Право на життя
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Історія Вікторії та Павла стала живою ілюстрацією труднощів, з якими стикаються українські сім'ї під час війни
Він — письменник, воїн ЗСУ. Вона — літературна агентка, під тимчасовим захистом у Франції. Війна розділяє пару та пускає тріщину в їхніх стосунках. Зцілити їх допомагає листування. Причому публічне — у французькому журналі.
Згодом щотижневі публікації відвертих, щемливих і часом дуже інтимних листів перетворилися на книжку «Листи кохання та війни». Її герої — Вікторія та Павло Матюші — розказали свою історію кореспондентці RFI Українською.
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Історія родини, яка втратила все в Україні і відкрила бізнес в Ірландії
Аромат печеного сиру й гарячої кави ніби магнітом притягує змерзлих людей знадвору до фургончика. Затишно потріскують дрова в печі і можна бачити, як за лічені секунди сир на піці закіпає і рум’яниться. Піца на дровах — це вищий рівень, кажуть експерти ресторанного бізнесу.
Ми не можемо відірвати очей від процесу приготування. Жінка впевнено і швидко розкатує тісто, змащує соусом, апетитно опускається донизу м’ясо і сир, кукурудзяна мука сиплеться на деко і піца вже в печі. Ніби звичайний процес виготовлення піци. Але є в цій історії складний бекграунд.
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Палата депутатів, нижня палата парламенту Чехії, схвалила в третьому читанні збір законів Lex Ukraine VII, що дозволяє продовжити тимчасовий захист шукачів притулку з України на рік.
«Закон діє до 31 березня 2025 року, але при цьому до середини березня має відбутися електронна реєстрація тих українців, які ще проживають у нашій країні. І тут також в інтересах безпеки всіх нас, щоб реєстрація відбулася правильно, щоб лише ті, хто тут живе, справді мали право на будь-яку підтримку та допомогу чеської держави», – заявив у своєму виступі на засіданні міністр внутрішніх справ Віт Ракушан, закликаючи депутатів ухвалити документ до кінця року.
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Огляд реакції закордонного українства на новий жахливий злочин Росії
У багатьох країнах світу 9 липня відбулися мітинги і акції, що стали першим відгуком на самий масований за часи російсько-української війни удар по Україні. Певно, ви знаєте, що 8 липня російські війська випустили 38 ракет різного калібру, внаслідок чого постраждали Київ, Дніпро, Кривий Ріг, Словʼянськ, Краматорськ. Пошкоджені житлові будинки, інфраструктура та дитяча лікарня у Києві «Охматдит» За останніми даними, загинули 38 людей, серед них четверо дітей, 190 людей отримали поранення. У столиці України відомо про 32 загиблих, в лікарнях Києва на ранок 9 липня перебували 64 людини, в Кривому Розі постраждало 117 людей, загинуло - 10, 28 госпіталізовано, у Дніпрі госпіталізовано 6 людей.
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Чи повернуться в Україну мільйони біженців з-за кордону
Майже п'ять мільйонів українців, що їх війна вигнала з дому, сьогодні живуть за кордоном. Згідно з опитуваннями, половина з них там і залишиться. Друга половина повернеться в Україну після війни – "якщо дозволять умови".
Юридичною мовою – вони біженці. Людською мовою – багато хто з них воліють так себе не називати, залишаючись причетними до своєї країни. Дистанційно. Взагалі 2020-ті з ковідом і війною канонізували поняття "дистанційно".
- Деталі
- Розділ: Право на життя
В Чехії з червня розпочинає роботу пілотний урядовий проєкт із підтримки українських біженців, які хочуть повернутися на батьківщину через сімейні обставини чи за станом здоров’я. У його межах власникам чеського тимчасового захисту оплачуватимуть квиток на автобус або поїздку автівкою швидкої допомоги до України.
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Представители украинских диаспор в десятках стран вместе с местными жителями провели акцию солидарности с защитниками «Азовстали», находящихся в российских застенках
Акция в поддержку военных, пропавших без вести и военнопленных защитников Украины Voices of captives («Голоса пленных»), проходила с 12 по 15 апреля более, чем в двух с половиной десятках городов Европы, Канады, США, Австралии. Инициаторами акции стали семьи военнопленных и пропавших без вести защитников Мариуполя.
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Почему стало опасно помогать украинским беженцам
Российским волонтерам, помогающим украинским беженцам, все труднее работать. После того как в начале апреля в СИЗО погиб белгородский волонтёр Александр Демиденко, это стало еще и смертельно опасным.
61-летний Александр Демиденко был пенсионером и жил с женой в частном доме в Белгородской области. С мая 2022 года он помогал беженцам из Украины добираться до КПП Колотиловка – Покровка, это единственный действующий погранпереход из России в Украину. В его доме останавливались и порой из-за проблем с документами подолгу жили десятки, если не сотни людей. Александр считал условия для беженцев на КПП неприемлемыми и неоднократно об этом публично говорил, в том числе он обращался к руководству района, чтобы там поставили хотя бы палатку с обогревом и горячей водой.
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Як Німеччина стимулює працювати українських біженців і що з цього виходить
У Німеччині дедалі більше шириться риторика про потребу працевлаштування біженців. Федеральний міністр праці Губертус Хайль звернувся до українців з листом, у якому закликав активніше шукати роботу та зменшити свою потребу в соціальній допомозі. Зараз близько 700 тисяч громадян України у Німеччині отримують допомогу через безробіття. Загальні витрати на утримання українських біженців коштують німецькому бюджету до шести мільярдів євро на рік. Зменшити навантаження на німецьку економіку, працевлаштовуючи переселенців, покликана впроваджена ініціатива Job Turbo.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дізнався перші результати цієї ініціативи, дослідив те, як спонукатимуть працювати українських шукачів притулку та з якими проблемами вони стикаються.
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Як українські біженці у Швеції крок за кроком будують своє життя
ҐЕТЕБОРГ, ШВЕЦІЯ – Вони намагаються облаштувати своє життя в незнайомій країні, пристосуватися до нових реалій та піклуватися про дітей, які через російську війну втратили дім та життя в Україні. В Швеції українки, які тікали від російської агресії, будують життя, крок за кроком, часто – переступаючи через особисті амбіції та психологічні травми. Допомога шведської держави та суспільства – чи достатні вони? Про це Радіо Свобода поговорило з українками, представниками благодійних організацій та уряду Швеції.
