Історія

Встановлення науково обґрунтованої кількості українців, які загинули й не народилися внаслідок Голодомору – важливе завдання для вітчизняних істориків та правознавців

Чотири, сім і навіть десять мільйонів. Кількість загиблих під час Голодомору 1932-1933 років за різними підрахунками має великий розкид цифр. 

Досудове розслідування СБУ в кримінальному провадженні за фактом організації штучного голоду спирається на дані Миколи Герасименка і оперує цифрою в 10 з половиною мільйонів жертв. Натомість нове керівництво Музею Голодомору, на базі якого ці дослідження Герасименком проводилось, цю цифру заперечує.

На чому ґрунтуються ці обчислення, у який спосіб деякі з них можуть нашкодити вивченню важливої для України теми в міжнародному науковому світі, та врешті - скільки ж насправді загинуло людей від голоду? Своїми дослідженнями і думками поділились кандидат історичних наук, доцент Олександр Салтан, демограф з Університету Північної Кароліни у США Олег Воловина та докторка, доцентка Університету Кеннесо в штаті Джорджія Крістіна Гук.

Нові 20-ті й чому сьогодні так важливо берегти пам’ять

Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Валер'ян Підмогильний та тисячі інших українських митців, активістів та дослідників були розстріляни впродовж кількох днів радянською владою 86 років тому. Згодом їх назвуть Розстріляним відродженням. Кажуть, що час лікує. Історія не погодиться, бо ж на тілі української історії витаврувано надто багато імен, дат та подій, які, немов стигмати, раз по раз відкриваються і кровоточать.

Однією з таких ран і є масові розстріли в урочищі Сандармох в радянській Карелії. З роками масштаб трагедії стає лише ближчим і зрозумілішим. Ба більше: саме сьогодні як ніколи важливо пам’ятати імена і жертв трагедії, і їх катів.

Сестры Степана Бандеры провели в сибирской ссылке почти 50 лет

Пожилой мужчина пилит дрова на улице у ворот своего дома. На вопрос: где тут жили сестры Бандера? – отвечает серьезно:

– Бандеровцев у нас много было, сюда же кого только не ссылали. Они и сейчас есть, попрятались только, как война началась. Не люблю я их.

– Здесь когда-то жили родные сестры Степана Бандеры. Старшая здесь умерла, а младшая вернулась на родину 30 лет назад. Что-то слышали про это?

– Слыхал про это, вроде бы жили, но никто их толком не знал – необщительные. Вон там дом был их, но развалился давно.

С этими словами он машет рукой в сторону какой-то ложбины, заросшей высокой травой, и возвращается к своей работе.

До вашої уваги чергова лекція на YouTube історика Олександра Макарова«От Киевской Руси к Российской Федерации и Украине». Вона присвячена історії  формування етносів біля колишньої Київської Русі в XIII-XIX століттях і подальшого формування націй і держав, зміни їх кордонів аж до 1954 року. Наведені дані можна вважати відповіддю на фейки сучасних російських пропагандистів  про історію України та українофобську статтю президента Росії та міжнародного терориста «Про історичну єдність росіян та українців», опубліковану у 2021 році, що мала на меті виправдати майбутнє військове вторгнення РФ в Україну. 

Судьба идеолога автономии Сибири Григория Потанина и его учения

Областнические идеи Григория Потанина заключались в том, чтобы каждая область России жила не величием империи, а собственными интересами. Вместе, но автономно. В этом смысле и надо понимать слова Потанина о том, что "каждая область должна зажечь свое солнце", вместо того чтобы светить отраженным светом имперского центра.

В РФ набирает темпы кампания по сносу памятников репрессированным полякам, литовцам и украинцам

В России повсеместно стали уничтожать мемориальные знаки и комплексы, установленные в память о жертвах политических репрессий советского времени. В их числе немало памятников невинно пострадавшим полякам, литовцам и украинцам. Действия вандалов, как правило, не расследуются и не порицаются государственными органами.

