lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Поезії до революції... (укр.)

ДО КОЖНОГО УКРАЇНЦЯ
Короткий шлях, а не дорога дальня.
Не спинить ні пугач нас, ні палач.
І знову в бій, на цей раз вирішальний!
Не спи і не сиди. Не скигли і не плач.

Ні плач, ні сміх до тебе не озветься.
Труба гучна потрібна. І трубіж!
І кожен з нас – боєць. Із болем в серці.
І кожен мусить вийти на Рубіж.

Ти бачиш, що зробили герострати.
Гераклом стань! В годину пресвяту.
Ми мусим ворога в цей час здолати.
Поквапся швидше до свого гурту.

Бо найстрашніша – наша неприсутність.
Вдягаймо добру збрую й кунтуші.
Цей бій – за все минуле й за майбутнє!
У кожного граната – у душі.

Щаблі круті. Іще крутіший ступінь.
Великих крутять ниці і малі.
Цей бій уже іде. Тримаймось вкупі.
Ми ж на своїй, на рідній, на землі!

Як битись – не миритись! Знає кожен.
І висновок між висівок простий.
Тоді всіх супостатів переможем,
Як дуже хочеться перемогти!

Ти зможеш все. У цьому і розгадка.
І більше не ховайсь в ніякий схрон.
Як будеш битись справно без оглядки,
Тоді і ти зійдеш на власний трон!

Зійдем! І буде все у нас інакше.
З тобою-меч. З тобою – аналой.
А зараз йди у бій! Іди безстрашно.
Хто не боїться-переможе той!
І не чекай, щоб хтось за тебе – в звитяж.
Добути мусиш сам своє руно!
А зараз ти – боєць!
І мусиш битись.
Бо іншого тобі вже не дано.


ПІДНІМАЙСЯ, ВКРАЇНО!
Зупинився над нами Небесний пором.
Замість весел летять в нашу душу підкови.
Піднімайся, Вкраїно!
Легка на підйом.
Піднімайся, щоб ми не спізнилися знову.

І не стій же прип’ята до кучмокілка.
Вже і так закрижинилась в попіл крамоли.
Піднімайся, Вкраїно!
Звитяга тяжка.
Треба сильними бути в цей час, як ніколи.

Треба йти напролом. Через весь крутояр!
Ми престол струсонути в достойній спромозі.
Піднімайся, Вкраїно!
Повсюди – алярм!
Бо не можна спинятися на півдорозі.

Бо не можна, щоб пліднилися яничарі.
В кожній рідноколисці – роз’ятрені рани.
Піднімайся, Вкраїно!
На першій зорі.
Не чекай, доки сонце заходити стане.

Через трем, через труни і через терни
Кличе пращур. І правнуки голосно кличуть.
Піднімайся, Вкраїно!
У дзвони дзвони!
Піднімайся за правду на праведне віче!
Антоніна Листопад

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка