Гостьова книга
Лише зареєстровані користувачі можуть лишати дописи
Анатолій
П'ятниця, 06 грудня 2002, 05:15
Мій dacenko_a@mail.ru Втім, є ще десятки і сотні наших земляків тут, адреси котрих я не маю дозволу поширювати, бо то приватна справа. Є ще сайт за адресою: http://www.golgota.cjb.net/ Є ще Українській культурний центр у Москві за адресою: Адреса Центру: вул.Арбат, 9, будівля 1 (ст. метро “Арбатська”); інформаційна служба — тел.: 737-88 -34, факс: 291-70-70, e-mail: ukraine1@online.ru, web-сторінка: http://www.webcenter.ru/~ukraine1.
Є українська бібліотека: Адреса Бібліотеки української літератури: вул. Велозаводська, 11/1 (ст. метро “Автозаводська”); телефон/факс: 118-91-92; e-mail: libukr@online.ru; web-сторінка: http://www.webcenter.ru/~libukr.
Є українська бібліотека: Адреса Бібліотеки української літератури: вул. Велозаводська, 11/1 (ст. метро “Автозаводська”); телефон/факс: 118-91-92; e-mail: libukr@online.ru; web-сторінка: http://www.webcenter.ru/~libukr.
Джміль
П'ятниця, 06 грудня 2002, 01:31
Може, хто підкаже адреси українських організацій, громад чи клубів, або українців-приватних особ у Московщині для листування-спілкування?
Буду вдячний!
Заходьте на наш сайт http://sicheslav.50g.com
СЛАВА УКРАЇНІ!
Буду вдячний!
Заходьте на наш сайт http://sicheslav.50g.com
СЛАВА УКРАЇНІ!
OLEG
П'ятниця, 06 грудня 2002, 00:07
Prywit!Na rachunok szkil to w malych mistach majemo tilky nedilni szkoly perewazno pry cerkwach,w misciach bilszoho skupczennia ukrajinciw je kilka hodyn w tyzni wykladana ukrajinska mowa w wosmyricznych i serednich szkolach .A wzahali je try ukrajinski liceji z ukrajinskoju mowoju nawczannia wid perszoho do desiatoho klasu ce w Peremyszli ,Legnicy ,Gurowi Ilaweckomu, Bilomu Bori. Na uniwercytetach w bilszosti oblasnych mist Polszczi je FILOLOGIA UKRAJINSKA.Wychodyt tez kilka gazet Nasze slowo Blahowist , Nad Buhom, i inszi.trymajtesia swoho.DOPOBACZENNIA
Анатолій
Четвер, 05 грудня 2002, 14:32
Перепрошуюся за попередній емоційний вибрик. Іноді життя дістає. Що ж до реалій, то у Польщі очевидно ставлення до прав української меншини набагато краще, принаймні, виходячі з того, що пише Олег. У Росії ж, на жаль, нічого не міняється. І ще раз підкреслюю - не міняється передусім через байдужість до своїх прав самих українців. Нікому нічого не дають, бо мало хтось чогось питає. Грузини схотіли й відкрили у Москві кілька шкіл. Татари теж. Вірмени. А українці не можуть, бо не хочуть тим реально займатися. Мені от пропонували возити доньку до центру міста до російської школи з елементами українського викладання, але від мене до центру Москви - година їзди. Хто буде піднімати маленьку дитину о 6-й ранку, хто возитиме до школи й забиратиме звідтам? Це неможливо, а керівництво Українського культурного центру в Москві ставить собі галочку, що "школа є", але "бажаючих нема". Ви б ще запросили батьків возити своїх дітей щоденно до школи десь в Торонто. Літаком це не набагато довше, ніж в Москві на метро-)))
Vasyl' Kolomatski
Четвер, 05 грудня 2002, 11:35
Dorogyj pane Petre!
