Спогади про те, як українці Новосибірська зустрічали Святу Покрову
Саме 14 жовтня – на свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі просто Святої Покрови зібралися у своєму клубі члени національно- культурної автономії українців Новосибірська, щоб у теплому колі друзів згадати про це свято.
“Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем".- так розпочала свою розповідь про це свято Зінаїда Ємець. В українських селах і досьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні. Але то в селах, та ніби-то й українських, а в містах і селах Сибіру, певно, і сучасної України, не дуже дотримуються обрядів наших предків. Може тому і розлучень багато.
Та свято Покрови прийшло до нас з глибини віків, з часів раннього християнства.
Саме про це і взнали українці Сибіру завдяки чудовому телефільму про історію свята Покрови Пресвятої Богородиці, котрий переглянули після виступу Зінаїди Ємець.
Во имя Отца и Сына и Святаго Духа!
Величаем Тя, Пресвятая Дево, и
чтим Покров Твой честный...
Зінаїда Ємець розповідає про свято Покрови.
До присутніх звернувся голова НКАуН професор медицини Володимир Шевченко.
Поділився своїми спогадами з далекої юності і я, заступник голови НКАуН Володимир Павук. Розповів, як святкували Покрову на Галичині.
На свою зустріч прийшли не з порожніми руками, а з пирогами. Яких тільки не було пирогів: з сиром і яблуками, капустою і жимолостю, абрикосом і курагою. На столі були яблука і груші, сливи і кавун.
Звичайно була і пісня «Із сиром пироги», коли взяв гітару професор математики Валентин Пеньковський.
А пісню «Вчителько моя» у виконанні Олени Зиміної співали усі гості, бо кожен згадав свою першу учительку.
Валентин Пеньковський зі своєю дружиною Валентиною виконали пісню поета Степана Галябарди «Гілка калини», присвячену канадським українцям. Та ця пісня усім українцям, котрі живуть за межами своєї Батьківщини.
Володимир ПАВУК
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
На світлинах: Ікона Покрови Пресвятої Богородиці. До присутніх звернувся голова міської автономії українців професор медицини Володимир Шевченко. Зінаїда Ємець розповіла про свято Покрови. Заступник голови автономії Володимир Павук поділився своїми спогадами з далекої юності - про те, як святкували Покрову на Галичині. На свою зустріч прийшли не з порожніми руками, а з пирогами. Звичайно була і пісня «Із сиром пироги». А пісню «Вчителько моя» у виконанні Олена Зиміної співали усі гості, бо кожен згадав свою першу учительку. Валентин Пеньковський зі своєю дружиною Валентиною виконали пісню «Гілка калини», присвячену канадським українцям.
Гілка калини
Слова: Степан Галябарда
Музика: Марія Шалайкевич
Нам доля не дозволила в єдиній родині
Жити в щасті і добрі,
Радіти рідній гілочці калини,
В саду кохатись ніжно до зорі,
Шептати разом на Різдво молитву,
І на Великдень славити Христа, -
До слів чужих, немов до леза бритви,
Ми ранимо щодня свої уста.
Приcпів:
Гілку калини, птахи, візьміть,
За море синє її несіть:
Без України, на чужині
Хтось доживає літа сумні!
Нам пізно повертатися додому,
Як жили, висох наш чумацький шлях.
І пісня, що ізмалечку знайома,
Розтанула вже десь в чужих димах.
Та раптом серце скинеться, як птиця,
І вже його не встигнемо зловить.
Ім'я твоє, Вкраїно, да святиться,
В останній путь ти нас благослови!
