Публіцистика
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Заметки российского профессора о «друзьях Украины» и разжигании украинофобии в отечественных СМИ
Газовый кризис в отношениях между Украиной и Россией, получивший по меткому выражению французской газеты «Монд» название первой энергетической войны XXI-го века, кажется, благополучно миновал. Однако в фокусе прошедших событий выпукло проявились трансформации генерального курса Москвы, уже частично озвученного в СМИ. К сожалению, на мой взгляд, трансформации преимущественно негативные. Давно чувствуется, что главными архитекторами нынешнего курса являются люди с менталитетом «силовиков», для которых любое государственное управление может строиться только по военному образцу. Думаю, что это их искреннее убеждение, поскольку для многих из них демократия ассоциируется с хаосом, если не хуже.
- Деталі
- Розділ: Українська культура в РФ
Веселих та добрих вам свят бажають вам працівники Бібліотеки української літератури в Москві!
Шановні друзі, колеги!
Вітаємо всіх вас з Новим роком та Різдвом Христовим!
Бажаємо у Новому 2006 році творчої наснаги і завзяття в роботі, миру і благополуччя в родинах, здоров’я, оптимізму, мудрості у житті, віри, надії і любові в серці!
- Деталі
- Розділ: Україна: погляд з діаспори
Размышления вслух профессора-украинца с Урала о том, как и кому сегодня нужно учиться по библейски собирать камни», а не разбрасывать их
Правительственный кризис в Украине постепенно угасает, хотя еще недавно вызывал здесь, в России, непропорционально большой резонанс. Отставка правительства - обычное явление для государств с не устоявшимися демократиями. В Киеве, на мой взгляд, утверждается курс прагматичного либерала президента Виктор Ющенко, который не мог быть реализован бывшим премьер-министром Юлии Тимошенко, исповедующим скорее лейбористские, привлекательные для бедного населения, ценности. Проводившийся ранее курс, по всей вероятности, имеет полное право на реализацию в Украине. Но не на сегодняшнем этапе, не в нынешней экономической ситуации. Можно было бы приветствовать такое состояние в Украине, когда в стране противостояли бы две крупные оппозиционные политические силы, возглавляемые упомянутыми лидерами либерального и лейбористского толка. Именно такая ситуация характерна для стран со зрелыми демократиями.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Щира сповідь про те, що пройшло через життя - чорнобильську біду, 6-річну “евакуацію” з сім’єю на північний курильський острів Парамушир, національну самосвідомість та створення унікального прецеденту - українського андеґраунду
Я народився в 1961 році в м. Івано-Франківську (мати верталася з навчання i по дорозі саме в неї там розпочалися роди). Але дитинство моє пройшло в місті Самборi Львівської області та його передмісті -с. Ралiвка. Жив разом з дідусем, бабусею та батьком (вони з мамою розлучилися, коли мені виповнилося сім років). Коли мені було 13 років - батько помирає i мама забирає мене до себе в Житомир. Тут я закінчив 8 класів середньої школи i вступив до Житомирського культурно-освітнього училища. Після закінчення котрого, в 1979 році, був призваний до лав Радянської Армії.
- Деталі
- Розділ: Українська культура в РФ
Поки не все ще робиться для того щоб Культурний центр українців в Москві став дійсним духовно-культурним центром українського життя не тільки столиці, але і Росії
Прочитав в „Урядовому кур’єрі” статтю пані Людмили Волги „Українці в Росії, або Як наша держава працює на власний імідж”, яка мене схвилювала. Схвилювала вона перш за те, що в ній поставлені такі проблеми, які на протязі всього життя є моя рана, мій біль, котрий не дає заснути - заспокоїтися ані душі, ані серцю.
