Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК) 20 червня провів презентацію дослідження «Ціннісні орієнтири українських вимушених мігрантів у Іспанії та Польщі». Захід зібрав науковців, представників влади та громадськості, щоб обговорити актуальні питання життя українців за кордоном. Серед запрошених на презентацію ЗМІ долучився в режимі онлайн і сайт «Кобза-українці діаспори».
Вказане дослідження, розповіла ведуча заходу, директорка МІОК Ірина Ключковська, було проведено у партнерстві з Українською асоціацією «Джерело» (Барселона), а також у у межах постстипендійної програми стипендіатки Програми Лейна Кіркланда Мар’яни Сорочук (Іспанія), що адмініструється Фундацією «Лідери змін» і фінансується Польсько-американським фондом свободи.
Керівницею проєкту виступила Оксана П’ятковська, яка представила ключові цілі дослідження: зрозуміти емоційний стан українських емігрантів у Польщі та Іспанії, виявити фактори, що впливають на їхнє життя, дослідити ставлення населення цих країн до українських біженців, визначити ціннісні орієнтири українців за кордоном та з’ясувати, якою вони бачать Україну через 10 років.
Опитування проводилося серед українських вимушених мігрантів віком від 18 до 49 років, які виїхали до Іспанії та Польщі у зв’язку з широкомасштабним вторгненням Росії на територію України та на момент анкетування проживали в цих країнах.
Польовий етап дослідження тривав із грудня 2023 року до лютого 2024 року в Іспанії та протягом 18–30 березня 2024 року у Польщі. За цей час в анкетуванні взяло участь 300 респондентів у Іспанії та 2318 – у Польщі.
Соціальний портрет респондентів
Згідно з отриманими даними, респондентами дослідження були переважно жінки (в Іспанії – 89%, у Польщі – 86%) у віці 18–39 років, які мають вищу (84,1% – в Іспанії, 46,3% – у Польщі) або базову вищу освіту (13% – в Іспанії, 26% – у Польщі). Більшість опитаних на момент дослідження перебували в зареєстрованому шлюбі (в Іспанії – 61,8%, у Польщі – 56,6%).
За результатами проведеного опитування, переміщені громадяни здебільшого мігрували з регіонів, які зазнали чималих руйнувань через напад російських окупантів. Зокрема, до Іспанії українці виїхали переважно з таких областей України: Київська (39,5%), Одеська (9,3%), Харківська (7,3%) та Дніпропетровська (6,3%).
Водночас більшість опитаних українських вимушених мігрантів переїхала до Польщі з Київської (13,6%), Дніпропетровської (11,7%), Запорізької (10,4%), Харківської (10,4%), Херсонської (8,5%) та Донецької (6%) областей.
З інших областей України з-поміж усіх учасників дослідження виїхало до Іспанії та Польщі від 1% до 5% осіб.
Соціальне самопочуття і задоволеність життям
Загалом учасники опитування мають доволі позитивні показники соціального самопочуття. Здебільшого респонденти високо оцінюють рівень власного життя в Іспанії (69,2% оцінили на рівні 7 і вище за 10-бальною шкалою) та готові покращувати його (64,5%). До того ж вони орієнтовані в основному покладатися на себе та здатні брати відповідальність за свої вчинки.
Показники соціального самопочуття респондентів у Польщі мають певні розбіжності в тенденціях. Здебільшого учасники опитування позитивно оцінюють рівень свого життя у цій країні (65,6% оцінили на 7 і вище за 10-бальною шкалою) та готові покращувати там власне соціальне становище (63,1%). Водночас опитані у Польщі більш схильні орієнтуватися на зовнішні сили та перекладають відповідальність за свої вчинки на інших.
Система цінностей і рівень толерантності
Дослідження системи цінностей українських вимушених мігрантів показало, що провідне місце в їхньому житті посідають сім’я (в Іспанії – 100%, у Польщі – 99,5%), робота (відповідно 99% і 97,8%), вільний час (відповідно 92,3% та 89,5%) і друзі (в Іспанії – 91,6%). Крім цього, важливими для опитаних є такі категорії: здоров’я (в Іспанії – 100%, у Польщі – 95,6%), мир у державі (відповідно 99% і 95%) та особиста свобода (відповідно 98,3% і 80,1%), стабільне економічне становище (в Іспанії – 100%, у Польщі – 78,2%), відповідальність (відповідно 99% та 82,5%), рівність людей перед законом (відповідно 98,3% та 78,8%) і власне житло (відповідно 96,9% та 78,2%).
Згідно з отриманими даними, у системі координат цінностей українських вимушених мігрантів в Іспанії вагоме місце посідає самореалізація (98%), а найменш важливою є влада (42,7%), натомість у Польщі респонденти відзначили важливість для них таких цінностей як особиста свобода (80,1%) та стабільне економічне становище (78,2%).
Також результати опитування показали, що учасники дослідження є достатньо толерантними. Найкраще респонденти ставляться до людей, які розмовляють іншою мовою (в Іспанії – 95,5%, у Польщі – 94,5%), людей іншої національності (по 93,3%) та людей з обмеженими можливостями (відповідно 92,9% і 93%). Найменше толерують представників сексуальних меншин (відповідно 73% та 65,6%).
