На сцені Королівського Шекспірівського театру «Короля Ліра» вперше зіграли українською
Аматорський театр українських переселенців запросили на батьківщину Шекспіра. За три дні у Великій Британії вони дали три вистави — усі з аншлагами.
Вони не мають постійного складу трупи та репетиційної бази, зате в них є жага творити і допомагати людям. Театр переселенців «УЖіК» працює в Ужгороді трохи більше як два роки. У ньому — жодного професійного актора. Усі, хто бере участь у виставах, — люди, яких війна закинула за сотні кілометрів від рідної домівки.
Історія появи театру
Засновник театру В'ячеслав Єгоров згадує, як різко змінилося їх життя з початком повномасштабного вторгнення. До відносно спокійного Ужгорода приїхали люди з усіх куточків України. Його кіношкола дуже швидко перетворилася на великий волонтерський хаб, де з дітьми-переселенцями малювали, ліпили, показували їм мультики, вчили грати на музичних інструментах. А дорослих В'ячеслав вирішив долучити до створення своєї дипломної роботи. Він тоді саме закінчував театральний, а через коронавірус, а потім війну не мав, із ким поставити фінальну виставу.
«Перші буквально кілька місяців дуже важкий стан був психологічний у нашого суспільства, особливо тих, хто їхав зі східних і південних областей через нас. Наше завдання було хоч трохи допомогти людям залишатися в країні, тобто мотивувати, — згадує режисер. — Я просто подумав, що можна це скласти разом, і все гарно вийде».
Поставити вирішили одну з найскладніших трагедій у класиці — шекспірівського «Короля Ліра». Збиралися спочатку на набережній, на овочевому складі, біля філармонії. Тоді не було постійної репетиційної бази, реквізиту і апаратури, усі працювали на волонтерських засадах, — згадує продюсерка театру Юлія Єгорова. Організаторам самим доводилося вишукувати гроші для оренди приміщення, для репетицій та костюмів. Завдавало труднощів й те, що склад акторів постійно змінювався, хтось виїжджав за кордон, а хтось повертався додому.
Репетиції стали для переселенців ковтком свіжого повітря: тут забували про війну і втрати. Розмови точилися передусім про мистецтво, про виставу і про плани.
«Це травмовані люди. Це люди, які втікали від пострілів, від війни. Деякі двічі тікали. Ті, що з Донецька, з Луганська, вони двічі в бігах і навіть тричі, — ділиться продюсерка. — Театр для них — це терапія. Але вона так складно відбувається. Навіть люди інколи самі не знають, куди йдуть, навіщо йдуть».
Шлях до мети
П'єса «Король Лір» складна та багатопланова. Режисеру довелося її адаптувати до умов маленького аматорського театру. За основу взяв переклади на українську Олександра Грязнова та Юрія Андруховича як найбільш зрозумілі сучасному глядачу.
«Були обмеження за кількістю людей — лише п'ять. Але, щоб короля Ліра зіграти, там треба понад двадцять людей. Це основні дійові особи, а ще масові сцени і так далі. Мені прийшлося адаптувати п'єсу. Звісно, я залишив Короля, Блазня, трьох дочок», — пояснює В'ячеслав Єгоров.
Виставу показували спочатку в Ужгороді, потім возили по Україні. Поки випадковий знайомий не розповів історію театру аматорів-переселенців представникам Королівського Шекспірівського театру. Після довгих перемов домовилися про виступи на батьківщині відомого драматурга.
Трупа почала посилено готуватися. Утім все могло зірватися в одну мить. По-перше, знов оновився склад, ним вони ще жодного разу не виступали. А по-друге, через заборону на виїзд чоловікам за кордон головна роль була під загрозою.
«І це теж прояв мужності — триматися разом весь цей час і готуватися. Ми фактично зробили цей крок до Англії, лише спираючись на те, що нам треба це зробити. Скажімо так, у нас був Олексій, який, на жаль, не міг виїхати за кордон. І фактично ця мрія поїхати в Англію була на такій тонкій грані. Ми пана Андрія знайшли, у нього вік підходив».
Тріумф «Короля Ліра»
У місті Стретфорд-на-Ейвоні українців чекав теплий прийом та одна з найпрестижніших театральних сцен світу.
Жоден з учасників вистави не мав досвіду виступу на такій професійній сцені з такою сучасною апаратурою. Але їм вдалося зібратися: три вистави і три аншлаги, акторам-аматорам аплодували стоячи. Уперше на сцені Шекспірівського театру «Король Лір» йшов українською. Хоча в залі, окрім біженців, переважно була англомовна публіка, від субтитрів організатори відмовилися.
Андрій Хомік, який грає Ліра, був вражений реакцією глядачів на українськомовний варіант п'єси. Сам чоловік втік на Закарпаття з окупованого Криму майже три роки тому. Коли жив в Ялті, попри все зберігав рідну мову, розмовляв нею в побуті, у громадських місцях, на роботі. Згадує, що це викликало в більшої частини несприйняття, яке межувало часто з ненавистю і злобою.
«Замість того, щоб показати для англійців виставу англійською, а вони їх бачили в багатьох варіантах, ми все-таки показали, що приїхали люди з України, із своєю рідною мовою. Тому що, коли приїжджають люди з України та розмовляють іноземною мовою, я маю на увазі російську, це викликає питання: "Чому це так"? А вони побачили, що приїхала україномовна Україна. Це інше», — каже пан Андрій.
«Показати не тільки нашим українцям, але англійцям, що є українці і українське мистецтво, незалежно від того, що в нас іде отака війна, що у нас відключають світло, що бомблять міста, життя у нас іде. У тому числі, у культурному аспекті. Ми розвиваємося, ми будуємо плани. Я думаю, у цьому аспекті українська мова була надважлива», — зауважує режисер.
А ще місією цих гастролей засновники театру бачать психологічну підтримку біженців, яким довелося покинути рідну країну.
«Люди плакали, вони підходили і казали: "Я ніби попала на один день в Україну, ніби я побувала вдома". Людям було боляче. Вони про це говорили. Ми хочемо дати наснаги українцям за кордоном, що земля українська чекає українців», — каже Юлія Єгорова.
Про плани
З новим досвідом, натхненням та подарованим прапором Королівського театру «УЖіК» повернувся до дому. Після відпочинку планують знов активно взятися за роботу. «Короля Ліра» не залишать припадати пилом на полиці, його показуватимуть і надалі. Але й над новими постановками працюватимуть. Серед задумів — вистава за романом Джорджа Оруела «1984».
Марина Михайловська
-
Виконавець ролі короля, переселенець з Криму Андрій Хомік
Виконавець ролі короля, переселенець з Криму Андрій Хомік
-
Сцена з вистави «Король Лір»
Сцена з вистави «Король Лір»
https://kobza.com.ua/kultura/7146-amatorskomu-teatru-pereselentsiv-u-velykii-brytanii-aploduvaly-stoiachy.html?layout=default&print=1&tmpl=component#sigProId9177daba34
На світлинах:
1. Фрагмент афіші вистави
2. Виконавець ролі короля, переселенець з Криму Андрій Хомік
3. Сцена з вистави «Король Лір»