Публіцистика
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Щойно в РФ пройшов референдум щодо змін до Конституції, які цементують владу Путіна, практично, довічно. Про перспективи розвитку подій у країні-агресорі розмірковує колишній очільник МЗС України Павло Клімкін
Ні в кого не було сумніву, що зміни до російської конституції будуть схвалені. Цифру можна було намалювати будь-яку, вирішили, як бачимо, 78%.
Оскільки це не вибори і, насправді, не голосування, а мобілізаційний вотум довіри Путіну та тест на лояльність для еліт, то цифра мала бути "вражаючою", а за путінізм голосували у наметах та багажниках авто, з цього всі кепкують.
- Деталі
- Розділ: Українська культура в РФ
Кому достанется редкая меловая церковь на Дону, основанная монахами Киево-Печерской обители?
Від редакції. Пропонуємо вашій увазі статтю російського кореспондента «Радіо Свобода» Олени Фанайлової, присвячену руйнуванню в Святогір’ї унікальної памятки ХІІІ століття – вирубаної в крейдяній горі церкви Сицилійської ікони Божої Матері. За російською Вікіпедію, храм спорудили російські ченці після 1831 року, але донецький історик та краєзнавець Петро Яковенко спростовує це: «Засновниками вважають ченців Києво-Печерської обителі, які втікали від татаро-монголів у 1240 році. Ще є версія, що монастир започаткували вихідці зі святої гори Афон. Чернечі поховання дуже схожі на грецькі: через три роки після похорону ченця його череп діставали й уміщували у спеціальній ніші в печері. Цей ритуал є лише у Святогір’ї». Розташована церква у Воронезькій області і знаходиться під опікою обласного краєзнавчого музею, втім зараз цю памятку, яка по праву належить духовній і мистецькій спадщині України, хоче прибрати до рук Російська православна церква. Схоже, що історична і художня цінність храму не цікавить російських попів, вони хочуть перетворити її на ще один майданчик для одержання прибутків від туристів і паломників.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Відповіді журналіста «Кобзи» на запитання редактора часопису «Українська громада Росії»
Відомий активіст, один з адміністраторів сторінки у Фейсбук «Громада українців Росії» і редактор однойменного часопису Андрій Литвин 25 червня прокоментував матеріал сайту «Кобза – українці Росії» від 31 травня ц.р. «Нотатки з приводу діяльності українських організацій в Росії», який є спробою подати загальну картину стану українських автономій в Російській Федерації станом на 1 січня 2020 року. Я, як автор публікації , вдячний Андрію Сергійовичу за увагу до цьго матеріалу і його критичні зауваження, які, впевнений, підуть на покращення українського інформаційного середовища. Враховучи те, що Андрій Литвин свої претензії спрямував не до мене особисто, а виніс на широкий загал, я так само публічно маю відповісти на його запитання.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Відкрите звернення редакції до чинного президента України щодо політичних переслідувань п'ятого президента України Петра Порошенка
Шановний пане Президенте!
Ми звертаємося до Вас від редакції сайту діаспори «Кобза – українці Росії», що вже дев’ятнадцять років інформує громадськість про життя українців у Росії. На сайті опубліковано понад шість тисяч матеріалів. Фактично ми є єдиним джерелом федерального рівня, що надає інформацію про діаспору у Росії – репортажі, дослідження, архіви, правозахисні матеріали, громадські заяви, що стосуються життя українців Росії.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Спогади голови нижнєкамської «Вербиченьки» Євгена Савенка про Валентина Іващенка
До редакції «Кобзи» продовжують надходити відкуги на передчасну смерть керівника хору «Рось» і неформального лідера українців Санкт-Петербургу Валентина іващенка. Своїми спогадами про зустрічі з ним і враженнями поділився і голова Нижнєкамської національно - культурної автономії «Українське товариство «Вербиченька» в Башкорстані Євген Савенко. «Не можу прийти до тями ось уже котрий день. Не стало Валентина Іващенка, - пише він. -ь Ця смерть тисне на плечі і коробить. Він старший за мене всього на 4 роки. Проклятий коронавірус збирає свою страшну данину....
