Підбиваючи підсумки діяльності діаспор у 2024 році

Дорогі друзі! Впродовж останніх десятиліть наш сайт на початку нового року традиційно визначав своїх номінантів-друзів України за межами України за підсумками їх громадської діяльності. В силу зрозумілих обставин, які унеможливили визначення переможців в номінаціях «Кобзи» «Українець року в Росії» і «Друг України у Росії», редакція тимчасово започаткувала за підсумками 2023 року єдину номінацію – «Друг України в діаспорі».

Підбиваючи підсумки 2004 року , ми дійшли до висновку, що не можемо назвати одну чи дві особи переможцями в цій номінації.

По-перше, редакція не в силах фізично охопити усі події в українських діаспорах, хоча ми інформували про них у режимі щонайменше 40 матеріалів на місяць. Мітинги протесту у невеличкому французькому чи німецькому містечку були не менш важливі, ніж масові акції у Парижі чи Берліні.

По друге, важко виділити когось окремо, адже кожний, незалежно від його діяльності чи посади у громадській організації, зробив свій важливий внесок у підтримку України та її майбутню перемогу. Протягом року українці за кордоном, зачасти разом з місцевими активістами, проводили чисельні мітинги, марші, акції, фестивалі української культури, збирали донати, закуповували речі необхідні для українських бійців, дрони, допомагали біженцям. Виділити когось окремо важко і, навряд чи, це буде справедливо.

Тим не менш, вважаємо за потрібне із вдячністю назвати ті громадські організації українців за кордоном, які були найактивнішими у 2004 році, більш згадуваними в інформаційному полі, аж ніяк не переменшуючи цим діяльність інших. Отже гортаємо сторінки наших публікацій за 2024 рік і згадуємо:

Спілка українців у Португалії (голова – Павло Садоха). На її рахунку – десятки масштабних справ і проєктів на підтримку України. Докладніше про це у інтерв’ю для «Кобзи» від 20 березня 2024 р. Українська громада Португаії власними коштом і силами створила заклад для реабілітації захисників України – центр Fenix UAPT, куди у червні прибули на лікування перші 16 військових.

Маємо згадати Ірину Давидовську і Романа Куртиша, які багато років проживають у Португалії, та організовані ними евакуаційні авіарейси з Любліна до Лісабона, якими перевозили українців, що рятувалися від війни після початку повномасштабного російського вторгнення.

Вулицями Лісабону 21 грудня 2024 р. пройшла вже втретє українська колядувальна хода, що об’єднала громаду, гостей португальської столиці та прихильників української культури. А у місті Фатіма 8 грудня було урочисто заснована ще одна українська організація - Товариство українок Португалії. І це лише кілька з багатьох минулорічних подій в діаспорі.

Асоціація українських організацій в Естонії, яку очолює етнічний українець Володимир Паламар (див. Інтерв’ю Голови Асоціації українських організацій Естонії), не тільки проводить різноманітні акції, допомагає Збройним Силам України, купує автомобілі для фронту, розвиває українську мову, культуру, традиції а й сприяє укладанню міжмуніципальних договорів між естонськими та українськими громадами. Гордістю асоціації є українські школи вихідного дня, які діють за підтримки Міністерства освіти Естонії.

Один з масштабних минулорічних заходів громади відбувся 19 листопада на площі Свободи в Таллінні до 1000-го дня з початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну. Центральним елементом заходу стало символічне запалення на площі тисячі свічок як знак солідарності з Україною.

Об’єднання українців Франції, очолюване Жан-П’єр Пастернаком, щотижня проводить акції у Парижі, які підтримують друзі України у французькій столиці, міські депутати.

Так 6 липня, напередодні 75-го ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні, українці Франції провели у Парижі марш-ходу із закликами до французів підтримати вступ України до Північноатлантичного альянсу. У Міжнародний день захисту дітей Об’єднання разом з французьким урядовцями та місцевими депутатами провело в Парижі ходу під гаслом "Врятуймо українських дітей!". Перед цим, 17 квітня, у Парижі на площі імені Жоашена Дю Бєллє відбулася хода під гаслом «Боєприпаси для України». До неї долучилися і звичайні громадяни французької столиці і в якості спікерів емігранти-активісти - засновниця ГО «Планета Надій», Надія Кутєпова, оголошена в Росії «іноагентом», Анн-Марі Гусар, голова групи «Європейсці з Україною разом», французький волонтер Флорент Мурер. А 5 листопада під час форуму українсько-французьких асоціацій "1000 днів незламності" презентували спеціальний онлайн-проєкт "Разом" (RazomUA.FR.), який має на меті об’єднати як французів, які підтримують Україну, так і місцеві громадські організації, що активно допомагають українцям.

