Культура
- Деталі
- Розділ: Культура
Дюссельдорф став місцем проведення масштабного театрального фестивалю, присвяченого війні в Україні
У Дюссельдорфі (земля Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина) завершується семиденний загальноєвропейський театральний фестиваль «Fokus Ukraine 777 Tage Днiв Days», присвячений війні в Україні.
Як передає Укрінформ, у його програмі представлено близько двох десятків тематичних вистав, створених за період повномасштабних бойових дій Росії в Україні, як провідними українськими колективами, так і театральними діячами Польщі, Білорусі, Естонії та Німеччини.
- Деталі
- Розділ: Культура
Судьба поэта Владимира Нарбута, который поплатился за то, что поверил большевикам
14 апреля 1888 года родился поэт-акмеист Владимир Нарбут. И в тот же день ровно через полвека, 14 апреля 1938 года, его расстреляли на Колыме. Долгие годы никто не знал подробностей его смерти. "Про него говорят, что погиб на взорванной барже. Баржу взорвали, чтобы освободить лагерь от инвалидов", – писала Надежда Мандельштам. Жена поэта Серафима Суок в июне 1940 года обратилась к погибшему мужу в дневнике: "Мне сказали, что ты утонул. Верю и не верю". А в 1978 году, когда Валентин Катаев опубликовал в "Новом мире" свои мемуары "Алмазный мой венец", об уже полузабытом поэте вспомнили и заговорили. Многие считали, что Булгаков списал с него своего Воланда. Возможно, не без оснований: жизнь Нарбута действительно была полна мистических событий и трагических поворотов судьбы.
- Деталі
- Розділ: Культура
Українська писанка набуває світової популярності
Напередодні Великодніх свят стало відомо, що Інститут естонської мови (ІЕМ) додав до лексикону ще одне слово – „põssanka“ (писанка). Про це повідомила співпрацівниця інституту Ellen Dovgan
Спочатку естонці для означення цього терміну вживали дослівний переклад естонською «kirjutatud muna“, що дослівно означає «писане яйце». Однак це словосполучення не дуже прижилося у використанні. Тому в ІЕМ було вирішено додати до естонського словника українське слово.
- Деталі
- Розділ: Культура
У Нью-Йорку в концертних залах Мангеттену (Нью-Йорк, США) проходить щорічний Фестиваль сучасної української музики, значна частина представлених творів пов’язана з війною.
«Нинішній, п’ятий сезон характеризується «перетином кордонів», – розповіла засновниця Лія Бетстоун. – Якщо буквально, то це музика, створена за межами географічних кордонів України... Але й самі твори перетинають межі традиційних жанрів і форм».
- Деталі
- Розділ: Культура
В Українському музеї у Нью-Йорку проходить виставка робіт «зірки наїву» Марії Примаченко
В Украинском музее в Нью-Йорке идет выставка работ Марии Примаченко (1909–1997) "Слава Украине". Художница, жившая в селе Болотня в Киевской области, сейчас признана звездой "наивного искусства". Она смотрела на мир сквозь призму фольклора и собственной буйной фантазии. В ее красочных работах советская действительность становилась похожа на причудливую народную сказку. В детстве Мария переболела полиомиелитом и из-за хромоты не могла помогать родителям по хозяйству. Зато по примеру своей матери, искусной вышивальщицы, прилежно украшала узорами вышиванки и рушники. В 1936 году она поступила в Центральные экспериментальные мастерские при Киевском музее украинского искусства, располагавшемся в Киевской лавре: это были своего рода практические курсы для молодых художников из народа. Работы молодой художницы так понравились преподавателям, что их сразу же показали на выставке народного творчества в Киеве, а потом на всесоюзной, которую увидели зрители в Москве, Ленинграде и Варшаве. На следующий год рисунки Примаченко добрались даже до Всемирной выставки в Париже. Еще в советское время художницу заметили украинские власти – ей дали государственную премию имени Тараса Шевченко и звание народного художника Украины. Но остальной мир узнал о ней совсем недавно. 25 февраля 2022 года, в самом начале войны, российский снаряд разрушил здание Историко-краеведческого музея в поселке Иванков, где хранились ее работы. Фамилия художницы появилась в лентах всех новостных агентств, что вызвало бурный всплеск интереса к ее творчеству. Ее выставки прошли в Барселоне и Лондоне.