По подсчетам BBC News, за последние месяцы демонтированы или существенно повреждены 11 памятников жертвам государственного террора. Происходит это в самых разных российских регионах. Официальных объяснений таким действиям нет, однако о мотивах догадаться не составляет труда. В первую очередь, это желание подретушировать историю своей страны, стереть память о неприглядных событиях. Дескать, государство всегда поступало и, что самое главное, сейчас поступает правильно. Кто думает иначе, тот предатель и презренный иноагент. Начиналось все с возвеличивания Сталина и других злодеев. Теперь дошла очередь до войны с памятниками жертвам.

До вашої уваги ще одна лекція на YouTube (попередня на http://kobza.com.ua/istorija/6922-1937-i-holovni-politychni-podii-v-srsr-ikh-vytoky-ta-naslidky.html) історика Олександра Макарова, яка цього разу присвячена  соціально-політичному та національному складу Всеросійської надзвичайної комісії  (більш відомої як ВЧК) 1918-22 рр.

Основні теми: причини створення ВЧК як окремого карального органу; боротьба більшовиків та лівих есерів за контроль над правоохоронною системою; соціально-політичний склад ВЧК на початку "Червоного терору"; освітній рівень співробітників ВЧК та його динаміка у роки Громадянської війни; боротьба Дзержинського та Петерса за контроль над кадровою політикою ВЧК у 1918 році; національний склад ВЧК у 1918, 1919, 1921 роках; роль подій на фронтах Громадянської війни у ​​зміні національного складу; порівняння кадрового складу ЧК та НКВС у 1918-1921 роках.

Пропонуємо вам на YouTube першу з двох лекцій історика Олександра Макарова, присвячених подіям першої майже половини   ХХ століття на території СРСР, що супроводжуються фотодокументами та статистичними даними.  У цих лекціях міститься чимало цікавих фактів, що стосуються і історії України того часу. Зокрема, з Таблиці 14 (світлина 2) бачимо, що за період з 1926 по 1937 роки кількість українців в СРСР скоротилася з 21,2 % до 16,3%. За цими сухими мінус 4,9 % -  майже 5 мільйонів доль (31  млн. 194 тис.926 мінус 26 млн.421 тис. 212) репресованих або померлих під час Голодомору 1932-1933 років.

Перша лекція аналізує події 1937 року: результати Всесоюзного перепису населення (очікування та результати), другий московський показовий процес, самогубство Серго Орджонікідзе та лютнево-березневий пленум ЦК, Перший Всесоюзний з'їзд архітекторів. В контексті цих подій стає більш зрозумілою політика Кремля, направлена ще у ті роки на знищення української нації.

Історія однієї фотографії

Травень 1989 року. Красною площею у Москві крокують у ризах Єпископи та отці Української Греко-Католицької Церкви — Церкви, що перебувала під забороною (Світлина 2). Священики УГКЦ відбували ув’язнення на Сибіру. Ті, що залишилися, правили богослужіння у приватних будинках вірян, у лісах — якомога далі від пильного ока КДБ.

Яке значення мала ця акція непокори для процесу становлення незалежності України, яку роль у ній відіграв владика Павло Василик, про це в інтерв’ю «Суспільному» розповів його племінник Степан Долик.

Правозахисні та дослідницькі публікації «Кобзи»

Короткий опис діяльності сайту з 2001 по 2023 р.

З моменту свого заснування у 2001 році і по сьогоднішній день головною темою матеріалів сайту «Кобза – українці Росії» (далі – «Кобза») був і залишається  правозахист.

Так однією з перших публікацій у тому ж 2001 році стало дослідження з 41 сторінки, відоме як «Ногинский Документ» - історія утисків парафіян Богоявленського приходу Української Православної Церкви  Київського Патріархату у Ногінську Московської області.  Згодом були  опубліковані і «Свідчення парафіян Богоявленського собору». Протягом кількох років «Кобза»  привертала увагу міжнародної спільноти до подій у Ногінську, викладаючи на своїх сторінках звернення Комісії людських і громадянських прав (КЛГП) СКУ, одним з засновників якої був правозахисник Василь Коломацький (він же засновник сайту),  до вищого керівництва Російської Федерації і України, до ОБСЄ, Об’єднання українців Росії.

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка