VII Всесвітній Форум УВКР: нові завдання, нова команда

26 серпня у стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка завершив свою дводенну роботу VII Всесвітній Форум Українців. На відміну від попереднього Форуму кількість делегатів, які безпосередньо взяли участь в ньому,  через війну в Україні  була меншою. Одні не  змогли приїхати через поважні причини, інші відверто зізналися, що бояться їхати до Києва. Дійсно, через тричі оголошену вдень 25 серпня повітряну тривогу делегати, що прибули, вимушені були спускатися у бомбосховище, і там продовжувати свої дискусії. Втім ці побоювання не справдилися. Сили ППО України були напоготові захисту столиці,  і ніхто з делегатів не в стінах університету, ні поза його межами ні цього, ні наступного дня не постраждав.

Напередодні Форуму його Голова Михайло Ратушний повідомив:  “Після певних роздумів та консультацій – рішення прийнято. Всесвітній форум Українців проходитиме не у Львові, Варшаві чи деінде ще. А саме в Києві – столиці воюючої України. Нам нічого боятися – ми на своїй землі. VII Всесвітній форум українців стане свідченням солідарності діаспори й України-Матері, котра бореться».

Додамо, що делегати, які не змогли приїхати до Києва, мали можливість брати  участь у Форумі в режимі он-лайн в інтернеті і голосувати за рішення Форуму за допомогою електронних засобів.

Благословив відкриття Форуму  і розпочав зібрання молитвою «Отче наш» Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.  «Дорогі браття і сестри від імені Української Православної Церкви Київського Патріархату хочу всіх привітати з початком цього дуже важливого у цей час, час російсько-української війни  зібрання. Українці, як всі ми добре знаємо, мають одну негативну рису – часто роз’єднуються, де два українці, три гетьмана. Але коли біда, то ми гуртуємося і тоді перемагаємо. Ми не маємо жодного сумніву, що перемога і нині буде нашою. Чому буде наша? А тому, що правда з нами. Не ми напали на Росію, а росія на нас. Ми народ миролюбивий, але який уміє показати зуби, коли на нас нападають. Тому ми віримо, що Крим і Донбас незабаром будуть звільнені від росіян і буде одна, єдина Україна, від заходу та сходу. У  цьому нам допоможе Бог. Господь завжди, там, де правда, а правда за нами», – сказав у своєму слові до делегатів Святійший.

Головною темою зустрічі діаспорян в Києві було питання єднання українців світу у спільній боротьбі з російською агресією.

Форум заслухав і обговорив Звіт Голови Української Всесвітньої Координаційной  Ради Михайла Ратушного, звіт контрольно-ревізійної комісії. Після виступів делегатів почалася процедура обрання Голови УВКР та  її керівних органів.

На посаду Голови було запропоновано дві кандидатури – 51-річного депутата Верховної Ради Сергія Рудика і 73-річного Георгія Філіпчука, який впродовж 10 останніх років очолював ГО «Конгрес української інтелігенції». Більшістю голосів перевагу було надано Сергію Рудику.

Сергій Рудик  з 1996 по 1999 рр. працював у Державному  комітет України у справах національностей та міграції, який згодом і очолив (2005-2007 рр.). Народний депутат України VIII та IX скликань. Кандидат історичних наук. Підполковник, наразі захищає Україну у складі діючої армії на Запорізькому напрямку.

Дізнавшись про результати голосування, Сергій Рудик звернувся до учасників Форуму: « Друзі, сьогодні на VII Всесвітньому форумі українців мене було обрано головою Української всесвітньої координаційної ради. Оскільки перебуваю в ЗСУ – включався он-лайн, але працювати доведеться багато і по-справжньому…

Зараз нам важливо чітко координувати роботу, як для гуманітарної підтримки України і ЗСУ, так і для впливу на уряди та політиків тих країн, які продовжують перебувати під московськими впливами.

Які я бачу ключові завдання в роботі УВКР.

1. Необхідність створення окремого державного органу, який буде відповідати за співпрацю з українською діаспорою. Це питання давно перезріло, тим більше під час війни, коли за кордон виїхало від 6 до 8 млн. українців.