- Деталі
- Розділ: Культура
«Кобза» вже повідомляла, що вперше в історії українського кіно фільм «20 днів у Маріуполі», знятий журналістом та кінодокументалістом Мстиславом Черновим, отримав «Оскара» у номінації «Найкращий документальний фільм». До цього ця стрічка вже принесла Мстиславу приз глядацьких симпатій кінофестивалю «Санденс» у січні 2023 року, Пулітцерівську премію (разом з соавторами - Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василисою Степаненко) та низку інших нагород.
До вашої уваги розгорнуте інтерв’ю з режисером на сайті «Радіо Свобода», яке він дав у грудні 2023 р. після включення фільму до списку номінантів на «Оскара»:
- Деталі
- Розділ: Культура
Стрічка про облогу Маріуполя здобула нагороду у категорії «Найкращий документальний фільм»
У ніч із 10 на 11 березня у Лос-Анджелесі відбулася церемонія нагородження премії "Оскар-2024". Перемогу у категорії "Найкращий документальний фільм" здобула стрічка Мстислава Чернова "20 днів у Маріуполі". Це перша перемога українського фільму на головній кінопремії світу, яку вручає Американська академія кінематографічних наук та мистецтв.
- Деталі
- Розділ: Культура
Сашко Чубко – украинский кинопродюсер, ставший военным репортером. Среди его последних киноработ – спортивная драма "Ольга", короткометражный фильм о детях-сиротах Dad Sneakers и детектив "Ля Палисиада", главные герои которого – психиатр и следователь – пытаются раскрыть сложное дело об убийстве полицейского. Член Европейского клуба продюсеров и Европейской киноакадемии, Сашко был экспертом Государственного кинофонда Украины и культурного фонда Совета Европы Eurimages. С марта 2022 года работает репортером The New York Times, специализируется на материалах о военных преступлениях.
Сотрудничая в основном с опытным военным корреспондентом Карлоттой Галль в Киевской, Харьковской, Донецкой и Херсонской областях, Сашко написал более ста материалов, в том числе первополосных. Среди наград, полученных журналистами The New York Times, – Пулитцеровская премия 2022 года за международные репортажи.
- Деталі
- Розділ: Культура
Документальна стрічка, що шокувала глядачів 74-го Берлінського кінофестивалю
На Берлінському міжнародному кінофестивалі, який проходить з 15 по 25 лютого, показали український документальний фільм «Intercepted» (буквально «Перехоплене»), або «Мирні люди» режисерки Оксани Карпович. Це спільна робота України, Канади та Франції. Українським копродюсером стрічки виступила компанія «Мун Мен», продюсерки – Дар’я Бассель та Ольга Бесхмельниціна. Фільм показали у програмі Forum.
- Деталі
- Розділ: Культура
Про роботу українських корифеїв Куліша, Пулюя та Нечуя-Левицького над першим українським перекладом Біблії
Переклад Біблії Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя та Нечуя-Левицького або Святе Письмо Старого і Нового Завіту – перший повний переклад Старого і Нового Завіту українською мовою, здійснений, переважно, Пантелеймоном Кулішем з редакційним та перекладним доопрацюванням Івана Пулюя та доповненням перекладів Івана Нечуя-Левицького, що його видано 1903 року у Відні (за іншою версією – окремим виданням у 1904 році). Від початку праці до видання Іван Пулюй працював близько 35 років. Книга видана вже по смерті Пантелеймона Куліша.
