Гостьова книга
Лише зареєстровані користувачі можуть лишати дописи
Анатолій
Вівторок, 10 грудня 2002, 15:40
Та власне, шкода Тараса. Добрий був українець, та й журналіст непаганий. Талановитий оператор. Я його пам"ятаю ще з початку 90-х у Києві, коли починало роботу бюро Ройтерз. Він працював разом з Сергієм Каразієм, з котрим ми разом приїхали до Київа з Москви. З нами ще був Олекса Степура, що став згодом оператором CNN. Всі вони були родом із Західної України, але між нами, хто зі Сходу, і ними, ніколи не було жодних непорозумінь. Ми всі почували себе свідомими українцями, всіма володіла ідея державності, і в нашій свідомості Україна завжди була неподільною, а Схід і Захід України для нас були лише географічними пойняттями. Зараз так само. Навіть тут, у Москві, ніякої різниці між нами немає - ми говоримо однією мовою і маємо щодо України однакові почуття.
Що ж до Тараса, то його дуже шкода. 35 років. Фото його я не маю, але добре пам"ятаю, якою життєрадісною людиною він був. Шкода, що нас у такому молодому віці залишають кращі патріоти України - Сергій Набока, Тарас Процюк тощо. Але кожний з них встиг зробити за своє коротке життя неабиякий внесок до нашої державності та її зміцнення.
Стосовно сайту, Василю, то я б не став ориєнтуватися на клики. Справа в тому, що я майже щоденно відвідую сайт, а отже, добрі кілька сотень з них належать мені. Те саме можна сказати ще про кілька українців Росії. В цілому у мене особисто дуже негативні враження від відвідин сайту. Це або ми, котрі один одного давно знаємо, або абсолютно випадкові люди, більшість з яких потім ніколи не з"являються. На жаль, сайт досі не став місцем, де могли б поспілкуватися українці з різних куточків Росії. Гадаю, що проблема не в тобі, Василю, і не в самому сайті, а в рекламі. Українців у Росії чимало, та й компи з Інетом зараз не проблема. Проблема в рекламі - мало хто знає, що сайт існує. Треба повідомити всі наші громади в Росії. Треба зробити сайт центром нашого спілкування. Я спостерігаю, наприклад, активність в Інеті поодиноких представників українців Кубані, Далекого Сходу, але врешті виявляється, що вони нічого не знають про сайт Кобза. Отож, справа за інформацією й за рекламою. А ще справа в потребі зробити сучасний сайт з щоденним інформаційним оновленням. Але проблема натикається на гроші, а з цим, як я розумію, проблеми.
Що ж до Тараса, то його дуже шкода. 35 років. Фото його я не маю, але добре пам"ятаю, якою життєрадісною людиною він був. Шкода, що нас у такому молодому віці залишають кращі патріоти України - Сергій Набока, Тарас Процюк тощо. Але кожний з них встиг зробити за своє коротке життя неабиякий внесок до нашої державності та її зміцнення.
Стосовно сайту, Василю, то я б не став ориєнтуватися на клики. Справа в тому, що я майже щоденно відвідую сайт, а отже, добрі кілька сотень з них належать мені. Те саме можна сказати ще про кілька українців Росії. В цілому у мене особисто дуже негативні враження від відвідин сайту. Це або ми, котрі один одного давно знаємо, або абсолютно випадкові люди, більшість з яких потім ніколи не з"являються. На жаль, сайт досі не став місцем, де могли б поспілкуватися українці з різних куточків Росії. Гадаю, що проблема не в тобі, Василю, і не в самому сайті, а в рекламі. Українців у Росії чимало, та й компи з Інетом зараз не проблема. Проблема в рекламі - мало хто знає, що сайт існує. Треба повідомити всі наші громади в Росії. Треба зробити сайт центром нашого спілкування. Я спостерігаю, наприклад, активність в Інеті поодиноких представників українців Кубані, Далекого Сходу, але врешті виявляється, що вони нічого не знають про сайт Кобза. Отож, справа за інформацією й за рекламою. А ще справа в потребі зробити сучасний сайт з щоденним інформаційним оновленням. Але проблема натикається на гроші, а з цим, як я розумію, проблеми.
