Ця щиро усміхнена дівчина, яка змогла втекти від окупації в Бучі та відкрила власний туристичний бізнес в Ірландії, обожнює дарувати людям емоції. Але позитив Анастасії Федорченко — це не просто настрій, а свідомий вибір відповідальності за власне життя.
“Ніколи в твоєму житті не відбувається того, чого не має бути, — філософствує Анастасія. — Важливо жити своє найкраще життя, сфокусуватися на собі. Коли ти сам у класному стані, тоді зможеш допомогти й іншим”.
Коли життя починається заново
24 лютого 2022 року Анастасія приймає запрошення друзів і переїжджає з Ірпеня до їхнього будинку в Бучі — там є великий погріб, буде безпечніше. Вона не знала тоді, що опиниться на тій самій вулиці, де згодом світ побачить страшні кадри, що стануть символом жорстокості війни.
Після місяця в окупації, коли їй вдається виїхати, друзі через благодійну організацію запрошують її до Ірландії.
“Просто на пару місяців, максимум два, щоб перезавантажитися ментально”, — згадує Анастасія. Вона плакала всю дорогу до Ірландії. “У мене досі є відео, фотографії. Я їхала і для мене це було все. Я прощалася зі своїм життям”..
Але з першого дня в Ірландії щось змінилося. Ірландська родина, яка прийняла її у себе в березні 2022-го, дала те, чого вона не очікувала — не просто дах над головою, а нове тепле гніздечко.
“Це був найкращий досвід в моєму житті. Ці люди дуже сильно змінили моє бачення світу, відносин. Вони зробили величезний внесок в мене, як в особистість”.
Від волонтера до організатора подорожей
Перший ранок в Ірландії Анастасія прокидається з чітким рішенням — вона стане волонтером. Хоча раніше ніколи не займалася волонтерством, їй здавалося важливим бути корисною. Два місяці вона допомагає благодійній організації працювати з українцями в графстві Мейо.
І тут народжується ідея. Навколо стільки неймовірних місць — океан, Скелі Мохер, Голвей, Конемара — а вони нічого не бачать.
“Я кажу: давайте кудись поїдемо!” Перша спонтанна поїздка на два дні для знайомих українців стала початком чогось більшого. Люди ділилися враженнями, з’являлися нові бажаючі. Довелося створити групу в Телеграмі. “І якось так воно просто спрацював сарафан”, — посміхається Анастасія.
В Україні вона вже мала досвід — десять років в сфері організації подорожей та заходів, власна туристична агенція в Ірпені, групові тури по Україні та організовані виїзні за кордон зі спікерами. Але в Ірландії все почалося наново, органічно, з чистого бажання показати людям красу острова, який став їй домом..
Професіоналізм з душею
Анастасія не зупинилася на організації поїздок. Вона отримала освіту та ліцензію національного гіда Ірландії — навчалася в коледжі з понеділка по п’ятницю цілий рік, здавала екзамени, проходила практику.
“В Ірландії можна працювати гідом без ліцензії, але коли вона є — це підтвердження твоєї кваліфікації для клієнтів”.
Анастасія організовує тури по Ірландії з середини березня по середину жовтня, коли острів найкрасивіший. А взимку, коли дні короткі і багато локацій закриті, — закордонні поїздки: Париж, Ісландія, Балі, Швейцарія та інші.
“Уявіть масштаб: я одна, а охочих подорожувати зі мною, у рази більше, ніж я фізично можу взяти. За одну подорож, максимум двадцять людей. Саме тому місця зникають швидко, більшість місць в групах ще до офіційного анонсу.
Мій графік зазвичай заповнений на місяці наперед , і календар бронювань закривається раніше, ніж інші лише починають планувати. Це не про випадковість — це про цінність досвіду, якість маршруту і довіру тих, хто повертається знову”.
Філософія подорожі від Анастасії
- У своїх подорожах я завжди говорю своїм мандрівникам: ми народжені, щоб відчувати радість, смакувати життя та дозволяти собі переживати моменти, які наповнюють нас. Усе, що ми робимо — навчаємося, працюємо, розвиваємося, будуємо сімʼю – у своїй суті зводиться до одного: до прагнення відчути себе щасливою людиною.
Подорожі — це ті моменти, де це щастя відчувається найбільше. Бо саме в них ми дозволяємо собі розширювати горизонти, дивуватися, захоплюватися, жити життя яскравіше.
Я відчуваю відповідальність за довіру людей, які обирають подорожувати саме зі мною. Вони приходять до мене не просто за маршрутом чи фотографіями з краєвидами — вони приходять за станом, за внутрішнім відчуттям радості, легкості та натхнення.
Я часто кажу, що в кожного з нас є своя особиста скарбничка щастя. Ми наповнюємо її особливими днями, моментами, які хочеться згадувати знову і знову. І подорожі зі мною — це можливість покласти до цієї скарбнички ще кілька таких монеток. Додати туди нові враження, нові відкриття, нові відчуття, які залишаються з нами на завжди.
Бо щастя – це шлях. І подорож – один із найпрекрасніших способів ним іти.
Що дає сили
Дивлячись на Анастасію, не скажеш, що вона пережила окупацію, втрату звичного життя, переїзд. Вона — втілення спокою і позитиву.
“Я живу в своєму світі. Читання новин — це дуже рідко. Моє життя — це моя відповідальність”.
Її філософія проста, але дієва: “Ніколи в твоєму житті не трапляється того, чого не має бути. Маєш жити своє найкраще життя. Сфокусуватися на собі, зробити добре для себе. Якщо ти в класному стані, то і іншим можеш допомогти”.
Для релаксації — спа, плавання, дайвінг. Так, дайвінг — це її справжня пристрасть, те, що надихає і перезапускає.
“Навіть коли я не в ресурсі, просто відкриваю свої відео з дайвінгу, передивляюся”.
Робота нашої мрії
З кожною поїздкою, з кожною групою вона відкриває щось нове. Восьма група в Париж — і знову особливі моменти. Балі, Швейцарія з поїздкою через Альпи на поїзді — мрії, які втілюються.
“Я дійшла до такого рівня, що цінність — це стан, який відчуваєш в процесі. Декорації — це дуже другорядне. Важливо не те, де ти знаходишся, а як ти себе відчуваєш в моменті. І в кожній подорожі я знайду те, де я кайфанула і зрозуміла — вау, я живу своє найкраще життя”.
Анастасія була однією з перших українців, які втекли від війни, хто відкрив бізнес в Ірландії. Її історія — це не просто про виживання чи адаптацію. Це про те, як навіть після найстрашнішого можна знайти в собі сили не просто жити, а створювати красу, дарувати людям радість, будувати нове життя і надихатися.
“По Ірландії разом” — це не просто назва її бізнесу. Це про спільність, підтримку, про те, що навіть далеко від дому ми залишаємося разом. І про те, що найкраще життя — це те, яке ми обираємо прожити, незважаючи ні на що.
Інна Якименко
Джерело
На світлині: Анастасія Федорченко
