«Шановні учасники та поважні гості VII Всесвітнього Форуму Українців!
Я Пилипчук Валентин Макарович, член Президії УВКР маю честь та обов’язок репрезентувати на сьогоднішньому Форумі численну громаду українців росії. Ця громада вже не така чисельна, як у 2011 році, коли за крайнім на той час переписом населення у рф проживало 1 927 988 українців, і вони були другою за чисельністю (після татар) національною меншиною в цій країні. При цьому рідною мовою вказали українську мову 1 100 000 осіб українського походження.
Перепис населення рф від листопада 2021 року свідчить про 884 007 українців на території росії. Більша частина з вказаної кількості назвала українську мову рідною. Але тепер українці стали вже сьомою за чисельністю національною меншиною в рф, однак становлять вагому частину населення держави, яка на сьогодні є країною-агресором по відношенню до України-матері.
Стисло розповім про стан української громади в цій державі.
Вам всім, напевно, відомо про ліквідацію за рішенням московського суду Об’єднання українців росії та Федеральної національно-культурної автономії «Українці росії» в 2012 році. Далі була ліквідація Бібліотеки української літератури в Москві з кримінальним переслідуванням директорки-росіянки цієї бібліотеки, закриття українських недільних класів в регіонах рф, оголошення небажаними в рф та закриття деяких українських організацій, які співпрацювали з Світовим Конгресом Українців, судові справи проти активістів українського руху в росії.
Попри все зростаючий тиск силових структур на місцеві об’єднання українців в центрі та регіонах росії, культурно-просвітницька діяльність в деяких громадах все ж продовжувалася. У 2015році у Новосибірську був відкритий пам’ятник Т.Г.Шевченку спроектований та споруджений на кошти українців Новосибірської області, меценатів з інших регіонів та за кошти сім’ї керівника Місцевої національно-культурної автономії м. Новосибірська Павука Володимира Федоровича. Щорічно проводиться вшанування пам’яті жертв сталінських репресій, в т.ч. українців розстріляних в урочищі Сандармох поблизу м. Медвеж’єгорська в Карелії.
Активно виступили у 2014 році проти окупації Криму та окремих районів Донецької і Луганської областей наші активісти у Єкатеринбурзі, Петрозаводську, Сургуті, Уфі, Москві, Петербурзі та інших містах. Для фонду «Повернись живим» передавались різними шляхами кошти від анонімних українських патріотів в рф. Більш широко повідомляти про це я не маю права зі зрозумілих вам причин. У перший день повномасштабного збройного вторгнення на територію України з різким засудженням агресії виступив у ЗМІ керівник Республіканського національно-культурного центру українців Башкорстану «Кобзар» Володимир Дорошенко, який, на жаль, помер цього року.
Отже на запитання захисників України, які зараз воюють на півдні та сході України, про наявність підтримки нашої Батьківщини в боротьбі з агресором з боку певної частини українців у рф, можу сказати, що така підтримка є, хоч вона не відкрита і не широкомасштабна.
За сім минулих років з часу попереднього Форуму Об’єднання українців росії втратило декілька відомих діячів української діаспори в рф. Це академік Дудко Тарас Миколайович, Мирослава Філіпова, Микола та Людмила Засенки, Дорошенко Володимир та інші. На жаль, в центрі та у регіонах росії не завжди є кому продовжити їхню українську справу. Проблема наявності активістів молодшого покоління в українських громадах є досить гострою.
Тиск репресивного законодавства та силових структур на українські громади в рф останніми роками тільки зростає і є потреба в правовому захисті наших українців-активістів. Про це більш детально вам пояснить Василь Коломацький.
Звертаю увагу всіх учасників Форуму, що в Статуті Громадської спілки «УВКР» в пункті 2.2 записано, що завданням діяльності ГС «УВКР» є (цитую) «сприяння поверненню (переселенню) закордонних українців в Україну та забезпечення їхніх прав». На жаль, відчутних результатів у реалізації цього завдання як не було раніше, так і не передбачається в наш час та після нашої перемоги . Є діючий Закон України «Про закордонних українців», але його статті не реалізуються . Не створений центральний орган виконавчої влади з питань співпраці з закордонними українцями (стаття 2), дуже забюрократизована процедура отримання (заміни) Посвідчення закордонного українця (стаття 5). Не виконується стаття 8 Закону щодо оформлення безкоштовної багаторазової візи для в’їзду в Україну осіб з Посвідченням закордонного українця. Адже на сьогодні Посвідчень закордонного українця видано зовсім небагато і Консульські установи в сусідніх з Україною дружніх державах могли б це робити без проблем.
Також дуже гостро стоїть питання виходу з громадянства рф при набутті громадянства України. На даний час ще діють норми національного законодавства України, згідно з якими громадяни України, які раніше перебували у громадянстві росії, повинні виконувати зобов’язання перед країною-агресором про отримання дозволу про вихід з її громадянства. У випадку невиконання такого зобов’язання відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України», рішення про набуття українського громадянства скасовується. Таким чином, де-факто країна-агресор до цього часу має вплив на громадян України та процедуру набуття українського громадянства. З цього приводу Президенту України була подана електронна петиція № 22/191304-еп від 28.04.2023 р., яку підписали 25885 осіб. Вважаю, що наш Форум також може своєю резолюцією підтримати цю пропозицію щодо внесення змін до Закону України «Про громадянство України».
На завершення виступу нагадаю вам, шановні учасники Форуму, рядки Василя Симоненка:
Народ мій є, народ мій завжди буде,
Ніщо не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
і орди завойовників-заброд!
Нам дружно треба робити все від нас залежне, щоб орди завойовників-заброд разом з перевертнями і приблудами поскоріше щезли з нашої української землі!
Слава Україні!
Пилипчук В.М.
25.08.2023 р.
На світлині: Валентин Пилипчук
