Освіта
- Деталі
- Розділ: Освіта
Дитячий сміх, вишиванки, українські пісні, обійми, щирі сльози й «Старі фотографії» Скрябіна... Тут, у Бухаресті, за сотні кілометрів від дому, пролунав останній дзвоник для понад 150 українських дітей – учнів філії освітнього проєкту «UA Radiance». Вже другий рік ця школа дає дітям не лише знання за українською державною програмою, а й відчуття дому. «Було як вдома», – саме так казали майже всі того святкового дня.
Негода, що вирує Румунією, докотилась й до Бухареста, не дозволила провести святкову лінійку на свіжому повітрі. Але й не зіпсувала свята, до якого учні та вчителі ретельно та завзято готувались.
- Деталі
- Розділ: Освіта
Деякі початкові школи у Празі організовують окремі дати вступу до перших класів для дітей з України, які перебувають у Чехії з візою тимчасового захисту. Йдеться про 16 навчальних закладів з приблизно 200.
Головна причина такого рішення — прагнення рівномірно розподілити учнів, які не володіють чеською мовою. За словами голови Празького району 9 Томаша Портліка, це дозволить уникнути ситуацій, коли в одному класі опиняється вісім чи дев’ять дітей, які не розуміють мову викладання.
- Деталі
- Розділ: Освіта
В Обєднаних Арабських Еміратах визначили переможців та призерів ХХV Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, який цьогоріч вперше проводився окремо для українських дітей за кордоном.
Завдання для українських учнів, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, розробила команда вчителів із українських шкіл діаспори, сформована Світовою координаційною виховно-освітньою радою за ініціативою її голови Любові Любчик.
- Деталі
- Розділ: Освіта
Чому українські діти в Німеччині «тягнуть» дві школи одночасно
24 лютого 2025 року виповнюється третя річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді війна змусила мільйони українців шукати притулку за кордоном, зокрема в Німеччині. Для родин із дітьми шкільного віку цей розрив означав не лише втрату звичного побуту, а й різке занурення в нову освітню систему. За останніми даними Центрального реєстру іноземців ФРН, у країні зареєстровані близько 360 тисяч дітей та молоді з України. З них понад 220 тисяч відвідують німецькі загальноосвітні та професійні школи.
Як родини балансують між інтеграцією в нову систему освіти та збереженням зв’язку з Україною? Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з українськими біженками, які розповіли про виклики, з якими стикаються їхні діти в умовах подвійного навчання, про інтеграцію в нове шкільне середовище та збереження української ідентичності.
- Деталі
- Розділ: Освіта
Очільниця Шкільної ради Конгресу українців Канади у Торонто Тетяна Сунак отримала почесну нагороду у номінації «Нагорода за визначне служіння громаді 2024», яку вручив депутат парламенту Канади Іван Бейкер. Про це йдеться на фейсбук-сторінці Шкільної рада КУК.
За повідомленням, упродовж понад 15 років керівництва Шкільною радою Тетяна Сунак «продемонструвала не лише виняткові лідерські здібності, але завжди віддано й наполегливо працювала для підтримки та навчання українських вчителів, сприяла професійному зростанню української викладацької спільноти».
- Деталі
- Розділ: Освіта
Станом на сьогодні на території Франції функціонують 22 українські освітньо-культурні центри на відміну від п’яти, що діяли до повномасштабного вторгнення РФ. Про це 2 грудня повідомила пресслужба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Наразі більшість осередків позиціюють себе як українські суботні чи недільні школи, які орієнтовані на викладання української мови, літератури та історії, розвиток і підтримання творчих здібностей.
За сприяння посольства України у Франції у квітні 2022 року Академія Парижа відкрила курси української мови для тимчасово переміщених дітей у трьох школах міста. Проєкт повністю фінансується французькою стороною. Наразі курси відвідують близько 200 дітей.
- Деталі
- Розділ: Освіта
Школа для дітей-біженців у Польщі «Перша українська школа» від Фундації «Незламна Україна» стала однією з п’яти фіналістів премії World Best School Prizes 2024, вигравши у категорії «Подолання труднощів».
«Для мене велика честь присудити "Першій українській школі" в Польщі нагороду "Найкраща школа світу за подолання труднощів 2024". У темряві війни ви запалюєте свічку і даруєте надію наступному поколінню. Це визнання за долі, які ви змінили, і за майбутнє, яке будуватиме це покоління», - сказав Вікас Пота, засновник World’s Best School Prizes.
- Деталі
- Розділ: Освіта
«Говорімо українською мовою!» — цей заклик Блаженнішого Любомира Гузара, Глави УГКЦ (2001–2011 рр), який 46 років свого життя прожив в еміграції, і як він говорив: «не стратив своєї мови», став рушієм для українців, що проживають, в Італії, плекати і розвивати свою мову, історію, звичаї та традиції передаючи їх нашим дітям, - пише сайт Апостольського екзархату для українців-католиків візантійського обряду в Італії. - Для української громади Алессандрії ця настанова стала реальністю відкриттям 6 жовтня при громаді Благовіщення Пресвятої Богородиці недільної Української школи «Джерело», яка названа на честь Блаженнішого Любомира Гузара».
- Деталі
- Розділ: Освіта
У місті Паневежис (Литва) 2 вересня відбулося свято першого дзвоника та довгоочікуване відкриття відділення Міжнародної української школи, яку відвідуватимуть близько 100 дітей від дошкільного віку до 11 класу.
Новий заклад надаватиме дітям українську освітню програму, яка забезпечить українцям, що повернулися на батьківщину, можливість успішно продовжити навчання в загальноосвітніх або вищих навчальних закладах. Вони також матимуть можливість відвідувати уроки литовської та англійської мов, а для полегшення їхньої інтеграції в литовське суспільство будуть організовані додаткові заняття з литовської мови.
- Деталі
- Розділ: Освіта
Завершення навчального року в школах і літній відпочинок дітей раніше, навряд чи, особливо цікавив ЗМІ. Все йшло традиційно: останній дзвоник, вручення атестатів випускникам, літні табори відпочинку… Все кардинально змінилося після початку широкомасштабної війни Росії проти України. Як надати можливість школярам продовжити навчання, коли в багатьох містах від шкіл залишилися лише руїни. Як убезпечити дітей, щоб вони не попали під обстріл російських ракет? Як організувати шкільний процес і викладання українською для дітей біженців за кордоном?
Пошуки відповіді на останнє запитання стали на сьогодні одним з пріоритетних напрямків діяльності громадських організацій діаспори.