Активно діяли і українці в інших містах Франції. Так, 1 жовтня відбувся мітинг української громади до Дня захисників і захисниць України у Страсбурзі. У французькій Тулузі на площі Жана Жореса 11 квітня українці регіону Окситанія (південна Франція) влаштували акцію на підтримку українських військовополонених та їх родин.

Докладніше про діяльність українців у Франції в матеріалі «Об’єднання українців Франції. Бліц-знайомство».

Національний конгрес українців Молдови (очолює Дмитро Лекарцев) впродовж останніх років активно працює над збереженням української ідентичності за кордоном та розбудовою відносин між українською громадою, місцевою спільнотою і владою.

23 серпня 2024 р. в Кишиневі було відкрито перший Український дім. «Цей простір ми створили для забезпечення діалогу між українською та місцевою громадами, задля надання необхідної підтримки для соціально-економічної інтеграції біженців з України, зокрема консультації з працевлаштування, неформальну освіту, проведення заходів», - розповів Дмитро Лекарцев.

Гордість діаспори – нещодавно відремонтовані приміщення гімназії імені Т.Шевченка в Кишиневі, заклад, що є одним з небагатьох, де викладають українською. На початку 2024–2025 навчального року в гімназії навчається 290 дітей, з них 203 – з України. Незабаром гімназія може вмістити до 1200 дітей і стати освітньо-культурним хабом, який допоможе зберегти українську ідентичність. Там же, також у 2024 р., відкрили український освітній центр «Дивосвіт».

Пріоритетним викликом для НКУМ є працевлаштування співвітчизників. Для цього розробили онлайн-платформу dilo.md, де українці можуть знайти роботу в Молдові та безкоштовно проконсультуватися з спеціалістами.

Серед інших справ і заходів Асоціації - вшанування пам’яті жертв Голодомору, заходи до Дня вишиванки, Дня святого Миколая, Різдва, Дні українського кіно. «Найбільшим досягненням є Ukrainian Day in Moldova, що став щорічним українським форумом, де ми фіксуємо актуальні досягнення та проблеми, звітуємо про діяльність та збираємо політикум і міжнародні місії для відкритого діалогу щодо проєктів та ініціатив. UDM збирає декілька тисяч учасників з різних країн і де-факто слугує ключовою платформою для адвокації інтересів української спільноти та демонстрації української культури й традицій», - говорить Дмитро Лекарцев.

Звичайно ж, серед активних громад за кордоном і Об'єднання українців у Польщі ,адже це прикордонна з Україною держава, нараховує близько 7 тисяч членів, не враховуючи біженців.

Центр багаточисельних заходів громади – Варшава. Із нагоди 33-ї річниці Незалежності у Варшаві її представники поклали квіти біля пам'ятної таблиці борцям за Європейську Україну та вшанували на багатолюдному мітингу пам’ять героїв, які віддали життя за Незалежну Україну. Під посольством Росії 19 листопада відбулася акція протесту під назвою «1000 днів пекла на землі». Під час акції відбувся художній перформанс, в рамках якого навпроти посольства країни-терориста випустили жовтий і блакитний дим, який символізує героїзм і стійкість України протягом 1000 днів. Після цього на голови учасників посипався чорний сніг. Як наголошують організатори, саме такий сніг сиплеться ось вже третій рік поспіль на голови українців через постійні обстріли.

Щодо інших польських міст, то у Вроцлаві 24 серпня провели святкову божественну літургію в греко-католицькій парафії Воздвиження Чесного Хреста, марш єдності й солідарності, вшанування пам’яті усіх, хто віддав своє життя за свободу України, а також фестиваль «Сковорода Фест».

У Гданську, біля пам’ятника київському князю Володимиру Великому відбулися ся урочистості та молебень за мир і перемогу України над агресором. Після цього учасники вирушили Маршем незалежних до фонтана «Нептуна», де відбувся концерт «Світло в боротьбі». Також було проведено міжкультурний родинний фестиваль Dom / Дім. Крім того, там можна було долучитися до плетіння маскувальних сіток для українських захисників. У Кракові того ж дня дня також відбулися літургію та марш на підтримку України.