Vasyl' Kolomatski
Вівторок, 10 грудня 2002, 05:36
Anatoliju, napyshy spogad abo nekrolog na smert' Tarasa, dadaj foto. Ce bulo b nashoju reakcieju na podiji v Iraku vzagali. Ja ciu vijnu ne pidtrymuju, hocha i Husejna ne spryjmaju. Ale vsezh OON mae maty vyschyj pryorytet u mizhnarodnyh spravah. Obstril dyp. kolony amerykanciamy - vzagali poza komentaramy. Da, jakscho maesh sche cikavi propozyciji po sajtam napyshy. My ciu rubryku budemo prodovzhuvaty, ale v mezhah tym tem scho vzhe vyznacheni. Hotilosia b maty schos' spravdi intelektual'ne (de buly b publikaciji Oksany Zabuzko chy Jurija Andruhovycha). Porad' nam. Zamit' takozh scho u nas uzhe bulo 5,000 klikiv! Vasyl' K. "KOBZA"
Matveychuk Valeriy
Вівторок, 10 грудня 2002, 03:02
знаемство
Шоновнi брати та сестрі українцi, якi мешкають в далекої країнi, але не забулі де їхне корiння!
Це Валерiй Матвiйчук. Я живу в Одесi, тiльки ця Одеса Знаходиця не в Техасi, а в Українi. Менi 38 рокi, я член Першої Одеської церкві Евангельскiх християн баптистiв.
Я iнвалiд, хворій на М"язову дістрофію форма Дюшна (muscular dystrophy of Duchenne), богато рокiв прикутий до лiшка.
Вiра в Господа нашого Іісуса Христа допомогає мені в житті і дає сили боротися з недугом і проблемами, якіх у мене нажаль богато.
Господь творить диво, я которій богато років прикутий до ліжка, можу "ходити" до Церкви і разом з братами та сестрами молитися і славити Господа, яке це счастя коли ми всі разом.
Брати в Христі в інвалідному возику возять мене на Богослуження, а робить це їм не так легко, але вони мене в біді не залишають. На день народженя, котрий у мене був 21 липня, 2002 року, купили комп"ютер про котрий я мріяв богато років, і тепер я можу користуватися електронною поштою.
У мене богато років була мрія познаемитися з українцями, які живуть в далекіх країнах і зберегли рідну мову та традиції. І ось Господь завдяки братам та сестрам здіснив цю мрію, скільки цікавого можно пізнати завдяки листуваня. Особливо мені чьє життя проходить в квартирі.
Дорогі друзі, як хтось що з Вас захоче зімною познаемитися і почати листуваня, я буду дуже радий.
З повагою Валерій Матвійчук.
Postal address:
Komitetskay str, 11/17, appt.63, building1, Odessa, 65091, Ukraine for Valeriy Matveychuk
phone +38048714-52-54
Matveychuk Valeriy
v_matveychuk@rambler.ru
Шоновнi брати та сестрі українцi, якi мешкають в далекої країнi, але не забулі де їхне корiння!
Це Валерiй Матвiйчук. Я живу в Одесi, тiльки ця Одеса Знаходиця не в Техасi, а в Українi. Менi 38 рокi, я член Першої Одеської церкві Евангельскiх християн баптистiв.
Я iнвалiд, хворій на М"язову дістрофію форма Дюшна (muscular dystrophy of Duchenne), богато рокiв прикутий до лiшка.
Вiра в Господа нашого Іісуса Христа допомогає мені в житті і дає сили боротися з недугом і проблемами, якіх у мене нажаль богато.
Господь творить диво, я которій богато років прикутий до ліжка, можу "ходити" до Церкви і разом з братами та сестрами молитися і славити Господа, яке це счастя коли ми всі разом.