- Деталі
- Розділ: Російсько-українські відносини
Взгляд на проблемы российско-украинских отношений из западносибирского города Ноябрьска
Застать главу представительства Украины в его рабочем кабинете — дело непростое. А если повезет, то, прежде чем перешагнешь заветный порог, непременно натолкнешься на десяток-другой посетителей, ожидающих своей очереди. Так что удел государственного слуги, да еще такого уровня, как Генеральный консул, незавиден. Вся жизнь в разъездах и командировках, поскольку территория, на которой Николай Алексеевич Шевчук осуществляет свои полномочия, включает 12 субъектов федерации, где живут более шестисот тысяч украинцев. А с тех пор как в Ноябрьске открылся филиал украинского представительства, консул стал частым гостем нашего города.
— Николай Алексеевич, территория, на которой работает украинское консульство, весьма обширна, стало быть, выбор у вас был богатый. Чем же вызвано создание филиала консульства именно в Ноябрьске?
- Деталі
- Розділ: Українська культура в РФ
Ми - професійний колектив, який був створений з метою популяризації української народної та сучасної пісні
Дорогі наші співвітчизники! Ми після участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 6 років прожили на Північних Курилах, в Сєвєро-Курильську. Часто заходимо на незалежний сайт діаспори сайт “Кобза-українці Росії”, а тому вирішили звернутися через нього до вельмишановних керівників українських громад.
- Деталі
- Розділ: Російсько-українські відносини
Жители бывшего ульяновского Мелекесса и Житомира вместе отметили 60-летие Житомирского музыкально-драматического театра
Делегация из ульяновского города Димитровграда побывала на Украине - в областном центре Житомире. Повод, на первый взгляд, несколько странный: отметить 60-летие Житомирского музыкально-драматического театра имени Ивана Кочерги. Однако этот юбилей имеет к Димитровграду непосредственное отношение.
- Деталі
- Розділ: Україна: погляд з діаспори
Думки вголос про день нинішній нашої Батьківщини і долю рідного народу, навіяні віршованими рядками любимої української поетеси-сучасниці Антоніни Листопад
Кожен з нас є свідком історії, - є свідком дихання того часу, яким наділило нас життя, залежно від пори народження і від якості сприйняття тих політичних подій в епіцентрі яких ми опинилися. Відтак, в кожного з нас своє особисте бачення і свій вимір тих, чи інших історичних сторінок і реалій.
Ще і сьогодні поруч з нами живуть нащадки тих, хто "во імя родной партіі",- цілився безжальною рукою в молоде українське відродження в Сандармоху, в "нєісходімому" Сибіру, Мордовії, Магадані, або ще в якійсь імперській прірві…. поруч з нами нащадки тих, хто живив свою родину спецпайками і ласкою привілеїв. Отже, одні з нас міряють історичний набуток нашої Вітчизни шматком гнилої ковбаси, а інші, ті, які вдивляються в історичну минувшину очима свого скривдженого роду, беруть до уваги вимір сльози, вимір поневірянь і біль непоправних втрат. І так відбувається не тому, що ми запрограмували себе на помсту, або повсякчасний гнів,- то є природна живиця пам'яті і органічна потреба засівати правдою, аби правдою і вродило.
- Деталі
- Розділ: Україна: погляд з діаспори
Помітки з щоденника із своїми враженнями про місяць незабутньої подорожі через всю Україну в етнографічну експедицію до української Гуцулії студентів з Росії
Початок
13 липня, 8:40. Відправлення поїзду “Свердловськ-Сімферополь”. Маю плацкартний квиток до Запоріжжя. Бокова полиця. Десь біля опівночі, вже після перетину держкордону дзвонить Леся Гіленко, студентка старшого, 4-го курсу музичного училища з міста Електросталі. Вона членкиня Московської української хорової капели, лідер Української молодіжної організації в Москві. Саме Леся зорганізувала нас в етнографічну експедицію в чудовий край України - Гуцульщину. Вона телефонує і питає, чи я вже їду. Кажу, що так, вранці буду у Запоріжжі, а ще за добу – в Києві...
