Харківська влада оголосила вендету українським громадським організаціям
Про надзвичайну ситуацію в Харкові із дотриманням і забезпеченням нині чинною владою громадських свобод для своїх громадян, із тих, що затверджені Основним законом - Конституцією Української Держави, КОБЗА повідомляла на початку січня 2012 року. Тоді українські патріотичні організації Харкова, загнані у безвихідь нахабними та антиукраїнськими діями місцевої влади, з електронних сторінок КОБЗИ закликали на допомогу. Світову спільноту і, перш за все, братів-українців із Канади й Америки. Позаяк міліціянти і судові пристави, за наказом місцевих урядників, силоміць виселяли українське товариство - громадські організації - із законно орендованих приміщень - і на вулицю. Який стан справ у Харкові нині КОБЗА поцікавилась у пана Романа Черемського, котрий тримав слово за українську громаду Харкова, зокрема ХМТ "Спадщина", Фонду ім. Г. Хоткевича, ХКО СУМ та Кобзарського цеху, редакції газети "Український простір".
- Пане Романе, який розвиток подій наразі маємо у Харкові? І чи й триває протистояння між харківськими урядниками і харківською українською громадою?
- У Харкові ситуація щодо українських громадських організацій зараз є критичною. Шалений тиск з боку харківської влади на всі прояви українського громадського життя у місті - так би мовити, «закономірно» - дає негативні для нас результати.
Протягом останніх трьох років між мерією Харкова і українськими громадськими організаціями велась запекла судова тяганина за приміщення культурно-освітнього центру Харківського міського товариства «Спадщина», що знаходиться якраз у центрі міста, за адресою: вул. Сумська, 44/2 (навпроти всесвітньовідомого пам'ятника Тарасові Шевченку). Окрім товариства «Спадщина», під дахом українського Центру консолідувались Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Харківська крайова організація Спілки Української Молоді, Харківський кобзарський цех, редакція єдиної у Харкові україномовної газети «Український простір». Усі поєднані спільною метою: задовольнити культурні та освітні потреби українськомовних мешканців міста. За вказаною адресою не перший рік діяли недержавні курси української мови, краєзнавчі та катехитичні студії, громадська бібліотека, студії гри на бандурі та виходив українськомовний часопис.
Утім, усі ці громадські проекти тепер під загрозою. У вересні минулого року цей важливий культурний осідок українства в Харкові було позбавлено приміщень і брутально викинуто на вулицю.
- За чиїм наказом і у який спосіб названі вами українські організації та єдиний у «зросійщеному» Харкові україномовний часопис видворяли «на вулицю»?
- Це була заздалегідь спланована «операція». І розігрувалась вона за всіма канонами голлівудських блокбастерів. Ось тільки героями-супротивниками на цей раз були не «погані хлопці» (злодії, ґвалтівники, диверсанти) та «хороші хлопці» з поліції, котрі стоять на стражі закону. У нашому, харківському сценарії, наша «рідна» українська влада, в особі місцевих урядників, постала проти законослухняних громадян тієї ж української держави.
І наріжний камінь протистояння - то, насправді, «українське питання». А саме: наше бажання говорити рідною українською мовою, знати й пишатись, власне, українською історією, українськими героями, відстоювати інтереси української держави в усіх сферах життя: політиці, економіці, міжнародних та суспільних відносинах.
Відтак, в акції захоплення приміщення «Спадщини» загалом брало участь майже 250 осіб: міліціянтів, представників виконавчої служби, прокуратури, управлінь Харківської міської ради та Харківської облдержадміністрації. Близько 50 з них увірвалися у під'їзд будинку, електричними пилами зрізали вхідні двері до нашого Центру і врешті почали витягувати всі громадські речі на вулицю. Багато міліції було зосереджено неподалік від нашого офісу: в парку та на сусідніх вулицях.
Українське товариство із числа тих, хто у цей час перебував у громадській оселі «Спадщини» та прибув потім на місце подій, спробували відстояти свої громадянські права. Спершу, апелюючи до закону і совісті «окупантів», а потім, фізично опираючись наглій силі. Та наша спроба не дала результату, бо сили були нерівні, та й фактор «несподіванки» зіграв свою роль. Усіх, хто чинив спротив, було блоковано і звинувачено у «непокорі» силовим структурам. Харківська влада в чергове пройшлась «асфальтним катком» по демократичним свободам і національним чуттям своїх громадян.
Приміщення українських громадських організацій було брутально захоплено.
- Можливо, ви самі створили прецедент до таких дій влади, зокрема чи вчасно і чи у повній мірі сплачували оренду за приміщення по вулиці Сумській, 44/2?
