Історія
- Деталі
- Розділ: Історія
Іван Мазепа має усі шанси повернутися у лоно церкви
Українська православна церква Московського патріархату заявила про можливість скасувати анафему, яку Російська церква висловила українському гетьманові у XVIII столітті
Керівник відділу зовнішніх відносин церкви отець Кирило заявив, що анафема мала політичний характер і не виправдана за релігійними канонами. Адже Мазепа хоча і вступив у союз з лютеранином, не передавав православних храмів їм та католикам. За словами священиків, Мазепа нічим не завинив перед церквою. Навпаки він будував храми і монастирі в Україні, тоді як в Росії церкви закривав Петро Перший.
- Деталі
- Розділ: Історія
До 350-річчя Конотопської битви
Переможна Конотопська битва стала виявом потужної волі українського національного духу в українсько-російській війні 1658-1659 рр. Ця війна виходить за межі двосторонніх українсько-російських відносин і закорінена в цивілізаційному протистоянні «Європейський світ»–«Московія». Як тоді жертовний тягар ліг на українців, зокрема сіверців, так і досі ми нидіємо на розпутті того протистояння, приневолені й безтямні. Антиукраїнські політики й присяжні їм історики не популяризують переможних виявів українського народного духу, а роздувають некрофільну істерію довкола безглуздих жертв, поразок або возвеличують усяких авантюристів до рівня національних героїв, видаючи їхню ганьбу за честь, а манію величі за геройство. Формуючи суспільну свідомість не на правді, а на облуді, не на успіхах, а на невдачах, тим самим туманять людей і повертають людські голови назад, а з повернутою назад головою вперед не підеш.
- Деталі
- Розділ: Історія
Именно революция узников, а не перемена взглядов вынудила Хрущева пойти на демонтаж всей системы террора
На дворе весна, подмосковный снег уже растаял, и у читателя, размышляющего о российской политике и истории, возникают ассоциации со светлым временем хрущевской оттепели. Да, считают некоторые, были преступления сталинизма, были даже «массовые нарушения социалистической законности», но ведь сама партия их осудила, а ХХ съезд решительно разоблачил и осудил... в общем – «народ и партия – едины».
- Деталі
- Розділ: Історія
17 квітня сповнилося 115 років з дня народження Микити Хрущова
«ОДИН ИЗ БЛИЖАЙШИХ СОРАТНИКОВ»
Автору этих строк очень хорошо запомнился апрель 1964-го. Все советские газеты, журналы, теле- и радиоэфир страны заполнены материалами, чествующими по случаю 70-летия первого секретаря ЦК КПСС, председателя Совета Министров СССР Хрущева. Или просто «дорогого Никиту Сергеевича». Пройдет всего шесть месяцев, и те же СМИ кратко и сухо сообщат о том, что лидер второй сверхдержавы на планете освобожден от всех занимаемых им должностей и отправлен на пенсию. С той поры и до осени 1971 года, когда также лишь в нескольких словах страну и мир поставили в известность о кончине пенсионера союзного значения, о нем, еще живом и здравствующем, было только одно упоминание – в связи с выходом на Западе его мемуаров.
- Деталі
- Розділ: Історія
Віктор Ющенко в Батурині взяв участь у відкритті культурної композиції «Гетьманська слава»
Президент України Віктор Ющенко в Батурині Чернігівської області взяв участь у відкритті культурної композиції «Гетьманська слава» на території Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Нововідкрита композиція «Гетьманська слава», присвячена п'яти гетьманам, діяльність яких пов'язана з Батурином, є частиною відновленої цитаделі Батуринської фортеці.
- Деталі
- Розділ: Історія
До питання про істотні відмінності між національною свідомістю колишніх великоросів і малоросів
Споры о причинах и истории голодомора явственнее всего высвечиваются в отношении к Сталину. На протяжении по крайней мере двух поколений среди украинцев (речь идет прежде всего о православной центральной и южной Украине) сохранялась память и о муках сталинской коллективизации, и о кошмарах голодомора. В России тоже значительная часть крестьянского населения, особенно воцерковленная, воспринимала Сталина как душегуба. Но все же русские крестьяне, особенно после Победы 9 мая 1945-го, многое Сталину простили. Кстати, отношение к Сталину моего наставника и шефа по ИЭМСС АН СССР, участника Великой Отечественной войны, профессора Анатолия Бутенко, который пережил голод 1932 года на Полтавщине, ничем не отличалось от отношения к Сталину нынешнего президента Украины.
- Деталі
- Розділ: Історія
Яким бачився московський світ в інтелектуальному соціумі Русі
Головним завданням нарису є спроба відповісти на запитання: яким бачився московський світ в інтелектуальному соціумі Русі ХVІ-ХVІІ ст. і які якісні зміни відбулися в цьому баченні упродовж зазначеного відрізку часу?
У світлі “тенденційно“ підібраних джерел окреслюються можливі варіанти та напрямки майбутніх, можливо більш переконливих, інтерпретацій. Автор добре усвідомлює, що його міркування не мають безапеляційної ваги і можуть бути спростовані альтернативним дослідженням.
- Деталі
- Розділ: Історія
(Кінець XVII- початок XVIII століть)
Вопрос об идеалах казацкой элиты «пост-хмельницкой» эпохи неразрывно связан с поисками приемлемых форм государственности или автономии, которые мучительно шли в Украине в тот период. Сразу следует оговориться, что речь идет именно о той части старшины, для которой идеалом служила собственная государственность, а не тихое существование в полном согласии с политикой московского царя.
- Деталі
- Розділ: Історія
У Москві видано збірку публіцистики Симона Петлюри
Першою жертвою цієї рубрики стає така книга: «Петлюра Симон. Главный атаман. В плену несбыточных надежд / Под ред. М. Поповича, В. Мироненко. М.; СПб. : Летний сад, 2008. 479 с. Тираж 2.000.
Відомий усім комсомольцям пізнього СРСР Віктор Іванович Мироненко (останній перший секретар ЦК ВЛКСМ), який нині працює в Інституті Європи РАН, придумав цікаву книжкову серію "Библиотека украинской мысли" – українські соціально-політичні мислителі в перекладі російською мовою для російського читача. Адже це та частина української спадщини, про що ніхто з сучасних російських інтелектуалів не знає і навіть гадки не має.
- Деталі
- Розділ: Історія
Чинник «Росія» в роки четвертої і п'ятої українських республік (1991-2007гг.)
Новейшая российская и украинская историографии, расходясь в оценке многих исторических событий, признают силу влияния России в Украине. Соответственно выстраивается и линии политического поведения: российская политика стремится это влияние сохранить и усилить, украинская – ослабить. Такой подход представляется очевидным упрощением более сложной и многомерной ситуации в российско-украинских отношениях.
Не претендуя на полное освещение этой сложнейшей темы, хотелось бы коснуться некоторых её аспектов, которые, на наш взгляд, пока недостаточно изучены и освещены.
