувалося на політичний характер цих злочинів.

Пік популярності «Кобзи» припадає  на 2007-2010 роки, коли регіональний відділ редакції очолював Володимир Бондаренко (Самара). В той час до сайту дописували до 15-ти регіональних кореспондентів, в місяць публікувалося 10-15 репортажів про події в діаспорі. Щоденно сайт відвідувало 180 читачів.

На прохання українських організацій в РФ від Калінінграду і Санкт-Петербургу до Петропавловська-Камчатського і Владивостока було започатковано 30 рубрик про їхню діяльність. Сайт створює мапу пам’яток української історії і культури на території РФ,  інформує читачів про українські фестивалі і конкурси в Росії, святкування Шевченківських днів, про  видатних діячів діаспори, місця, пов’язані з перебуванням в Росії класиків української літератури і мистецтва, українських історичних постатей, долучаючи рані невідомі історикам архівні документи.

Окрема сторінка в діяльності сайту – висвітлення ситуації в Об’єднанні українців Росії: репортажі з Установчого з’їзду у Москві,  підтримка лідера руху Тараса Дудка (див. Українці Росії, Звернення лідерів ОУР до Руденка-Десняка, Василь Коломацький: "В опозиції були мої найближчі друзі" та інші). Активно висвітлювала «Кобза» і ситуацію навколо Бібліотеки української літератури у Москві, переслідування її директорки Наталі Шаріної (Хроніка Бібліотеки української літератури у Москві, «Тут була БУЛ…»: прерванное восхождение, Реквієм по БУЛ).

Значну історичну і архівну цінність для діаспори мала і започаткована «Кобзою» серія нарисів про діяльність українських організацій в Росії, написаних на основі листування з їх активістами та наданих ними документів (наприклад, «Українці Камчатки. З архівів і спогадів»).

Щодо культурологічного напрямку діяльності «Кобзи», то  варто згадати серію інтерв’ю із сумським художником і скульптором Леонтієм Костуром (Суми), які стали основою книги його автобіографічних спогадів, з письменником Борисом Ткаченком (Лебедин), публікації присвячені біографіям українських митців  - графіка Володимира Ратнера (Суми), скульптора Олега Прокопчука (Суми),  художників Михайла  Юденкова та Віктора Грицая (Суми).

У статті, присвяченій 20-річчю «Кобзи» головний редактор сайту Василь Коломацький писав: «В цей день хочеться згадати імена журналістів, які працювали в редакції протягом двадцятиліття. Це Андрій Бондаренко (Самара), Наталка Литвиненко-Орлова (Мурманськ), Ігор Роздобудько (Москва), Митрополит Адріан (Ногінськ, Московська область), Тетяна Голуб (Суми), Єлизавета Кейль (Запоріжжя), Алла Акименко (Суми), Віктор Гіржов (Москва), Олександр Гвоздик (Суми).  Загально – одинадцять членів редакції. Кожний зробив яскравий внесок у нашу роботу, кожний – особистість».

За часи президентства в СКУ Аскольда Лозинського (Н’ю Йорк, США) «Кобза» активно співпрацювала з СКУ. При президентстві Евгена Чолія (Монреаль) ця співпраця досить швидко припинилася.

2012 рік.  Через те, що «Кобза» залишилась  єдиним інформаційним представником української діаспори в Росії, сайт змінює свою  назву на «Кобза – українці Росії» і  започатковує  дві номінації сайту: «Українець року в Росії» та «Друг України в Росії». У 2022 році стало неможливим визначити переможців в цих номінаціях через брак інформації з РФ. Тому  у 2023 році сайт змінив назву цих номінацій на одну - «Друг України в діаспорі», яка щорічно визначає двох переможців (незалежно від країни проживання).

2014 рік. В РФ ще більше посилюється тиск на все українське. До цього рішеннями судів, поданням Прокуратури  юридично ліквідуються Об’єднання українців Росії і  Федеральна національно-культурна автономія «Українці Росії», діяльність яких висвітлювала  «Кобза». Сайт  продовжує  працювати в нових умовах, хоча кількість його кореспондентів із зрозумілих причин скоротилася  до 5-6, але інформація додатково находила із соцмереж.

Новим етапом став 2022 рік –вторгнення армії Росії в Україну.В перший же день  війни «Кобза» відгукнулася на нього «Заявою  редакції про початок широкомасштабної війни проти України».

