Виповнилося 85 років голові товариства української культури «Зелений Клин» на Далекому Сході
10 лютого 2022 року відзначає свій 85-літній день народження Марко Романович Прокопович, колишній голова Товариства української культури Хабаровського краю «Зелений Клин». У 1993 році він був делегатом І Конгресу українців Росії у Москві, який розпочав історію Об’єднання українців Росії (ОУР). Пізніше Морко Романович був членом Ради ОУР.
На Далекому Сході його знають, як прекрасного фахівця, котрий багато років своєї професійної діяльності віддав університетській кафедрі фізики. До того ж, у 1998-2010 роках, створив нову самостійну кафедру «оптичних систем зв'язку». Його вихованці - фахівці з телекомунікацій нині працюють і у Москві, і у Санкт-Петербурзі, в Забайкальському краї, на Далекому Сході і навіть в Японії. Марко Прокопович - автор більш як ста наукових і науково-методичних праць, посібників. Він улюблений науковий керівник аспірантів, і вже не один із них свого часу «під крилом» Марка Романовича став кандидатом наук.
Та діаспорі він дорогий, перш-за-все, свою творчою діяльністю на ниві збереження української культури, справою, якою опікувався не один десяток літ. Ще змалку знав нотну грамоту, співав у церковному хорі. Музичну освіту з теорії музики й сольного співу отримав від свого батька, Романа Орленка-Прокоповича. Замолоду батько був солістом Венського оперного театру «Фольксопера» і Остравського оперного театру, а згодом хормейстром і музичним педагогом. Створений його сином Марком Прокоповичем у Хабаровську український народний хор «Мрія» завжди заслужено користувався повагою та авторитетом у всьому краї та далеко за його межами. Окрім чисельних нагород і лауреатських звань, хор здобув найвагоміше - визнання і сердечну любов серед якнайширших кіл шанувальників українського мелосу.
У 2013 році з нагоди ювілею 20-річчя товариства «Зелений Клин» його голова Марко Романович Прокопович писав: «Спокійного існування Товариство ніколи не мало. За 20 років були успіхи та невдачі. Безумовно до успіхів належить організація та проведення Товариством у Хабаровську перших Хабаровського (1995 р.) і Далекосхідного (1999 р.) фестивалів української культури. Вони призвели до збільшення числа українських гуртків, числа членів Товариства. На цих і пізніших фестивалях, не тільки українських хор «Мрія» показав себе зрілим колективом: навколо нього створювались або розпадались малі ансамблі. Квартет «Соловейко» існує вже 12 років. Успішними можна назвати останні 8-10 років, коли значно поширилась географія діяльності Товариства. Вона вийшла за межі Хабаровська, Хабаровського району і краю».
До цього маємо записати у творчу спадщину Марка Романовича і ще кілька колективів українських пісень у Хабаровському краї, імпульсом до створення яких був хор «Мрія». Отже, і наукове і музичне обдарування ювілянта дали свої плоди. А що може бути кращим для людини, коли вона бачить, що її зусилля немарні і проростають у майбутнє.
У цей святковий для Вас день бажаємо Вам, вельмишановний Марку Романовичу, міцного здоров'я, сил і наснаги, щастя й добра! Уклінно дякуємо Вам, за Вашу працю на ниві збереження української культури, прабатьківської мови, звичаїв і традицій України поза її межами.
Редакція сайту «Кобза-українці Росії»
-
Марко Романович разом із дружиною, учасницею хору «Мрія», 2012 р.
Марко Романович разом із дружиною, учасницею хору «Мрія», 2012 р.
-
«Реве та стогне Дніпр широкий» на березі Тихого океану. У центрі М.Прокопович з прапором України
«Реве та стогне Дніпр широкий» на березі Тихого океану. У центрі М.Прокопович з прапором України
https://kobza.com.ua/povidomlennja-redakciji/6550-vitaiemo-z-iuvileiem-marka-romanovycha-prokopovycha.html#sigProIdbf28010e53
На світлинах:
1. Марко Романович Прокопович
2. Марко Романович разом із дружиною, учасницею хору «Мрія», 2012 р.
3. «Реве та стогне Дніпр широкий» на березі Тихого океану. У центрі М.Прокопович з прапором України