2. Нам потрібні нові і дієві механізми співпраці Української держави і української діаспори. Давайте говорити чесно, останніми роками такої співпраці фактично не було. Все зводилося до зустрічей українських послів із представниками діаспори, урочистостей та багатьох красивих слів. Але зараз, під час війни, має бути принципово по іншому. Наша діаспора – це сотні тисяч активних українців, які можуть впливати і змінювати позицію своїх урядів, політиків, медіа та громадської думки. А також можуть мінімізувати і знищувати цілі мережі русского міра, які десятиліттями вибудовувала москва.

3. Вкрай важливий напрямок залучення до оргструктур української діаспорі тих матерів та дітей, які були змушені втекти від війни за кордон. Давайте говорити правду – після війни частина українців (я сподіваюся незначна) залишиться у країнах, які стали для них тимчасовими домівками. Тому важливо, щоб вони «не загубилися», зберігали і українську мову, культуру і український менталітет, як змогла це зробити «стара» українська діаспора за понад століття.

4. Важливим пріоритетом має стати підтримка наших організацій у пострадянських країнах, насамперед тих, хто потерпає від російського тиску. Це і росія, де зараз працює путінська нкведистська машина, проти малочисельних, але сміливих об’єднаних груп українців. Це Білорусь, Грузія, Вірменія, країни Центральної Азії.

5. Державні програми по створенню мережі Українських домів у найбільших містах на різних континентах. Вони мають стати не лише новими осередками українства, але й осередками впливу.

Напрямків роботи багато. Зупинився лише на тих, які мають бути пріоритетними під час війни. Зараз головне – відстояти нашу незалежність, перемогти рашистського звіра і отримати гарантії миру у майбутньому. Все інше буде потім.

Дякую колишньому голові УВКР, політику, громадському діячеві і моєму другові Михайлу Ратушному. Із честю приймаю цю «естафету». Дякую усім делегатам Форуму за  довіру і честь представляти найбільше громадське обʼєднання українців у світі».

Заступниками нового Голови УВКР були обрані:  від України відома політична і громадська діячка Лілія Григорович, від Західної діаспори  заступник голови Об’єднання українців Франції Жан-П’єр Пастернак. Делегати також проголосували за кандидатуру заступника від Східної діаспори Тараса Чернеги (заступник голови асоціації «Українці Казахстану»). Але він взяв самовідвід, втім погодившись працювати у Президії УВКР. Головою Секретаріату УВКР обрано Михайла Ратушного. Також було обрано нову Президію УВКР у складі 36 осіб по 12 членів від Західної та Східної діаспор та від громадських організацій України.

Українців Росії на Форумі мали представляти сім делегатів. Із зрозумілих причин їхні імена ми не розголошуємо. Дехто приїхав, дехто  не зміг приїхати з поважних обставин, дехто передав свої повноваження активістам українського руху в РФ, які зараз проживають за межами Росії - Валентину Пилипчуку, Наталії Литвиненко-Орловій, Василю Коломацькому.

Зазначимо, що останній, він же  головний редактор сайту «Кобза-українці Росії», увійшов до Президії УВКР і очолить Комісію прав людини УВКР (скорочено - КПЛ УВКР), створену за його ініціативи VII Форумом. Василь Коломацький пообіцяв плекати найкращі традиції правозахисного руху, які він засвоїв працюючи під керівництвом професора Юрія Даревича (Торонто) – колишнього Голови Комісії Людських та Громадянських Прав при СКУ.

Незабаром «Кобза» опублікує більш детальний репортаж про роботу VII Всесвітнього Форуму, виступи делегатів  та дискусії, що між ними точилися.

Олександр Гвоздик

На світлинах:

1. Сергій Рудик – новий голова УВКР

2. Червоний корпус Київського університету, в якому проходив Форум

3. Аудиторія КНУ - місце дискусій Форуму

4. Патріарх Філарет благословляє Форум. Праворуч – голова УВКР М.Ратушний

5. Лілія Григорович – новий заступник голови УВКР від України

6. Жан-П’єр Пастернак – новий заступник голови УВКР від Західної діаспори

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка