Право на життя
- Деталі
- Розділ: Право на життя
До початку російсько-української війни майже півторамільйонний, переважно російськомовний Харків вважався проросійським, а тому, за оцінками політологів, схильним до сепаратизму. Втім 24 лютого місто, яке одним з перших в Україні зазнало обстрілів і дало окупантам несподівану для них потужну відсіч, перекреслило усі плани військового командування Росії. Мабуть, Кремль так і не зрозумів попередження, яке надсилав йому ще у 2003 році Леонід Кучма своєю книгою «Україна – не Росія». Тепер, залишивши намагання захопити Харків протягом трьох днів, ворог мстиво обстрілює його з власної прикордонної території з реактивних систем залпового вогню типу «Ураган» та «Град» і з акваторії Чорного і Каспійського морів.
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Как и чем им может помочь благотворительная организация «Гражданское содействие»
Миловидная молодая женщина вдруг начинает судорожно рыться в сумке. Нужно срочно найти успокаивающие таблетки, потому что на глазах бледнеет дочка. У нее паническая атака. Обеих, и маму, и девочку лет 15–16, обнимает незнакомка. Гладит по спинам, советует прогуляться по «красивому городу Москве». Чтобы отвлечься. Говорит, что можно иногда и поплакать, а потом резко выдохнуть (показывает как) и настраиваться жить дальше.
«Да я и так все время плачу. Но мне-то ничего, я была в безопасности. А вот Анечка оказалась у дедушки с бабушкой, когда все началось». Женщины знакомятся, обмениваются телефонами. У обеих в руках одинаковые синие паспорта с надписью «Украина». У обеих – одинаково отрешенные лица. Девочка все время молчит. Все происходит тихо и буднично. Никто из плотной очереди не смотрит в сторону маленькой группы. Стараются не мешать.
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Український омбудсмен просить Червоний Хрест допомогти примусово вивезеним в РФ
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова звернулася до Міжнародного Комітету Червоного Хреста з проханням невідкладно надати гуманітарну допомогу громадянам України, які примусово вивезені та поміщені до концентраційних таборів на території РФ і сприяти якомога швидшому поверненню їх в Україну.
«Майже кожного дня, - написала Л.Денісова на своїй сторінці у Facebook, - ЗМІ країни-окупанта з посиланням на інформацію рашистських високопосадовців повідомляє про вивезення з України наших громадян. Станом на 16 квітня за їхніми даними було переміщено 808 тисяч осіб, з яких 153 тисячі – діти.
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Харківський історик Антон Бондарєв про сьогодення міста під обстрілами і національну самоідентифікацію його городян
Наш співрозмовник – 38-річний Антон Бондарєв, український громадський діяч, дослідник історії Харкова, бойових дій у Карпатах під час Першої світової війни (1914-1916 рр.), історії української еміграції 1917-1930 рр. і української діаспори. На запитання, чому не покинув місто після 24 лютого, відповідає, що як досить публічна в Харкові людина, має подавати власний приклад нескореності, надихати інших на супротив і віру у перемогу України. Свої спостереження від міста, що кожного дня зазнає обстрілів, викладає на власній сторінці у Facebook. Хоча цей «FB-щоденник» Антона і дає уявлення про ситуацію в місті, ми попросили його розповісти більш детально чим живе сьогодні Харків і про його бачення, як історика, причин і майбутніх наслідків російсько-української війни.
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Що пережило і як виживає сьогодні місто-герой Охтирка
До російського вторгнення 48-тисячна Охтирка була типовим зеленим містом на Сумщині. Усе, що можна було про неї почути за межами області – що там в Охтирському районі видобувають нафту. Втім, з 24-го лютого назва міста не сходить із заголовків великих ЗМІ – і, на жаль, ці заголовки є дуже болючими. Обстріл військової частини, де загинули щонайменше 70 бійців, три вакуумні бомби, знищення ТЕЦ, обстріл ракетами та авіацією, бомбардування та страшенні руйнування. Стерті з лиця землі вулиці та спалені заживо люди.
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Чому жителі Харкова не залишають місто, що обстрілюється, і як у ньому народжується новий феномен українського городянина
До війни історик Антон Бондарєв проводив лекції та влаштовував різноманітні проекти, присвячені минулому Харкова. У харківському сьогоденні значну частину часу він проводить у підвалі, в якому перечікує постійні обстріли з боку російських окупантів. Коли ворожий вогонь стихає, намагається фіксувати деталі сучасної історії рідного міста.
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Один из малых народов Алтая – тубалары отчаянно борятся за выживание, сохранение своей культуры и языка
Минюст России включил в реестр НКО – иностранных агентов региональную национально-культурную организацию "Туба калык" ("Тубаларский народ"). Тубалары – малочисленный коренной народ, издавна проживающий на территории нынешней Республики Алтай. Возрождением их культуры и сохранением традиционных мест обитания и занимается организация "Туба калык".
Теперь тубалары гадают, за что именно их объявили иноагентами: за грант от Всемирного фонда дикой природы (WWF) или за борьбу с "черными лесорубами", которые бесконтрольно вырубают тайгу на Алтае. Сибирь.Реалии побывали в Республике Алтай и познакомились с жизнью новых "иноагентов".
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Лист до українців Росії та всіх небайдужих росіян.
Здравствуйте, друзья! Меня зовут Анна Теряник, я родилась и живу в городе Днепр, который раньше назывался Днепропетровск, в семье научных сотрудников. У меня замечательная семья – муж и двое детей, с которыми я очень люблю проводить свободное время. Большим нашим увлечением были долгие поездки в Европу на своем автомобиле. Мы планировали маршруты, выбирали интересные места, что-то искали, поднимались в горы, погружались на дно, сутками бродили по старинным улочкам больших и маленьких городов, просто наслаждаясь архитектурой. Свои поездки я описывала на разных туристических сайтах и радовалась тому, что их читают. В общем, никакие действия, кроме мирных и познавательных, в мои планы не входили.
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Суми попрощалися з 35-річним Олексієм Братушкою, котрий загинув від кулі снайпера на київському Майдані.
Усього за два тижні перед трагедією у Олексія народився син…
Люди принесли до труни з тілом героя ціле море квітів. Церемонія прощання проходила у фойє Сумського драматичного театру ім. Щепкіна, але приміщення не могло вмістити усіх, хто прийшов, аби віддати шану мужності Олексія.
- Деталі
- Розділ: Право на життя
Поможем ребенку.
Уважаемая «Кобза»!
Вот уже два месяца многие люди пытаются собрать деньги в помощь Насте - она из Харьковской области, папа работает водителем, мама уборщица. Я лично писала на страницу Геннадия Кернеса - мэра Харькова, мои друзья обращались во властные структуры Украины - тщетно. Тем временем счет Настенькиной жизни идет на часы!!! Я очень прошу Вас, как представителей диаспоры, распространить информацию по своим каналам, может, найдутся неравнодушные люди. Не позволим умереть девочке, нашей землячке. Вот страница Насти на фейсбуке https://www.facebook.com/groups/Stelmashchuk/