Брати в Христі в інвалідному возику возять мене на Богослуження, а робить це їм не так легко, але вони мене в біді не залишають. На день народженя, котрий у мене був 21 липня, 2002 року, купили комп"ютер про котрий я мріяв богато років, і тепер я можу користуватися електронною поштою.
У мене богато років була мрія познаемитися з українцями, які живуть в далекіх країнах і зберегли рідну мову та традиції. І ось Господь завдяки братам та сестрам здіснив цю мрію, скільки цікавого можно пізнати завдяки листуваня. Особливо мені чьє життя проходить в квартирі.
Дорогі друзі, як хтось що з Вас захоче зімною познаемитися і почати листуваня, я буду дуже радий.
З повагою Валерій Матвійчук.
Postal address:
Komitetskay str, 11/17, appt.63, building1, Odessa, 65091, Ukraine for Valeriy Matveychuk
phone +38048714-52-54
Matveychuk Valeriy
v_matveychuk@rambler.ru
Анатолій
Вівторок, 10 грудня 2002, 01:53
З точки зору робочої - зручний дизайн, але з одним зауваженням - треба трохи попрацювати з кольорами.
Щодо швидкості завантаження - не можу нічого сказати, в мене виділена лінія й швидкість найвища з усіх можливих на рівні побуту. Отже, всі сайти завантажуються в мене приблизно однаково, тоб-то за пару секунд.
Щодо швидкості завантаження - не можу нічого сказати, в мене виділена лінія й швидкість найвища з усіх можливих на рівні побуту. Отже, всі сайти завантажуються в мене приблизно однаково, тоб-то за пару секунд.
Vasyl' Kolomatski
Понеділок, 09 грудня 2002, 23:40
Anatoliju,
ja tezh vidchuvaju podibni do tvojih pochuttia, ale stosovno zmin na Kobzi. Dyzajner zavantazhyv novyj dyzajn ne spytavshy mene. Ja gadav ce u Kyevi podyvytysia i pryjniaty rishennia, a tut vidkryvaju...
Daj konstruktyvnu krytyku. U mene vantazhytysia stalo v 3-4 razy dovshe, osoblyvo persha storinka. Ce suttevyj nedolik, a mozhe Internet barahlyt'.
Nu a pro inshyj vydatnyj sajt suchasnosti - to ce glasnist' po OURivs'ki v naochnomu vygliadi. Mizh inshym p.Kononenko pislia energijnyh zusyl' taky potrapyv na sekciju KLGP u roli chetvertogo dopovidacha. Pochytaesh na KOBZI jogo vystup.
Vasyl' Kolomatski
KOBZA
ja tezh vidchuvaju podibni do tvojih pochuttia, ale stosovno zmin na Kobzi. Dyzajner zavantazhyv novyj dyzajn ne spytavshy mene. Ja gadav ce u Kyevi podyvytysia i pryjniaty rishennia, a tut vidkryvaju...
Daj konstruktyvnu krytyku. U mene vantazhytysia stalo v 3-4 razy dovshe, osoblyvo persha storinka. Ce suttevyj nedolik, a mozhe Internet barahlyt'.
Nu a pro inshyj vydatnyj sajt suchasnosti - to ce glasnist' po OURivs'ki v naochnomu vygliadi. Mizh inshym p.Kononenko pislia energijnyh zusyl' taky potrapyv na sekciju KLGP u roli chetvertogo dopovidacha. Pochytaesh na KOBZI jogo vystup.
Vasyl' Kolomatski
KOBZA
Анатолій
Понеділок, 09 грудня 2002, 17:42
Вітаю з оновленням!
