lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Прокладаємо книжкові мости
Друк
Розділ: Культура

У Національному університеті «Львівська політехніка» провели підсумкову зустріч акції «Львівська політехніка – українцям Польщі: даруємо книги – прокладаємо мости».

Мета акції – допомогти українцям, які вимушено виїхали за кордон, втриматися в українському культурному просторі й зберегти зв’язок з Батьківщиною.

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) разом із Наталією Шаховською, ректор­кою Львівської політехніки, і Науково-технічною бібліотекою університету організували акцію дарування книги, що тривала до 15 вересня 2025 року.

Модерування події взяла на себе Оксана Горда – старша наукова співробітниця Міжнародного інституту освіти, куль­тури та зв’язків з діаспорою.

Першою виступила ректорка На­ціонального університету «Львівська політехніка» Наталія Шаховська:

– Оскільки війна триває вже четвертий рік, усе складніше і складніше підтримувати контакт з українцями, які залишаються за кордоном. Для відбудови України нам важливо, щоб люди пам’ятали про неї й поверталися.

До цієї акції доєдналися 12 інститутів. МІОК і видавництво разом зібрали 715 книжок. Окрім того, до акції долучилися 19 за­кладів вищої освіти України, і ра­зом зібрано 784 книги, тож внесок Львівської політех­ніки тут левовий. Я вважаю, що це дуже важлива акція, і, скоріше за все, ми намагатимемося поширювати та­кий досвід і на інші країни.

У Польщі навчаються 47 тисяч студентів з Украї­ни, а в Німеччині – 12 тисяч. Дуже важливо, щоб ці діти пам’ятали, що вони українці. Пам’ять про Україну може бути тільки з книжки, яку можна потримати в руках і нагадати собі, як було тут, в Україні, щоб справді мати оці «мости».

Наступним за допомогою відеоповідомлення виступив Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ре­спубліці Польща Василь Боднар.

– Мільйони українців були змушені покинути свої домів­ки й опинилися сьогодні за кордоном. Без перебільшення мож­на сказати, що є реальна загроза для багатьох із них втратити українську ідентичність. Як посол України в Польщі, я часто спілкуюся з різними групами українців. Усіх їх об’єднує один запит: потреба в книгах українською мовою. Усі ми знаємо, що книга дає знання, книга розвиває уяву й допомагає розви­вати знання мови. А книга українською мовою дає унікальну можливість триматися України, зберігати зв’язок з Батьківщи­ною, – зазначив Василь Боднар.

Відтак до слова запросили директорку МІОКу Ірину Ключковську. Ірина Михайлівна наголосила, що потрібно бути активними й поширювати інформацію про такі ініціативи:

– Ми повинні бути волонтерами, ми маємо допомагати ар­мії. Також нам разом з вами треба долучитися до цієї прекрас­ної акції. Отож «принось книгу від студента!» – поширюйте цю інформацію, бо ми, віддавши цю частинку, станемо стократ багатшими.

Своєю чергою директор Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки Андрій Андрухів наголосив, що вони поширюють українське слово там, де воно потрібне, а також зазначив, що, навіть попри бюрократичні складнощі, багато українських закладів вищої освіти долучилися то збору книг для людей, що живуть за кордоном.

Спеціальним гостем події став Богдан Тихолоз – канди­дат філологічних наук, франкознавець, директор Львівсько­го національного літературно-меморіального музею Івана Франка, публіцист, блогер, співавтор науково-просвітниць­кого інтернет-проєкту «Франко: Наживо». Богдан Сергій­ович провів лекцію, під час якої говорив на тему «Чого ми читаємо?».

– Читання дає нам можливість вийти за межі даності, того, що ми маємо уже з собою, розширити межі нашого світу в той чи інший спосіб, за межі власного кола знань, того, що ми називаємо ерудицією чи навіть енциклопедичними знання­ми, – зауважив Богдан Тихолоз.

Також публіцист наголосив, що читання, писання та мис­лення потрібні не тільки для розваги чи заповнення дозвілля, а що це загалом дуже корисні речі для життя.

Говорячи про штучний інтелект, спі­кер зазначив, що це дуже інноваційна, високотехнологічна, авангардна й об’єк­тивно перспективна сфера, а також додав, що до цієї теми треба ставитися з макси­мальною серйозністю:

– Якщо ми не навчимось адекватно й ефективно використовувати штучний інтелект, то рано чи пізно він навчиться адекватно й ефективно використовувати нас.

Наостанок Богдан Тихолоз озвучив свої думки щодо того, що буде з читанням далі:

– Я впевнений: якщо ми всі переста­немо читати, то кінець наш швидко. Кого читатимуть через сто років? Усіх, хто буде вартий читання. Як саме читатимуть? Раніше люди уявляли електронні книги геть по-іншому. Зараз ми маємо дещо інше, але паперові книжки так само збереглися і, ба більше, не втрачають своєї популяр­ності. Читатимуть те, що ми напишемо, про ту історію, яку ми створимо — ми з вами, наше покоління, наступне покоління. Це стане важливою частиною нашого спільного досвіду.

Микола Гевак, Центр комунікацій Львівської політехніки

* * *

До львівської доброчинної акції долучився і Гоголівський виш у м. Ніжин. Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою передав для українців, котрі тимчасово проживають та на­вчаються в Польщі, українські видання нашого університе­ту.

Часопис «Український дім», №5 (132) за 2025 рік

На світлинах:

  1. Книги для поляків.
  2. Директорка МІОК Ірина Ключковська (на передньому плані) та ректорка «Львівської політехніки» Наталія Шаховська.
  3. Студенти – учасники доброчинної акції.