Історія
- Деталі
- Розділ: Історія
Трьохвіковій «ювілей» першого у вітчизняній історії розкозачування
300 лет назад, в конце июля 1708 года в ставке русского царя в местечке Горки близ Могилева прогремел салют, а вечером зажглась иллюминация. Кого же побили славные генералы Петра I? Шведов? Турок? Увы, просто богатые донские казаки устроили заговор в Черкасске и убили атамана Кондрата Булавина...
- Деталі
- Розділ: Історія
До 360-річного ювілею битви на Жовтих водах
Якось цієї осени в автобусі, що перевозить на той бік Дніпра нас, мешканців київської Троєщини, мені довелося почути такий діалог. Чоловік, угвинтившись останнім у задні двері, що за його спиною чудом зачинилися, радісно оголосив: "Ну, слава Богу! Рушай, шофер, на нашу Чернігівську губернію". "Загнув, — поправив скептик, — до Чернігівської губернії ще їхать та їхать". Контраргумент прозвучав невідпорно: "Аякже! Троєщина — це Чернігівська губернія ще від БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО".
- Деталі
- Розділ: Історія
Про Полтавську трагедію, Батуринську різанину та Конотопський тріумф
«Не газом єдиним» вимірюються стосунки між Україною і Росією. Про це росіянам і українцям нагадав Президент України Віктор Ющенко, зустрічаючись у Москві із своїм російським колегою. Як повідомили ЗМІ український і російський лідери начебто домовилися про спільне, так зване трьохстороннє відзначення 300-річчя Полтавської битви. «Вважаємо за доцільне обговорити це питання і з нашими шведськими партнерами» – заявив Володимир Путін під час підсумкової прес-конференції.
- Деталі
- Розділ: Історія
В феврале 1918 года немногочисленные советские войска разбили в Приднестровье румынских оккупантов
Давно уже известно, что 23 февраля 1918 года молодая Красная Армия не одерживала никаких побед, а праздник был учрежден по случаю дня выхода Декрета о создании Красной армии. Но все-таки в тот день победа состоялась, и 23 февраля года нынешнего исполняется 90 лет со дня разгрома под Рыбницей войск румынских оккупантов. Но об этой победе долгие годы предпочитали умалчивать, чтобы не упоминать командующего советскими войсками на этом участке фронта. А звали его Михаил Артемьевич Муравьев. Из крестьян-бедняков. Подполковник русской армии. Левый эсер.
- Деталі
- Розділ: Історія
Його Конституція викликає гордість за українство - і водночас гіркоту з приводу величезної інтелектуальної втрати
Майже 300-літнє забуття, до якого доклали зусилля представники "культурного прошарку" спочатку російської, а потім більшовицької імперій, зробило свою чорну справу. Окремі слабкі зусилля з метою реанімації цього документа у період епізодичного поновлення української державності в 1917- 1920 роках чи "відлиги" періоду "національного комунізму" в другій половині 20-х років ХХ століття або у дослідженнях українців діаспори не досягли потрібного результату. Після відродження державної незалежності українського народу в 1991 р. Конституція Пилипа Орлика набула статусу пам'ятки української філософської та правової думки, але її велич усе ще залишається недостатньо відомою і мало оціненою основною масою, навіть тими, хто репрезентує себе як "українська еліта". Хоча про Конституцію Пилипа Орлика вже давно слід говорити не лише як про пам'ятку української політико-правової думки, а й як про пам'ятку світової політико-правової та філософської думки, що її подарувала цивілізованому світові українська культурна еліта.
- Деталі
- Розділ: Історія
Куба в долі голови ревізійної комісії Союзу українських громад Тульської області доцента кафедри економічної теорії філіалу Російського державного торгово-економічного університету Володимира Ширая
Было это ровно 45 лет назад. По решению советского руководства и в первую очередь его руководителя Никиты Сергеевича Хрущева, предложившего необычайно смелый, но крайне авантюрный план, правда, поддержанный всеми членами Президиума ЦК КПСС, мир оказался на грани ядерной войны, которой, к счастью, удалось избежать.
- Деталі
- Розділ: Історія
Україна в "Слові о полку Ігоревім"
Коли знайомишся з "творчістю" народного депутата України Юрія Соломатіна в російській т. з. "патріотичній" пресі, то неодмінно стає прикро: до чого, все-таки, здеградували комуністи! Проглядаючи опуси п. Соломатіна, розумієш, чому і як 18-мільйона армія комуністів розвалила велику країну. Важко збагнути і той факт, що в Україні комуністи становлять антиукраїнську силу. У служінні спонсорам - чужим поміщикам і капіталістам - вони готові запродати всіх тих, кому їхні пани не до вподоби. Народний депутат, комуніст п. Соломатін намагається "вдохнуть отвагу" борцям за "передовий російський капіталізм", "за російську імперію". Мабуть, і сам п. Соломатін, і українські комуністи мають надію, що їм настелять солом'яного триння в барських хлівах. (“Традиция украинского государственного строительства имеет куда более скромную историю и уж конечно не тысячелетнюю уже хотя бы потому, что тысячу лет назад никаких украинцев на свете и в помине не было” .Юрий Соломатин, народный депутат Украины, "Советская Россия" от 17 января 2006 года).
- Деталі
- Розділ: Історія
Слово про Стародубщину - мій рідний край на українському прикордонні
Стародубщина, або Північна Сіверщина (західні райони Брянської області Російської Федерації) - це мій рідний край. Звідти родом моя мати, там я уперше почув українську мову, увібрав у себе повітря стародубських лісостепів - такого куточка природи, якого я не бачив більше ніде - ні в Україні, ні в Росії. Особливість нашого краю полягає в тому, що він розташований ніби на розтоці шляхів російських, білоруських та українських, на межі поселення цих трьох народів.
- Деталі
- Розділ: Історія
Лариса Васильева (Кучеренко): «В женских руках любая броня легка»
Від редакції: Васільєва (Кучеренко) Лариса Миколаївна - поетеса, письменниця, громадський діяч. Членкиня Громадської Ради Бібліотеки української літератури в Москві з жовтня 2006 року за №1. Дочка видатного конструктора та організатора танкового виробництва, одного із творців легендарного танка Т-34 Миколи Олексійовича Кучеренка, 100-ліття з дня народження якого ми відмічаємо в цьому році.
22 июня 1941 года истории нашей страны открылась черная страница — Великая Отечественная война. Одним из средств, позволивших нам победить в ней, стал танк Т-34. “Чудо технической мысли”, “ласточка в танковых войсках”, “грозное оружие Победы” — как только не называют этот танк, признанный лучшим танком Второй мировой войны. На медали “За оборону Москвы” не случайно изображена именно легендарная “тридцатьчетвёрка”. Боевое крещение Т-34 получил в Подмосковье. Осенью и зимой 1941 года он заставил оккупантов отступать от столицы. Одна из машин теперь застыла на постаменте в подмосковной деревне Шолохово, рядом с единственным в мире Музеем истории танка Т-34. Создала этот музей Лариса Николаевна Васильева (Кучеренко), известная писательница и поэтесса — дочь одного из конструкторов победоносной машины.
- Деталі
- Розділ: Історія
Про два імені однієї нашої країни
Днями виповнилося 820 років з дня першого письмово зафіксованого факту появи імені Україна. Головною проблемою історії України є питання, пов‘язане з правом інтелектуальної власності. Це – крадіжка назви країни.
Повідомлення вітчизняного літопису від 18 квітня 1187 року говорить: "У тім же поході (князів Русі, тобто Києва, Білгорода, Вишгорода, Василькова, Переяслава та фортець Поросcя на половців) розболівся Володимир Глібович (князь Переяславський) недугою тяжкою, від якої він і помер. І принесли його в Переяслав (нині місто Переяслав Київської області ) на ношах, і отут преставився він, місяця квітня у вісімнадцятий день, і покладений був у церкві святого Михайла, і плакали по ньому всі переяславці. Він бо любив дружину, і золота не збирав, добра не шкодував, а усе давав дружині; був же він князь чеснотний і сильний у бою, і мужністю міцною відрізнявся, і всякими доброчестностями був сповнений. За ним же Україна много постонала".
