Вісті (Єкатеринбург)
- Деталі
- Розділ: Вісті (Єкатеринбург)
Як у нас на “старий новий рік” співали традиційні колядки та пригощали варениками американського дипломата-українця
Українські вечорниці на Уралі стали традицією. Вже напередодні Нового року мені дзвонять наші земляки і цікавляться, чи будемо і цього року відзначати це специфічне для Росії свято. „Будемо обов’язково – відповідаю, - бо воно стало традицією і ввійшло складовою частиною в програму “Обласного фестивалю національних культур”. Не всі земляки мають можливість приймати участь в наших щомісячних культурно-просвітницьких зібраннях, але на „Вечорниці” приходять обов’язково. І треба зазначити, що це свято має все більший резонанс, цього разу 3 телекомпанії знімали святкове дійство. Обласне телебачення обіцяє найближчим часом показати концерт в повному обсязі, а це займе більше 2-х годин. Зал не вміщував всіх бажаючих...
- Деталі
- Розділ: Вісті (Єкатеринбург)
Ним в Уральському регіоні завершилося святкування Дня незалежності України
Святкування Дня незалежності в Уральському регіоні в цьому році затягнулося аж до 6-го вересня. В цей день в Єкатеринбурзі Генеральний консул України в Тюмені Євген Левицький дав прийом в честь знаменної події. Такі прийоми являються традиційними в дипломатичній практиці, здивування у журналістів викликала дата, чому подія відбувається з деяким запізненням. Прийшлось пояснювати що цей прийом завершує різноманітні святкування, які відбулися на теренах 12-ти суб’єктів Російської Федерації, що входять в сферу роботи Генерального консульства України в Тюмені.
- Деталі
- Розділ: Вісті (Єкатеринбург)
Про те, як відмічали це найбільше свято українського народу в Єкатеринбурзі і Тюмені
До найбільшого свята – Дня Незалежності - ми готувалися заздалегідь, активісти Української національно-культурної автономії (УНКА) м. Єкатеринбургу разом з обласною міжнаціональною бібліотекою провели ще у липні конференцію, присвячену 15 річниці проголошення Верховною Радою Акту про незалежність України. Торжество відбулося у святковій атмосфері в читальному залі бібліотеки. Господарі підготовили гарну виставку останніх публікацій про Україну, українських книжок і журналів. З вступним словом і основною доповіддю про згадану подію виступив я, як голова УНКА.
- Деталі
- Розділ: Вісті (Єкатеринбург)
- Деталі
- Розділ: Вісті (Єкатеринбург)
Шевченківский березень в Єкатеринбурзі
Вже давно в Уральській Асоціації Українців не відступають від традиції - в березні кожного року проводити Дні Тараса Григоровича Шевченка. Тематика вечорів міняється щороку, але проблем із вибором тем не виникає, адже творчість Кобзаря - безмежне море.
До народження великого Поета Рада Асоціації вирішила підготувати серйозну програму. Відповідальним назначили талановиту людину, знавця твочості Кобзаря, професора Миколу Кернесюка. Напередодні свята організували виступ на обласному радіо, разом із професором Кернесюком ювілейну радіопрограму вів я, голова Асоціації професор Стефан Паняк. Тимчасом йшли репетиції художньої частина програми, яку готовили концертмейстер, заслужений працівник культури Росії Вадим Косюк і хормейстер, лауреат Всесоюзних конкурсів Ольга Голова.
- Деталі
- Розділ: Вісті (Єкатеринбург)
Уральська асоціація українців виникла в квітні 1992 року під назвою Уральська регіональна асоціація українців (УРАУ). Першим головою асоціації був Петро Кікілик. В травні 1993 року головою став Микола Тараненко, заступником - професор Стефан Паняк. 24 травня 1994 року загальними зборами фундаторів статус асоціації був понижений до обласного, що було пов'язано з виникненням українських товариств в сусідніх областях. В цей же день головою асоціації було обрано професора Миколу Кернесюка. До складу Ради входили (крім зазначених вище осіб) Б. Кравець, О. Букей, Ф. Циця, А. Худьо, А. Адабаш. В квітні 1996 року головою організації обрано С. Паняка, який працює на цій посаді й сьогодні.
- Деталі
- Розділ: Вісті (Єкатеринбург)
Українська національно-культурна автономія столиці Уралу отримала юридичні документи
Два літніх місяці - липень і серпень - для української громади традиційно є канікулярними, але життя організації не припиняється. Адже активісти народ невтомний. Важливі структурні зміни в громаді надали новий імпульс в її роботі. Ще з 1997 року активісти намагалися організувати в місті Єкатеринбург українську національно-культурну автономію (УНКА).
Два літніх місяці – липень і серпень – для української громади традиційно є канікулярними, але життя організації не припиняється. Адже активісти народ невтомний.
- Деталі
- Розділ: Вісті (Єкатеринбург)
Новини життя Уральській асоціації українців
1 квітня 2003 в рамках обласної програми "Фестивалю національних культур народів Середнього Уралу" в Міжнаціональній бібліотеці м. Єкатеринбургу відбулася виставка творів і літературний вечір великого українського філософа, поета Григорія Сковороди, а також класика української літератури, академіка і громадського діяча Олеся Гончара. Так громада уральських українців, хоч і з деяким запізненням, відзначила 280-річний ювілей одного із основоположників української літератури та 85-річний ювілей автора "Прапороносців" і "Собору".
- Деталі
- Розділ: Вісті (Єкатеринбург)
Святковий вечір ми відкрили разом із священником з України, який привітав нашу громаду від греко-католицької церкви
Кінець минулого і початок нового 2003 року для Уральської асоціації українців був насичений культурними подіями. З ентузіазмом активісти освоювали три нові великі кімнати, отримані для Культурного Центру від підприємця-мецената, активного члена громади Петра Щербини. У людей з'явилася іскра надії в очах, з'явилась своя хата, про яку усі мріяли більше десяти років. Під Новий рік зібрали гостей, накрили святковий стіл, заспівали. Оголосили поздоровлення від обласної Адміністрації, від Генерального Консула України в Тюмені, від Української Всесвітньої Координаційної Ради (п.Михайла Гориня). І гості, і господарі розійшлися окриленими, сповненими нових надій.
- Деталі
- Розділ: Вісті (Єкатеринбург)
Виступ делегата
Уральської асоціації українців на ІІ Конгресі Об'єднання українців Росії
Шановна Президіє, дорогі друзі!
В присутності представників російської влади хотів би почати виступ з головного питання: чи є проблеми в українців Росії? Я не перестаю задавати це питання весь час, поки працюю в Росії. Всі присутні тут, в цьому залі, скажуть: "Звичано, є!". Але ж вийдіть на вулицю, і 99,99% росіян скажуть: "Какие проблемы? Никаких проблем нет". І я думаю, що така парадоксальна ситуація виникає в умовах відсутності українського інформаційного простору в Росії, що дає можливість Затуліну так багато фантазувати по телебаченню: "Нема проблем в українців Росії, а от у росіян в Україні є". Отже, якщо ми не будемо заявляти про наші проблеми голосно і чітко, то так і "не будет проблем".