У Любліні, біля будівлі міської ратуші, відбулося офіційне підняття прапорів України і Польщі та виконання національних гімнів обох країн, а також гімну Європейського Союзу. Після цього учасники розгорнули 20-метровий українсько-польський стяг. Також на площі Леха Качинського презентували інтеграційний фестиваль «Пізнай свого сусіда», у програмі якого були майстер-клас із петриківського розпису, польсько-український благодійний ярмарок, концерт, а також інші активності та розваги для усієї родини.

У Кошаліні організували благодійний концерт «З Україною в серці», у якому взяли участь гурт Yagody (Україна), гурт Musicband ZaZhyve (Кошалін), хор «Майстерня пісні» (Кошалін), дитячі вокальні колективи з Кошаліна, солістка Daria Zarudna (Україна) та студентський танцювальний колектив «Студенти танцюють» Виручені кошти спрямували на допомогу України.

Додамо, що школа для дітей-біженців у Польщі «Перша українська школа» від Фундації «Незламна Україна» увійшла до топ 10 найкращих шкіл премії «The World’s Best School Prize 2024» у категорії «Подолання труднощів». Їх було відібрано з тисяч заявок зі шкіл у 100 країнах світу. За оцінками ЮНІСЕФ, близько 700 тисяч українських дітей шкільного віку прибуло до Польщі через війну.

Одна з найчисельніших і найактивніших українських організацій в Канаді Конгрес українців Канади (КУК). 21 жовтня організував зустріч на Парламентському пагорбі в Оттаві із понад 50 членами Палати громад й Сенату Канади. Захід мав на меті просування підтримки Канадою перемоги України, яка потребує більшої економічної та військової допомоги, жорсткішої відповіді на російську геноцидну війну проти України й подальшу підтримку українських біженців.

Також в Оттаві, 22 листопада традиційно провели заходи з відзначення 91-ї річниці Голодомору 1932-1933 років. Разом з депутатами всіх партій парламенту Канади, дипломатами, українською громадою та друзями України на Парламентському пагорбі згадували мільйони українців, які стали невинними жертвами страшного геноциду, організованого сталінським режимом.

Завдяки КУК у Канаді з’явилася ще одна локація української літератури – 27 березня було відкрито українську бібліотеку ім. Лесі Українки при однойменній українській школі в Оттаві.

В Едмонтоні відділення Конгресу українців Канади запросило співвітчизників на традиційну ходу 16 травня у вишиванках у центральній частині міста. Традиція проведення Ходи у вишиванках після декількох років перерви була відновлена в Оттаві і Торонто. Загалом різноманітні заходи до Дня Вишиванки відбулися у понад 20 містах у всіх провінціях Канади. Більшість з них організував Конгрес українців Канади.

Не можемо не відзначити і діяльність у 2024 році Союзу українців Румунії (СУР). Українська меншина в Румунії більше зосереджена на культурній та освітній діяльності. Тут виходять видання СУР – «Рідне слово», «Український вісник», літературний «Наш голос», дитячі «Бджілка» і «Дзвоник», «Українське відлуння».

Втім, останнім часом українці все більше беруть участь у політичному житті Румунії. Зокрема, очільника СУР Миколу-Мирослава Петрецького, переобрали депутатом румунського парламенту на чергових парламентських виборах, що відбулися 1 грудня. На виборах було здобуто історично високі показники у майже 90% українських громад, в багатьох населених пунктах українцям вдалося посісти місце в першій трійці кандидатів.

З нагоди Дня Незалежності України 24 серпня 2024 року на площі біля Посольства України відбулася урочиста акція солідарності з Україною. До участі в акції під гаслом #StandWithUkraine (Разом з Україною) крім українців у Румунії взяли участь представники румунської влади, дипломатичний корпус, акредитований у Бухаресті, а також громадянське суспільство та ЗМІ. Також на площі поряд з будівлею Посольства України була встановлена інсталяція «Ціна Свободи і Незалежності» покликана нагадати, який жах і скільки нещастя принесла агресивна війна проти України. Акцію солідарності було завершено розгортанням Державного Прапору України та плетінням маскувальних сіток для захисників України.

У місті Решіца 14 грудня відбувся Фестиваль українських колядок, організований Караш-Северинською Філією Союзу українців Румунії , який зібрав колядників з Корнуцела, Копечеле, Зоріле, Карансебеша та запрошені колективи з Лугожа та Арада.