Щодо www.bible.ru, то, як кажуть росіяни - "я просто офіґєл!"-)))
Щодо www.bible.ru, то, як кажуть росіяни - "я просто офіґєл!"-)))
Gruz
Понеділок, 09 грудня 2002, 09:09
Дизайн оновлено, структуро вдосконалено. Краса :-)
OLEG
Понеділок, 09 грудня 2002, 06:30
Z radistiu by pryjichaw ale jakraz zakinczujetsia moja widpustka.Na poczatku serpnia na piwnoczi Polszczi bila miscewosci Glebock widbuwajutsia Prykordonni zustriczi ukrajinciw Polszczi Lytwy I ukrajinciw z Kaliningradskoji oblasti wze 2 roky tam buwaju postijno i czujusia jak na ridnij Ukrajini cikawi ansambli wystupajut znani i mensz znani mozna kupyty plyty kasety ukrajinsku symwoliku zustriczi trywajut 2 -3 dni zawzdy.zaproszujemo!!!
OLEG
Понеділок, 09 грудня 2002, 06:24
PEREPROSZUJU NEDOCZYTAW 18 SERPNIA DIAKUJU.
OLEG
Понеділок, 09 грудня 2002, 06:23
KOLY WIDBUDETSIA KONGRES?KONKRETNA DATA JA NAPEWNO TEZ DOWIDAJUSIA TEZ WID DRUZIW.DIAKUJU .PRYWIT UKRAJINCIAM ROSIJI!!UKRAJINEC Z POLSZCZI
Vasyl Kolomatski
Понеділок, 09 грудня 2002, 05:18
Anatoliju,
ty sam zhurnalist, to tobi vydnishe chy ty maesh material na ciu temu. Jak ni to ni. Z kerivnyctvom OUR ty znaesh u jakomu ja stosunkah - zvertatysia meni ni do kogo. Tak scho zalyshymo temu. Hocha tema bula cikava...
V.K.
ty sam zhurnalist, to tobi vydnishe chy ty maesh material na ciu temu. Jak ni to ni. Z kerivnyctvom OUR ty znaesh u jakomu ja stosunkah - zvertatysia meni ni do kogo. Tak scho zalyshymo temu. Hocha tema bula cikava...
V.K.
Анатолій Доценко
Понеділок, 09 грудня 2002, 04:24
В Іраку вбито нашого земляка - журналіста Ройтерз Тараса Процюка. Мого знайомого, колегу і товариша.
Vasyl' Kolomatski
Понеділок, 09 грудня 2002, 04:17
Oskil'ky Sesiju KLGP provodzhu ja, to sklad dopovidachiv vidpovidnyj. Renegativ ne pidpuskaemo. Plius use skazane pide v materialy Kongresu i na sajt.
Mozhe pryjidesh u Kyjiv 18 serpnia?
Vasyl' Kolomatski
KOBZA
Mozhe pryjidesh u Kyjiv 18 serpnia?
Vasyl' Kolomatski
KOBZA
Анатолій Доценко
Понеділок, 09 грудня 2002, 03:05
До речі, я в ці роки (86-91) безвилазно жив у Москві, був місцевих українським активістом з числа молоді, але решти назв часописів, які Ви наводите й згадуєте Москву, я щось вщент не пригадую собі.
Анатолій Доценко
Понеділок, 09 грудня 2002, 03:02
Я пригадую собі, що "Украинским вопросом" за дорученням В'ячеслава Чорновола займався у 1989-90 роках у Москві член місцевої філії УГС (Української Гельсінської Спілки) Сергій Мацько. Побачили світ, здається, лише декілька чисел цього часопису, який друкувався у самвидавчий спосіб зовсім невеличким накладом за допомогою української централі УГС. Можливо, якісь відомості про це є у одного ветеранів УГС у Москві Миколи Муратова, я при нагоді спитаю. Сам я пам'ятаю Мацька і пригадую його роботу, але це було вже давненько, й чимало подробиць вилетіло з голови. Сергій Мацько на початку 90-х переїхав в Україну, й відтоді сліди його загубилися. Знаю лише, що він закінчив у Москві літературний інститут (імені Горького?). А може, щось зберіглося у киівських та львівських архівах УГС-УРП? Раджу також спробувати сконтактувати з спіробітниками укрредакції радіо Свобода тих років, може в них зберіглися якісь звукові архіви. Я особисто тоді давав їм репортажі з Москви, і здається мені, про УВ теж розповідав.
1173 Записів в гостьовій