Зацікавлення політикою та готовність до громадської активності
Українські воєнні мігранти в Іспанії та Польщі проявляють значний інтерес до політико-громадських активностей, зокрема до підписання петицій (відповідно 87% і 75,4%) і участі у законних демонстраціях (в Іспанії – 64,1%), однак вони не готові підтримувати бойкоти чи неофіційні страйки.
Соціальний та інституційний виміри довіри
Аналіз даних продемонстрував, що воєнні мігранти в Іспанії найбільше довіряють волонтерам українських діаспорних організацій (91,4%), громадянам Іспанії (87,1%), волонтерам українських організацій в Україні (84,7%) та волонтерам з організацій, які діють в Іспанії (84%). Значно меншою є довіра до волонтерів міжнародних організацій (59,6%).
Результати дослідження серед воєнних мігрантів у Польщі показали, що довіра до більшості волонтерів, громадян Польщі та українців у країні перебування є на високому рівні. Українські вимушені мігранти найбільше довіряють волонтерам з організацій країни перебування (90,8%), волонтерам міжнародних організацій (88,5%), громадянам Польщі (86,6%) та волонтерам українських діаспорних організацій (85,3%).
Європейська ідентичність і ставлення до євроінтеграції
В Іспанії у питаннях ставлення до ООН, ЄС, НАТО, церкви і соціальних мереж довіра українських вимушених мігрантів переважала над недовірою лише до ЄС (64,1%) і НАТО (53,8%). Найвищим рівень недовіри був до соціальних мереж, церкви та ООН.
Натомість серед респондентів у Польщі довіра до ООН, НАТО, ЄС і церкви переважала над недовірою. Найбільшою вона була до ЄС (84,3%) і зменшувалася у ставленні до НАТО (75,1%), ООН (69,9%) і церкви (61,4%). Однак до соціальних мереж недовіра серед опитаних перевищила половину від усіх відповідей.
У контексті довіри українських воєнних мігрантів до державних інститутів в Іспанії та Польщі, то отримані дані свідчать про її загальний високий рівень. Найвищу частку довіри серед опитаних здобули: поліція (в Іспанії – 76,4%, у Польщі – 84,7%), система освіти (відповідно 73,4% і 87,3%) та державні служби (відповідно 72,1% і 84,6%). Також в Іспанії респонденти позитивно відзначили систему охорони здоров’я (72,8%), а в Польщі – систему соціального забезпечення (86,9%). Найнижчий рівень довіри в обох країнах був до ЗМІ (в Іспанії – 51,2%, у Польщі – 62,4%).
Дані про довіру до державних інститутів в Україні показали іншу ситуацію, ніж до відповідних інститутів в Іспанії чи Польщі. Основним серед більшості випадків ставлення до українських інститутів стало відчуття недовіри. Найвищим воно було до системи правосуддя (в Іспанії – 66,1%, у Польщі – 64%), парламенту (відповідно 59,8% і 62%) та уряду (відповідно 58,1% і 59,8%).
Слід зазначити, що в Іспанії респонденти висловили також недовіру до системи соціального забезпечення в Україні (59,4%). Значним був рівень недовіри до поліції, державних служб і ЗМІ. Однак до систем освіти та охорони здоров’я рівень довіри в респондентів був вищим за недовіру.
У Польщі рівень довіри над недовірою був вищим лише для двох категорій аналізу – системи освіти (76,2%) та системи охорони здоров’я (69,4%). До всіх інших інститутів недовіра в українських вимушених мігрантів переважала над довірою.
На думку респондентів дослідження в обох країнах, народження або походження не є визначальними для європейської ідентичності, адже для того, щоб почуватися європейцем, найбільш важливо поважати європейські інституції та закони (в Іспанії – 98%, а в Польщі – 96,9%), а також поділяти європейські цінності (відповідно 95% і 93,1%).
Висновки
Українцям варто ще докласти зусиль, щоб зрівнятися з європейцями у питаннях законослухняності, толерантності, дбайливого ставлення до своєї культури, історії та мови, планування майбутнього та підтримування порядку в громадських місцях. Натомість, на думку респондентів, українці більш освічені, а також нічим не гірші від європейців у питаннях релігійності, вихованості та зосередженості на самореалізації. Респонденти у Польщі також відзначили, що європейці майже так само, як і українці, орієнтовані на матеріальні блага.
Більшість опитаних підтримують вступ України до ЄС (в Іспанії – 94%, у Польщі – 92,8%), при цьому вимушена міграція до обох країн здебільшого позитивно вплинула на ставлення до цього питання.
Думки респондентів щодо того, якою вони бачать Україну через десять років, характеризувалися переважно позитивною конотацією в окресленні майбутнього держави. Зокрема опитані сподіваються, що країна буде перш за все мирною, незалежною, успішною, демократичною та процвітатиме. Частина українських вимушених мігрантів у своїх відповідях апелювала до України як сильної, європейської (члена ЄС та НАТО), відбудованої, заможної держави, у якій подолано корупцію. Однак серед невеликої частки респондентів були і песимістичні настрої. Вони зазначили, що через десять років Україна і надалі залишатиметься бідною, корумпованою та навіть роздробленою країною.
Додатки:
1. Ціннісні орієнтири українських вимушених мігрантів у Польщі: результати дослідження
2. Ціннісні орієнтири українських вимушених мігрантів у Іспанії: результати дослідження
На світлині: Ведуча презентації, директорка МІОК Ірина Ключковська
