Українці в Росії
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Контакти Бібліотеки української літератури з регіонами розширюються
Библиотеку украинской литературы в Москве 15 июля с дружеским визитом посетил Сергей Алексеевич Пилипенко, председатель Молодежного украинского центра "Лелека" (Новосибирск).
Сергей Алексеевич встретился с руководством библиотеки, ознакомился с фондами, принес в дар библиотеке ряд ценных изданий. Сергей Пилипенко выразил удовлетворение работой библиотеки и ее фондами.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
До 35-річчя раніше засекреченого другого космічного польоту першого космонавта-українця
Патріарх вітчизняної космонавтики, перший голова Координаційної ради українських громадських організацій Російської Федерації, Почесний президент першого в Росії московського Товариства української культури «Славутич», Полтавського земляцтва міста Москви та Клубу космонавтів-українців, почесний член Земляцтва донбасівців міста Москви Павло Романович Попович 62 роки тому поїхав з України та так і живе в Росії до сьогодні, але свою Батьківщину не забуває... Сьогодні ми розповідаємо про нього дещо маловідоме – про участь влітку 1974 року в якості командира екіпажу в першому пілотованому польоті військової космічної станції «Алмаз» (яка була виведена на орбіту під відкритою назвою «Салют-3». До речі, коли закінчився півмісячний рейс космонавтів Павла Поповича і Юрія Артюхина на борту орбітальної станції «Салют-3», 21 липня в Зоряному містечку відбулася традиційна прес-конференція. Відповідаючи на питання, Павло Поповіч сказав, що «Салют-3» - прекрасна машина. Вона слухняна в управлінні, зручна для наукових експериментів… Але спочатку повернемося до початку біографії найстаршого вітчизняного космонавта.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
К 70-летию со дня рождения уроженца Днепропетровщины, самарского художника Виктора Миргородского
Миргородский Виктор Васильевич (10. 09.1939 – 7.01. 2006) – родился в поселке Васильевка Павлоградского района Днепропетровской области, жил в поселке Зольное города Жигулевска Самарской области. Автор уникальной серии графических работ «Т.Г. Шевченко в России», художник-график, руководитель творческого объединения «Пленер» города Жигулевска, автор уникальной серии графических работ «Т.Г. Шевченко в России», п. Васильевка Павлоградского района. Похоронен в городе Черновцы.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
К 10-летию ухода в вечность этой навеки 30-летней, необыкновенно талантливой и обаятельнейшей певицы от Бога
Есть в напевах твоих сокровенных
Роковая о гибели весть…
Звезда, ушедшая от мира
Ты над равниной – вдалеке…
Дрожит серебряная лира
В твоей протянутой руке
Александр Блок
Марина Крапостина!.. Это волшебное имя солистки Государственного академического Кубанского казачьего хора, заслуженной артистки Украины, лауреата Молодежной премии Кубани знают и любят не только на Кубани и в России, но и на Украине, в Белоруссии, Югославии, Японии – везде ей сопутствовал огромнейший успех.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Українець Михайло Горбачов - Санчо Панса з мріями Дон Кіхота
Вважається, що біля заснування чи "переформатування" великих держав часто-густо стоять політики жорстокі, авторитарні, а часом – і справжні людоненависники. Той самий Чінгіз-хан, Тамерлан, Іван Грозний, Петро I, Людовик XIV, Сталін чи Богдан Хмельницький. Тоді як розвал таких наддержав пов’язують з правителями лагідними, незлобливими, безхарактерними. В російській історії XX століття це припущення підтвердилось, як мінімум, двічі: на прикладі Миколи II та Михайла Горбачова.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
www.timeout.ru решил познакомить Москву с ее самым большим «иностранным» землячеством — украинским
Столичная пресса всегда с охотой писала о немцах, евреях или, скажем, итальянцах в Москве. А вот об украинцах — самом большом землячестве города — журналисты забывают: то ли экзотики маловато, то ли руки не доходят. И зря. При знакомстве с украинской Москвой мы узнали, почему украинцы не ходят в рестораны родной кухни, поговорили с нанотехнологами и телезвездами, вляпались в хохлосрач и потравили анекдоты про москалей/хохлов.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Кубань попрощалася з народним артистом Росії чернівчанином Анатолієм Лізвінським
Легендарный солист кубанского казачьего хора умер на 62-м году жизни, после тяжелой болезни. Церемония прощания проходила в концертном зале, на Красной пять.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Сторінки життя академіка Валентина Петровича Глушка з Одеси
Глушко Валентин Петрович (2.IX.1908 – 10.I.1989) - один из первых творцов ракетно-космической техники, создатель оборонного щита Родины. родился в Одессе. Учился в Ленинградском университете (1925-1929). Доктор технических наук (1957), академик (1958). В 1929г стал руководителем подразделения по разработке двигателей и ракет в составе Газодинамической лаборатории в Ленинграде. В 1934г продолжил работы в составе РНИИ в Москве.
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
Надія Кадишева і Олександр Костюк відсвяткували в Державному Кремлівському палаці одночасно творчий і сімейні ювілеї
"Золотое кольцо " 11 и 12 апреля показали в ГКД программу, которая приурочена сразу к трем событиям: серебряной свадьбе его главных участников, 20-летию творческой карьеры и 50-летию Александра Костюка . Именно ему в основном пришлось отвечать на поздравления обозревателя "РГ", поскольку его "вторая половина" - Надежда Кадышева - накануне концерта всегда старается поменьше говорить: бережет голос для сцены...
- Деталі
- Розділ: Українці в Росії
23 березня 2008 року виповнилося 100 років від дня народження цього творця першого радянського турбореактивного двигуна.
Відомо, що Архип Михайлович Люлька жив і працював у Москві, від 1946 року і до останніх днів життя ( помер у 1984 році) очолював конструкторське бюро заводу авіаційної промисловості “Сатурн”. Вищу освіту майбутній геніальний конструктор отримав у Київському політехнічному інституті – тепер Національний технічний університет України «КПІ». Батьківщиною А.М. Люльки є село Саварка Богуславського району Київщини. Поет-класик минулої доби писав, що для молодої людини завжди актуальним є питання: “делать жизнь с кого?”. Життєвий шлях Архипа Люльки цілком годиться, щоб мати цю постать, цього велета вітчизняної науки за взірець.