В цих обставинах російський уряд повністю заборонив діяльність українських організацій, знаходити інформацію у соцмережах стало неможливим, а ділитися нею для українців в РФ небезпечно.  В березні-квітні 2022 року сайт «Кобза» був заблокований для читачів у Росії, що знизило кількість прочитаних його матеріалів до 80 за день. Між тим сайт не залишає поза увагою становище українців в Росії і публікує ґрунтовне дослідження на підставі даних останніх переписів в Росії  історика Андрія Зав’ялова «Українська катастрофа», власні дослідження з історії українського  руху в Росії і правозахисту  – «Історія ОУР від Руденко-Десняка до наших днів», «Історія Комісії Людських і Громадянських Прав Світового Конґресу Українців».

Короткий опис діяльності сайту з 2001 по 2023 р. див. у статті «Правозахисні та дослідницькі публікації «Кобзи»»

Матеріали «Кози» цитувалися авторами «Радіо Свобода», передруковувалися українською пресою Канади. Василь Коломацький кілька разів виступав в передачах українського радіо у Торонто, та на телебаченні в Україні.

2023 рік. Аби обійти блокування матеріалів «Кобзи» для українців Росії сайт відкриває свою сторінку в Telegram.

Враховуючи реалії війни, «Кобза» починає  брати інтерв’ю у антивоєнних активістів, які проживають в Канаді. З’являється серія інтерв’ю з Ланою Кошкарьовою , Олександром  Полєвим, Ольгою Бабиною. Також сайт  надає свої сторінки для прихильників України, опозиційних Лукашенку діячів білоруської діаспори у Канаді – Голові Об’єднання білорусів Канади Альоні Лявончанці, спікеру білоруських кіберпартизанів Юліані Шеметовець. Фактично, в нових умовах сайт змінює  свою тематику і займає  нішу антивоєнного діаспорного сайту, який висвітлює боротьбу антипутінських сил  незалежно від національності. Враховуючи це, редакція приймає рішення про зміну назви сайту на «Кобза – українці діаспори». На момент 2022 року Кобза вже не мала жодного кореспондента у Росії і черпала мінімальну інформацію в основному із соцмереж. Фактично сам рух, розпочатий І Конгресом українців Росії (жовтень 1993 року), підійшов до кінця, оскільки в умовах сучасної Росії українській діаспорі місця в ній не знайшлося.

В цей же час сайт фактично одноосібно детально  інформує українців світу про ініційований Українською Всесвітньою Координаційною Радою VII Всесвітній Форум Українців, що відбувся 25-26 серпня 2023 року. За ініціативи головного редактора «Кобзи» Василя Коломацького Форум приймає рішення про створення при УВКР Комісії прав людини (КПЛ УВКР), головою якої обрано В.Коломацького. Таким чином одним з основних напрямків роботи сайту стає висвітлення діяльності Комісії прав людини і УВКР в цілому.

«Сайт планує і далі брати інтерв’ю у антивоєнних активістів, розширити географію матеріалів на інші діаспори. «Кобза» бачить себе частиною широкого діаспорного спектру – українців, росіян і білорусів, які протистоять диктатурам Путіна і Лукашенка». Василь Коломацький

З 2016 року Центральний державний електронний архів України почав співпрацю з сайтом «Кобза»  щодо постійного зберігання повних копій вебресурсу.

Квітень 2024 року. «Кобза – українці Росії» змінює назву на «Кобза – українці діаспори». Редакція пояснила причини наступним чином:

- неможливість висвітлювати тему українців у Росії через брак інформації,

- необхідність захищати Україну у війні із Росією,

- небажання наражати колишніх кореспондентів у Росії на небезпеку (у зв’язку із зміною політичних акцентів «Кобзи», а також враховуючи авторитарні порядкив РФ),

- токсичність самого духу сучасної Росії,

- бажання висвітлити антивоєнний протест за межами Росії,

- правозахист українців на окупованих територіях,

- брак інформації про українську діаспору у світі,

- діаспора в Європі та Америці в останні два роки поповнилася мільйонами біженців.

Річний бюджет сайту складає приблизно 3 тис. ам. дол. Спонсор «Ліга Українців Канади» (Торонто) надає «Кобзі» щорічно 900 кан. дол. Інша частина бюджету наповнюється особистими внесками одного із членів редакції. Робота редакції несе риси як громадської організації, так і має риси корпоративної етики. Зокрема, журналісти та технічний працівник отримують винагороду за свою професійну роботу і працюють за завданням головного редактора. Саме такий дуалізм дозволив «Кобзі», маючи невеликий бюджет, ефективно працювати без малого 23 роки, тримати в редакції професіоналів, оплачувати відрядження кореспондентів  і опублікувати більше 6 тис. матеріалів, та підготувати більше десяти досліджень діаспори (див. розділ «Дослідження» на сайті «Кобза-українці діаспори»).