Ja radyj, scho lyst dijshov do Vas. Nastupnogo tyzhnia my zrobymo jogo publikaciju na sajti. A tym chasom mozhe napyshete nam jakyh reportazh pro zhyttia Vashoji gromady? Chy mozhe e fotografiji z koncertu chy svuatkuvannia? Takozh jakscho mozhete povidomyty vypadok porushennia prav ukrajinciv bude osoblyvo cikavo. Jakscho maete cikavyj peredruk proshu nadsylajte. U nas u ciomu roci z biudzhetom poky nevyznachenist', to dopomozhit' napovnyty sajt. Podibne prohannia i do vsih chytachiv sajtu. Mizh inshym, zavtra na sajti bude 5000 klikiv. Jakscho chytach pobachyt' ciu cyfru na lichyl'nyku, to proshu napysaty u Gostiovu Knygu svoe im"ja dlia istoriji sajtu. Ne kozhen den' vypadae taka cyfra.
Z povagoju,
Vasyl' Kolomatski
KOBZA
Ja radyj, scho lyst dijshov do Vas. Nastupnogo tyzhnia my zrobymo jogo publikaciju na sajti. A tym chasom mozhe napyshete nam jakyh reportazh pro zhyttia Vashoji gromady? Chy mozhe e fotografiji z koncertu chy svuatkuvannia? Takozh jakscho mozhete povidomyty vypadok porushennia prav ukrajinciv bude osoblyvo cikavo. Jakscho maete cikavyj peredruk proshu nadsylajte. U nas u ciomu roci z biudzhetom poky nevyznachenist', to dopomozhit' napovnyty sajt. Podibne prohannia i do vsih chytachiv sajtu. Mizh inshym, zavtra na sajti bude 5000 klikiv. Jakscho chytach pobachyt' ciu cyfru na lichyl'nyku, to proshu napysaty u Gostiovu Knygu svoe im"ja dlia istoriji sajtu. Ne kozhen den' vypadae taka cyfra.
Z povagoju,
Vasyl' Kolomatski
KOBZA
OLEG
Четвер, 05 грудня 2002, 07:42
Prywit szczo wam dobroho skazaty?Ukrajinci Polszczi maly nedawno festywal ukrajinskoji kultury w misti Sopot derzawne polske telebaczennia transluwalo gala koncert a protiahom dnia puskaly korotki 15 chwylynni nowyny pro festywal,wystupylo ponad 600 kolektywiw z Polszczi i Ukrajiny .U derzawnomu telebaczenni 2 razy w misiaci majemo ukrajinski telenowyny.Bagato pyszetsia w polskij presi w ciomu i mynulomu roci pro holod na Ukrajini.Mynuloho roku buw pokazanyj chudoznij film Olesia Janczuka Holod 33.Bahato znajomych poliakiw wpersze poczuly z telebaczennia i proczytaly w presi szo takyj welyczeznyj holod maw misce na Ukrajini w mynulomu stolitti.Wsioho najkraszczoho wam.Ukrajinec z Polszczi
Vasyl Kolomatski
Четвер, 05 грудня 2002, 06:16
Panove,
prypyniajte nekonstruktyvnu dyskusiju. U nas saj intelektual'nyj, proshu vesty argumentovanu besidu bez "shapkozakidatel'stva". Anatoliju, jaka u nas "mogutnia" diaspora u Rosiji ty meni jakraz pered tym pysav... zgidnyj majzhe z usym krim vysnovkiv, ale napyshu piznishe. Ty ja dyvliusia klikaesh majzhe schodnia. Meni soromno, scho my ne daemo zaraz nichogo cikavogo, ale skoro bude kil'ka kapital'nyh teksctiv, za jaki soromno ne bude. Pochekaj paru tyzhniv.
Mizh inshym zverny uvagu jak Borys Paramonov nazyvae Golodomor "epidemieju golodu na Ukrajini". Cikavyj termin prydumav nash filosof! Ja dumav navit' ne davaty uves' material cherez ciu frazu.
Vasyl' Kolomatski
KOBZA
prypyniajte nekonstruktyvnu dyskusiju. U nas saj intelektual'nyj, proshu vesty argumentovanu besidu bez "shapkozakidatel'stva". Anatoliju, jaka u nas "mogutnia" diaspora u Rosiji ty meni jakraz pered tym pysav... zgidnyj majzhe z usym krim vysnovkiv, ale napyshu piznishe. Ty ja dyvliusia klikaesh majzhe schodnia. Meni soromno, scho my ne daemo zaraz nichogo cikavogo, ale skoro bude kil'ka kapital'nyh teksctiv, za jaki soromno ne bude. Pochekaj paru tyzhniv.