- Означене приміщення, по вулиці Сумській, 44/2, українським Центром використовуються згідно локального нормативного акту - рішення Харківської міської ради. Котрим, власне, українській громаді Харкова воно й було надано у 2003 році. На той час міським головою був Володимир Шумілкін. Кімнати тоді були в жахливому стані. Вселившись, ми зробили хороший ремонт, вклавши у те багато громадських коштів та праці. А коли влада змінилася - змінилися її уподобання та методи протистояння щодо українських патріотів. Сплачували в міський бюджет за приміщення регулярно, згідно тарифів, котрі затверджує Харківська міська рада і претензій щодо цього ніколи не виникало. На вересень 2011 року оплата становила 2,5 тисячі гривень (не враховуючи комунальні послуги). До речі, їдальня, перукарня чи виробництво приватного підприємця за це приміщення платило б на кілька сот гривень менше, згідно тих же тарифів. Тому певні: під виглядом комерційної атаки намагаються реалізувати цілком конкретне політичне замовлення. Дискримінаційна політика у Харківської міської ради до українських організацій однозначно є. Будь-який проект, що ставить за мету відродження української культури, наражається на серйозні перешкоди. Це є показова розправа, насправді.
- Хто нині є міським головою Харкова та головою Харківської обласної державної адміністрації? Хто, так би мовити, «замовляє музику»?
- Пан Геннадій Кернес є Харківським міським головою, а його давнішній приятель пан Михайло Добкін наразі - голова Харківської обласної державної адміністрації. Обидва занадто одіозні фігури. І в сенсі «українського питання» також.
Місцева влада намагається створити імідж Харкова як російськомовного, денаціоналізованого міста. А ті, хто своєю діяльністю демонструють, що в Харкові живуть українці, владі не потрібні! Небезпечний той факт, що під їхню «замовлену музику» змушують «танцювати» усе наше місто.
- Якими були ваші подальші дії, чи намагалися у законний несиловий спосіб відстояти свої громадянські права? У які органи та інстанції звертались?
- Опираючись на свої законні права, ми написали десятки скарг до різних гілок виконавчої влади, силових структур і, врешті, Президентові України. Але, безрезультатно. Вочевидь, «спецоперація» із примусовим виселенням культурно-освітнього центру «Спадщина» харківською міською владою була заздалегідь узгоджена з профільними державними установами і силовими структурами. Проте, на сьогодні, дві справи щодо «харківської справи» (незаконного позбавлення приміщень) все ж - у судах України. Зокрема, у Верховному Суді України розглядається справа про виселення «Спадщини», а у Вищому Адміністративному Суді України - про незаконні дії посадовців, які перевищили свої службові повноваження.
Загалом, у юридичній площині наша українська спільнота обов'язково буде використовувати усі законні засоби і можливості. І, якщо Верховний Суд України не задовольнить нашу заяву щодо перегляду рішення судів перших інстанцій щодо нашого брутального виселення, ми обов'язково звернемось до Міжнародного Суду. Переконані, цю справу ми виграємо. Адже за нами - правда. А світова практика і європейські традиції дотримання і захисту громадянських прав і свобод корінної нації вказують на правильність наших дій. Проте, ми чітко усвідомлюємо, що на це можуть піти роки. Адже протистоять нам ті, хто нині в Україні при владі. За ними - сила, але - не правда. Тому, аби не допустити згасання українського громадського життя у Харкові і Слобожанському краї, ми й вимушені звертатися по допомогу. До європейської спільноти, до братів-українців у Канаді й Америці.
- На що сподіваєтесь?
- На небайдужість світової спільноти і спільну принципову позицію. Адже ті шахраї, що нині при владі, у своїх кріслах лиш на короткий час. І вони те знають, і бояться голосу власного народу. А ще, як вогню, бояться зневаги світової спільноти. Бояться за свої рахунки у європейських банках, бояться ізоляції та блокади: економічної, політичної.
Сподіваємось на адресну допомогу українським громадським організаціям Харкова, щоб відновити втрачені позиції. Утримувати нові приміщення, реанімувати знищену під час рейдерського захвату технічну базу, налагодити зруйновану інфраструктуру. На це потрібні кошти. Не надто великі, але потребуємо їх терміново.
- Як вас можна знайти у світовій Інтернет-мережі?
Телефони українського Центру «Спадщина»:
+38(057)7511768; +38(063)3058258
Емейл: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Портал для входу на наші сайти: http://dyvy.info
Зокрема, http://surma.dyvy.info. Інтернет українського радіо «Сурма» (через борги сервер вимкнений, радіо тимчасово не працює).
http://kharkiv.dyvy.info. Ресурс «Український Харків».
http://khotkevych.org. Сайт Фонду національно-культурних ініціатив ім. Гната Хоткевича.
http://kobzarstvo.com. Сайт Харківського кобзарського цеху.
http://cym.org.ua - сайт Харківської крайової організації Спілки української молоді.
Наші спільноти в соціальних мережах:
http://www.facebook.com/groups/184984214913491/. Спільнота Недільної школи для дітей.
http://www.facebook.com/groups/110942548982616/. Сільнота курсів журналістики
http://vkontakte.ru/club15906610. Спільнота «Український Харків».
http://www.facebook.com/groups/251668611535248/
http://vkontakte.ru/club6932236. Спільнота Харківської крайової організації Спілки української молоді
http://vkontakte.ru/den_nezalegnosti_2011. Спільнота «День Незалежності».
Із Романом ЧЕРЕМСЬКИМ, членом правління Товариства «Спадщина», спілкувалась журналістка КОБЗИ Тетяна ГОЛУБ.