З 2001 року «Кобза» має своє лого. На ньому зображені: кобза, сонце і курсор. Кобза – символ національної честі, сонце – символ правди, курсор – символ інформації і нашого зв’язку із читачами. Автор лого – український художник із Торонто Данило Глинчак. Із  квітня 2024 року логотип сайту став кольоровим.

Журналісти, які працюють в редакції, публікують на сайті свої громадські біографії. Додаткову інформацію можна отримати в розділі «Про сайт і редакцію» на сайті «Кобза-українці діаспори»

Редакція «Кобза-українці діаспори»

• Логотип сайту «Кобза- українці діаспори» Логотип сайту «Кобза- українці діаспори»
• Професор Стефан Паняк – перший головний редактор сайту «Кобза» Професор Стефан Паняк – перший головний редактор сайту «Кобза»
• Українці Воркути інформують «Кобзу» про створення Товариства «Україна», 2003 р. Українці Воркути інформують «Кобзу» про створення Товариства «Україна», 2003 р.
• Члені редакції «Кобзи» в різні часи (зліва-направо): Василь Коломацький (Канада), Тетяна Литвиненко-Орлова (Мурманськ), Ігор Роздобудько (Москва), Митрополит Адріан (Ногінськ, Московська обл.), Тетяна Голуб (Суми), Єлизавета Кейль (Запоріжжя), Алла Акименко (Суми), Андрій Литвин (Петрозаводськ). Члені редакції «Кобзи» в різні часи (зліва-направо): Василь Коломацький (Канада), Тетяна Литвиненко-Орлова (Мурманськ), Ігор Роздобудько (Москва), Митрополит Адріан (Ногінськ, Московська обл.), Тетяна Голуб (Суми), Єлизавета Кейль (Запоріжжя), Алла Акименко (Суми), Андрій Литвин (Петрозаводськ).
• Завдяки архівам Едіти Познякової, яка із 1994 року очолювала Клуб української культури імені І.Франка (Петропавловськ-Камчатський), на сайті було започатковано цикл нарисів «Українці Камчатки. З архівів і спогадів») Завдяки архівам Едіти Познякової, яка із 1994 року очолювала Клуб української культури імені І.Франка (Петропавловськ-Камчатський), на сайті було започатковано цикл нарисів «Українці Камчатки. З архівів і спогадів»)
• У нинішній команді «Кобзи» крім Василя Коломацького – досвідчені журналісти Віктор Гіржов (ліворуч) і Олександр Гвоздик У нинішній команді «Кобзи» крім Василя Коломацького – досвідчені журналісти Віктор Гіржов (ліворуч) і Олександр Гвоздик
• Скриншот дослідження «Кобзи» «Історія ОУР від Руденка-Десняка до наших днів», 2021 р. Скриншот дослідження «Кобзи» «Історія ОУР від Руденка-Десняка до наших днів», 2021 р.
• Скриншот інтерв’ю з російською активісткою Світланою Кошкарьовою, 2023 р. Скриншот інтерв’ю з російською активісткою Світланою Кошкарьовою, 2023 р.
•  

На світлинах:

1. Василь Коломацький -  один з засновників сайту «Кобза», головний редактор

2. Логотип сайту «Кобза- українці діаспори»

3. Професор Стефан Паняк – перший головний редактор сайту «Кобза»

4. Українці Воркути інформують «Кобзу» про створення Товариства «Україна», 2003 р.

5. Члені редакції «Кобзи» в різні часи (зліва-направо): Василь Коломацький  (Канада), Тетяна Литвиненко-Орлова (Мурманськ), Ігор Роздобудько (Москва), Митрополит Адріан (Ногінськ, Московська обл.), Тетяна Голуб (Суми), Єлизавета Кейль (Запоріжжя), Алла Акименко (Суми), Андрій Литвин (Петрозаводськ).

6. Завдяки архівам Едіти Познякової, яка   із 1994 року очолювала Клуб української культури імені І.Франка (Петропавловськ-Камчатський), на сайті було започатковано цикл нарисів «Українці Камчатки. З архівів і спогадів»)

7. У нинішній команді «Кобзи» крім Василя Коломацького – досвідчені журналісти Віктор Гіржов (ліворуч) і Олександр Гвоздик

8. Скриншот дослідження «Кобзи» «Історія ОУР від Руденка-Десняка до наших днів», 2021 р.

9. Скриншот інтерв’ю з російською активісткою Світланою Кошкарьовою, 2023 р.

Додати коментар