Mizh inshym zverny uvagu jak Borys Paramonov nazyvae Golodomor "epidemieju golodu na Ukrajini". Cikavyj termin prydumav nash filosof! Ja dumav navit' ne davaty uves' material cherez ciu frazu.
Vasyl' Kolomatski
KOBZA
Анатолій
Четвер, 05 грудня 2002, 05:12
а НАС, СЛАВА бОГОВІ, 45 мільйонів, у разі чого, мало не стане-))) Плюс 5 мільйонів західної діаспори й 7-9 мільйонів російської-)))
Анатолій
Четвер, 05 грудня 2002, 05:03
P.S. Й ЛЯХИ ТЕЖ ЗНАЮТЬ, ЩО НЕ БУДЕ ПОКЛЬОНУ. яК НЕ БУДЕМО ДРУЖИТИ, ТО СТАРІ ОБРАЗИ НЕ ЗАБУДЕМО...
Анатолій
Четвер, 05 грудня 2002, 05:00
Вітання братам з Польщі! Нічого ми не забули, коли ми відчуваємо себе українцями! Нехай кацапи й не сподіваються!
Gennady
Четвер, 05 грудня 2002, 03:07
Нещодавно в Інституті історії України було надруковано цікаве дослідження: СТАНІСЛАВ КУЛЬЧИЦЬКИЙ. ДЕМОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ ГОЛОДОМОРУ 1933 Р. В УКРАЇНІ. ГЕННАДІЙ ЄФІМЕНКО. ВСЕСОЮЗНИЙ ПЕРЕПИС 1937 Р. В УКРАЇНІ: ДОКУМЕНТИ ТА МАТЕРІАЛИ.
Нарис С.Кульчицького про демографічну катастрофу 1933 р. та упорядкована Г.Єфіменком відбірка документів про репресований перепис 1937 року тематично споріднені. Разом вони дають уявлення про вірогідність оцінок демографічних втрат від голоду 1933 року. Кількісні параметри голодомору залишилися одним з найбільш дискусійних питань навіть після того, як стала доступною демографічна статистика 30-х років й, передусім - Всесоюзний перепис населення 1937 року.
Книга цікава також тим, що опубліковані у ній порайонні дані перепису 1937 року, співствалені з переписом 1926 року, дають змогу уточнити географію демографічної катастрофи в українському селі та зробити висновки про ступінь втрат в кожному районі. На основі статистичних даних дослідник робить, наприклад, аргументований висновок про те, що Старобільський округ Донецької області був серед регіонів України, що найбільше постраждали у демографічній катастрофі (у 1937р. тут проживало 65% людності у порівнянні з 1926р.). Тоді як раніше традиційно вважалося, що ступінь втрат у Донецькій області був найменшим в Україні.
При аналізі статистичних даних варто звернути увагу на те, що адміністративно-територіальний поділ даний станом на січень 1937 року. Тоді у складі України існувало 7 областей та Молдавська АРСР. у складі трьох областей - Київської, Вінницької та Донецької - були округи. Причому якщо в перших двох наявність округів була пов'язана з прикордонним статусом, то в Донецькій - виключно внаслідок катастрофічного положення на селі.
У роботі є також ціла низка неопублікованих раніше документів, що допоможуть допитливому досліднику самостійно розібратися у тогочасній ситуації.
Завдяки працівникам Інституту історії України НАН України, зокрема Олексія Ждановича, цю роботу можна віднайти на веб-сайті Інституту історії України WWW.HISTORY.ORG.UA. причому дослідження перенесено на сайт у тому самому вигляді, як воно було надруковано, тобто читач може посилатися на ті сторінки, що вказані у тексті.
При бажанні отримати друковане видання чи якщо виникнуть якісь інші питання та пропозиції просимо звертатися електронною поштою за вказаними адресами на сайті Інституту історії України.
Нарис С.Кульчицького про демографічну катастрофу 1933 р. та упорядкована Г.Єфіменком відбірка документів про репресований перепис 1937 року тематично споріднені. Разом вони дають уявлення про вірогідність оцінок демографічних втрат від голоду 1933 року. Кількісні параметри голодомору залишилися одним з найбільш дискусійних питань навіть після того, як стала доступною демографічна статистика 30-х років й, передусім - Всесоюзний перепис населення 1937 року.