На світлинах: Роман Черемський - один із лідерів Спілки Української Молоді Харківщини, член правління Товариства «Спадщина». Зліва направо: міський голова Геннадій Кернес і Харківський губернатор Михайло Добкін. Вечорниці в українському центрі «Спадщина» - весело і змістовно. Душевний драйв харківського вертепу. Традиції кобзарства відроджуються. Вихідні по-українські: харківська молодь, подорожуючи, вивчає історію рідної Слобожанщини.
Заява українських громадських організацій щодо незаконного захоплення
культурно-освітнього центру Харківського міського товариства "Спадщина"
від 2-го вересня 2011 року
2 вересня 2011 року харківська влада провела злочинну спецоперацію щодо української громади міста. У протиправній, брутальній формі, усупереч чинному законодавству понад п'ятдесят осіб - представників харківської міської ради, департаментів виконкому міськради, представників різних комунальних служб із відповідною технікою у супроводі міліціянтів та переодягнутих представників силових структур, прокуратури, приватних охоронних структур і державної виконавчої служби - провели силове захоплення офісу культурно-освітнього центру найстаршої у нашому краї української громадської організації Харківського міського культурологічного товариства «Спадщина» (адреса: м. Харків, вул. Сумська, 44/2).
Усього в захопленні приміщення безпосередньо брали участь понад тридцять осіб у цивільному, понад двадцять - у міліційних строях, ще близько тридцяти міліціянтів перебували поруч у кількох десятках метрів, за рогом будинку, напоготові, також два автобуси з міліціянтами стояли неподалік, готові вивозити людей, котрі чинять опір. Без відповідних документів, працівники державної виконавчої служби Київського району м. Харків, грубо порушуючи закон, використовуючи не чинну постанову про порушення впровадження щодо виселення, брутально відкидаючи людей, котрі стояли на захисті приміщення перед входом у будівлю, захопили весь під'їзд та виставили охорону на вході. Попри опір громадськості, рейдерам удалось пилою-«болгаркою» та іншими інструментами відкрити вхідні залізні двері та внутрішні двері до інших кімнат. Під охороною людей у цивільному та "правоохоронців", не обмежуючи себе в погрозах і брутальних висловах, вони почали виносити майно організації з приміщень ХМТ "Спадщина". На вулиці опинились меблі, комп'ютерна техніка, архівні фонди, унікальне бібліотечне зібрання видань, історичні архіви та інше громадське майно.
Товариство "Спадщина" перебуває в судових тяжбах з Управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради понад два роки, його постійно намагаються виселити. І хоча, дійсно, був програний господарський суд першої та апеляційної інстанції, проте не було повідомлено про призначення державних виконавців, і ними не було винесено відповідної постанови, що є відверто злочинним порушенням закону України "Про виконавче провадження". Крім того, справу щодо виселення розглядає Вищий Господарський Суд України. Товариство неодноразово повідомляло ЗМІ, державні та громадянські інституції про очевидну заанґажованість судів щодо замовних рішень у цій справі.
Рейдерське захоплення міськими посадовцями приміщення останнього в Харкові незалежного культурно-освітнього центру товариства "Спадщина", який об'єднував українські молодіжні й культурологічні організації, Спілку української молоді, освітні курси, студії, кобзарську майстерню, Український медійний центр, редакцію газети "Український простір", стало важливою стратегічною акцією харківської влади щодо зачищення міста від українських громадських інституцій напередодні виборчих перегонів. Тепер громадський актив впливових і ефективних на Харківщині структур, які проводили незалежну культурно-просвітницьку роботу, були ініціяторами та реалізаторами багатьох творчих проєктів, освітніх заходів, що виконували важливу роль у становленні громадянського суспільства та підтримці міжнаціонального ладу на Харківщині позбавлений приміщення і матеріяльно-технічної бази.
Протиправне захоплення культурно-освітнього центру товариства "Спадщина" наочно демонструє аґресивно-репресивну політику харківського керівництва щодо демократичних сил реґіону й виявляє його ворожість і зневагу до конституційних прав української громадськості Харківщини.
Висловлюємо свій рішучий протест щодо протиправних і дискримінаційних дій Харківської міської влади, Харківської обласної державної адміністрації до української громади краю й вимагаємо повернення приміщень, які законно належать культурно-освітньому центрові Харківського міського товариства «Спадщина», за адресою: Харків, вул. Сумська, 44/2.
Закликаємо посадовців, депутатів усіх рівнів, громадсько-політичних діячів, усе свідоме громадянство України, світову українську спільноту не допустити розгортання на Харківщині антиукраїнської кампанії й підтримати боротьбу української громади Харкова за законні права культурно-освітнього центру Харківського міського товариства "Спадщина".
Голова Харківського міського товариства "Спадщина" Валерій Дяченко
Голова правління Фонду національно-культурних ініціатив ім. Гната Хоткевича Костянтин Черемський
Від проводу Харківської крайової організації Спілки Української Молоді Андрій Храбустовський
Від Харківського кобзарського цеху Сергій Чурай
Заступник голови ХОО Конґресу української інтеліґенції,
заслужений працівник освіти України Микола Зубков