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Напередодні 70-річчя одного з лідерів української діаспори в Росії Василя Яковича Бабенка редакція «Кобзи» звернулася до не менш відомого і шанованого Стефана Григоровича Паняка з Єкатеринбургу з проханням розповісти про ювіляра. «Знаю Василя дуже давно, - написав нам Стефан Григорович, - з самого започаткування українського руху в РФ. З першого знайомства він викликав симпатію, дружелюбний, щирий у спілкуванні, з манерами зваженого інтелектуала. Досконало вивчив українську мову, знає історію і українську класичну літературу, хоч ніколи не жив в Україні. Міг поправити мене, галичанина, коли я вживав русизми. Якби мене спитали про негативні риси в його характері – не зміг би найти.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
У Санкт-Петербурзі на сімдесятому році життя перестало битися серце відомого українського активіста Росії Валентина Іващенка
Сумна звістка прийшла з міста на Неві від Української національно-культурної автономії Санкт-Петербурга – 12 червня відійшов у вічність Валентин Іващенко.
Народився Валентин Володимирович Іващенко в Богуславі на Київщині, де починався життєвий шлях легендарної української героїні Марусі Богуславки, першого українського космонавта Павла Поповича.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Всемирно известный кинорежиссер о невыученных уроках Второй мировой войны
Від редакції. Напередодні чергової річниці завершення у травні 1945 року на території Європи Другої світової війни в українському і російському суспільстві знову спалахнули суперечки щодо як її відзначення, так і загальної оцінки самої масштабної трагедії ХХ століття. Якою ціною далася людству перемога над нацизмом і чи варто, враховуючи це, відзначати 9 травня як свято? Чи варто зводити оцінку підсумків Другої світової до формули історика Марка Солоніна «ГУЛАГ переміг Освенцим», чи все ж пам’ятати, що для мільйонів людей день капітуляції гітлерівської Німеччини закарбувався в пам’яті як день закінчення їхніх страждань, смертей близьких і рідних, а тому і є святом? Наскільки засвоєні сучасним російським суспільством уроки Другої світової і чи достатні вони, щоб не допустити нової війни? З такими запитаннями журналістка «Радіо Свобода» Тетяна Вольтська звернулася до всесвітньо відомого, в т.ч. і своїми антивоєнними фільмами («Молох», «Сонце», «Олександра»), призера багатьох міжнародних фестивалів, російського кінорежисера Олександра Сокурова.
- Деталі
- Розділ: Полеміка
Як пан Андрій Горчаков намагається дискредитувати українську автокефальну церкву в Росії
«Не гневайся, боярин. Не признал я тебя. Аль ты князь?» – « Я? Пожалуй, князь. А что тут удивительного?» – «Да откуда ж ты взялся в палате царской? Ведь не было тебя. Батюшка-царь, да кто ж это такой?» Пам’ятаєте цей діалог з популярної кінокомедії «Іван Васильович змінює професію»? Жорж Милославський Булгакова, «сини» лейтенанта Шмідта Ільфа і Петрова, Хлєстаков Гоголя, Голохвостий Старицького… Людина, про яку маємо розповісти – з цієї ж галереї подібних персонажів, тільки наш «герой», який теж видає себе за князя, і не просто за князя, а за «нащадка роду Рюриковичів (!)» не літературний, а цілком реальний. Можливо, ми б ігнорували цього чергового самозванця (чи мало шахраїв у світі?), якби не його роль у дискредитацї єдиної української церкви, що залишалася на сьогодні на території Російської Федерації.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Як українці Росії відсвяткували 206-річницю з дня народження Тараса Шевченка
Протягом березня-квітня «Кобза» інформувала своїх читачів про заходи з нагоди святкування українцями Росії 206-річниці з дня народження свого національного генія Тараса Григоровича Шевченка. Тепер прийшов час зібрати до купи цю інформацію, бо саме у такому узагальненому вигляді видна, як на долоні, реальна картина нинішнього самопочуття українців в Російській Федерації, їхніх свобод і в цілому життя національно-культурних автономій і організацій. Які б процеси не відбувалися в середовищі українців Росії, які б ідеологічні і політичні суперечки не точилися в ньому, 9 березня, день народження Кобзаря, завжди був днем, який об’єднував їх у розумінні величі цієї постаті та її вшануванні.