Асоціація «Українки в Швейцарії», 10 квітня 2024 р. відсвяткувала другу річницю від дня заснування нею Української школи в Женеві. За ці два роки школа залучила 16 високопрофесійних учителів, які навчають понад 270 дітей української мови, літератури, культури та історії України. Українська школа в Женеві - перша школа в Женеві, відколи на теренах франкомовної Швейцарії існує українська діаспора.

На жаль, формат огляду не дозволяє нам перелічити багато інших організацій діаспор та їхню діяльність. Маємо висловити їм просто велику подяку за їхню активність, за пропаганду держави України і української культури у світі. Кого не згадали, згадуємо у нашому додатку-фоторепортажі.

Оглядаючи рік 2024-й ми повинні згадати і українців в Росії, які в силу різних обставин вимушені були залишитися в країні-агресорі і тепер на собі відчувають «братську любов» до «братів-українців». Десятки з них потрапили в колонії за надуманими і сфабрикованими звинуваченні у шпигунстві і тероризмі і навіть за мовчазний протест проти війни.

Достатньо згадати хоча б Українського активіста з Петрозаводська Андрія Литвина, якого намагалися засудити тільки за те, що на День пам'яті розстріляних сталінським режимом українців у Сандармосі (Карелія) він прийшов з українським прапором.

Або 26-річного громадянина України Артема Прокопця, якого заарештували у середині липня за звинуваченням у нібито вибуху двох трансформаторних будок. За версією звинувачення, він зробив це з політичних переконань, йому загрожує до 20 років позбавлення волі, хоча доказів його причетності до теракту на суді так і прозвучало.

Військовий суд у Москві 17 червня засудив 35-річну українку Христину Любашенко до 12 років ув'язнення за антивоєнний запис і гімн України, які лунали з вікна квартири, а також запуск повітряних кульок із біло-синьо-білим прапором- кольорами миру.

Це лише три прізвища з десятків, а то і сотень.(див. рубрику «Кобзи» Права людини і громадянина)

Серед російських друзів України хочемо згадати 18-річну Дар'ю Козирєву з Петербурга, проти якої порушили кримінальну справу за "дискредитацію армії РФ" і запроторили до СІЗО. Їй загрожую 5 років колонії. «Дискредитація» ж полягала в тому, що 24 лютого 2024 р., в річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, дівчина поклала квіти до пам'ятника Тарасу Шевченку та приклеїла до постаменту його вірш "Заповіт".

Слова вдячності і колишній росянці Лані Кошкарьовій з канадського Едмонтона, - журналістці, координатору Міжнародного проекту Нюрнберзький процес 2.0 та активній волонтерці проекту UAdroneForces, який займається збиранням коштів та закупівлею дронів для ЗСУ.

Підсумовуючи, маємо сказати, що у України сьогодні багато друзів за кордоном. Українські діаспори чисельно зростають, їхня роль у політичному і культурному життя країн, де вони проживають, зростає, активність множиться. Будемо сподіватися, що цьому сприятимуть і анонсовані президентом України Хаби Єдності,що мають на меті об’єднати розрізнені українські громади в єдині потужні організації,які говоритимуть голосом України за кордоном. Хочеться вірити, що завдяки цьому в Україні, нарешті, запанує довгоочікуваний мир, і, що вона ще здивує світ не тільки своєю незламністю, а й своєю здатністю до швидкого відродження після війни.

Василь Коломацький, головний редактор сайту «Кобза-українці діаспори», Оттава

View the embedded image gallery online at:
https://kobza.com.ua/povidomlennja-redakciji/7278-pidbyvaiuchy-pidsumky-diialnosti-diaspor-u-2024-rotsi.html?layout=default&print=1&tmpl=component#sigProId636a62c1c0

На світлинах:

1. Акція до 1000 днів вторгнення РФ в Україну в Осло

2. Перша група поранених воїнів ЗСУ на лікуванні у португальському центрі Fenix

3. Акція до 1000 днів опору російській агресії у Відні

4. Марш-хода у Парижі «Врятуємо українських дітей»

5. Відкриття Українського дому у Кишиневі

6. Пікет у російського посольства в Берліні

7. Відкриття української бібліотеки ім. Лесі Українки в Оттаві

8. Мітинг біля Центру української культури в Таллінні

9. Українка Христина Любашенко, засуджена в РФ за трансляцію українського гімну на 12 років

10. Дар'я Козирєва, засуджена за покладання квітів до пам’ятника Т.Шевченку