Книга цікава також тим, що опубліковані у ній порайонні дані перепису 1937 року, співствалені з переписом 1926 року, дають змогу уточнити географію демографічної катастрофи в українському селі та зробити висновки про ступінь втрат в кожному районі. На основі статистичних даних дослідник робить, наприклад, аргументований висновок про те, що Старобільський округ Донецької області був серед регіонів України, що найбільше постраждали у демографічній катастрофі (у 1937р. тут проживало 65% людності у порівнянні з 1926р.). Тоді як раніше традиційно вважалося, що ступінь втрат у Донецькій області був найменшим в Україні.
При аналізі статистичних даних варто звернути увагу на те, що адміністративно-територіальний поділ даний станом на січень 1937 року. Тоді у складі України існувало 7 областей та Молдавська АРСР. у складі трьох областей - Київської, Вінницької та Донецької - були округи. Причому якщо в перших двох наявність округів була пов'язана з прикордонним статусом, то в Донецькій - виключно внаслідок катастрофічного положення на селі.
У роботі є також ціла низка неопублікованих раніше документів, що допоможуть допитливому досліднику самостійно розібратися у тогочасній ситуації.
Завдяки працівникам Інституту історії України НАН України, зокрема Олексія Ждановича, цю роботу можна віднайти на веб-сайті Інституту історії України WWW.HISTORY.ORG.UA. причому дослідження перенесено на сайт у тому самому вигляді, як воно було надруковано, тобто читач може посилатися на ті сторінки, що вказані у тексті.
При бажанні отримати друковане видання чи якщо виникнуть якісь інші питання та пропозиції просимо звертатися електронною поштою за вказаними адресами на сайті Інституту історії України.
Анатолій
Середа, 04 грудня 2002, 17:13
Ти все вірно пишешь, Василю. Шкода, що ми маємо в Україні таку владу, котра здатна мільйонами євро розкрадати багатства своєї землі, а ось на підручники для своїх дітей в неї не вистачає. Хто як не офіційний Київ мав би тим заопікуватися?! Але ж і в Москві робиться те саме. В Українському культурному центрі довели до занепаду книгарню. Раніше там можна було купити хоч щось з літератури або музики. Тепер на полицях лежать нікому не потрібні залишки, а нових надходжень немає. Днями до мене звернулися хлопці з Дніпра, що організували там продаж української музичної продукції. Хотіли б продовжти цю ініціативу в Москві. Але в УКЦ мені пояснили, що керівництво не вважає за потрібне звертати увагу на такі речі, занедбує все, хоча б могло скористатися своїми зв'язками з московською владою й організувати хоча б маленьку крамничку з українською музикою. Не маю сумніву, що попит був би достатнім, бо українців у Москві та області щонайменше півмільйони, дотогож, українською музикою природньо цікавляться не лише одні українці-)))
Петро Яремчук
Середа, 04 грудня 2002, 14:32
Найкращі вітання всім українцям світу! Від української громади Ханти-Мансійського автономного округу. Щастя,здоров*я на многая літа всім нам українцям що вболівають за рідну неньку Україну!
Пане Василю дякую за листа. Получив 2квітня 2003р.
Пишить нам 628426 м.Сургут. Ханти-Мансійського А.О. Тюменської обл. абон. скринька 1123.
Пане Василю дякую за листа. Получив 2квітня 2003р.
Пишить нам 628426 м.Сургут. Ханти-Мансійського А.О. Тюменської обл. абон. скринька 1123.
OLEG
Середа, 04 грудня 2002, 07:30
Jak pryjemno znajty ukrajinciw w Rosiji ne wirytsia szo wy sze ne zabuly ridnu mowu zywuczy na odnij zemli iz starszym bratom. slawa i poklin wam !!http://www.geocities.com/ukrainskadiaspora/Polshcha.htmPodaju wam storinky polskych ukrajinciw zachodte treba trymatysia ukrajinciam w switi razom.Wsioho dobroho wam! SLAWA UKRAJINI!! UKRAJINEC Z POLSZCZI
ОЛЕГ
Середа, 04 грудня 2002, 07:23
ПРИВІТ !ГАРНА СТОРІНКА !ТАК ТРИМАЙТЕ!СЛАВА УКРАЇНІ!УКРАЇНЕЦЬ З ПОЛЬЩІ
1173 Записів в гостьовій
