Поки що майже зовсім не вивчено феномен існування офіційної регіональної української преси в РРФСР у 1926-1933 роках.
Першою українською газетою в РРФСР стала “Червона газета”, що побачила світ в 1926 році в м. Краснодарі, як орган Північно-Кавказського крайкому ВКП(б). Починала газета з одного працівника і 35 примірників платного тиражу. Через рік вона, будучи на той час єдиною українською газетою в РСФРР, вже мала сталий редакційний апарат і понад 200 сільских кореспондентів. Вона і виховала свого читача, здобувши авторитет і повагу серед широких українських мас Північного Кавказу, котрі до цього не мали можливості знайомитися з рідним друкованим словом (Вісті ВУЦИК. – 1927-16 квітня. Цит. Володимир Сергійчук. “Українізація” Росії”. Ст.. 143). Її наклад в 1931 році перебільшував 38 тисяч примірників. Також на Кубані в ці радянські роки видавався щомісячний крайовий український педагогічний та літературо-художній журнал “Новим шляхом”, який пізніше було переімеовано в журнал “Ленінський шлях”, 9 українських районних газет, українська сторінка для дітей в російськомовній газеті “Ленинские внучата” (там же – ст. 151).
В 1931 році в Східній Слобожанщині видавалося 13 районних газет на українській мові і обласна “За письменність колективіста” (Воронеж) (стор. 191).
В Нижньоволзькому краї під час українізації почали видавати крайову газету “Шляхом Леніна” ( 5 травня 1931 року) і в тому ж році - журнал для малограмотних “Ленінові заповіти” (Сталінград).
В Далекосхідному краї газета владивостокська газета “Приморський крестьянин” почала час від часу з 1928 року публікувати фейлетони і замітки українською мовою. З січня 1932 року тут почала виходити українська крайова газета Далекосхідного краю “Соціалістична перебудова” (ст. 319).
У Самарі виходила крайова національна газета українською мовою "Шлях до комунізму" ("Шлях до комунізму"). Вона була друкованими органом крайового комітету ВКП (б) Средневолзького краю і поширювалася крім території нинішньої Самарської, Ульяновської, Пензенської, та частині Оренбурзької областей, Татарії Мордовії. Усього вийшло 56 номерів газети "Шлях до комунізму". У 1932-1933 році сталінський режим завдав жорстокого удару по українській культурі, освіті і пресі в Росії і на Самарській землі зокрема.
У зв'язку з рішенням Комуністичної партії та уряду СРСР про згортання так званої "політики українізації" газета була закрита, редакція розформована. Хвиля політичних репресій, що прокотилася по країні, остаточно зняла з порядку денного питання національного розвитку й освіти.
На жаль, у Самарі слідів першої крайової української газети "Шлях до комунізму" знайти не удалося. Підшивка газети збереглася тільки в Москві, у сховищах періодики в Хімках. Її там знайшов найперший радник з питань культурі й освіти Посольства України в Росії, нині відомий московський журналіст і український поет Віталій Григорович Крикуненко.
Підготував Андрій Бондаренко (Самара)
