Історія кохання Юлії Муллок та Лі Ґу
Вони працювали разом в американській архітектурній компанії, яка розробляла скляну піраміду для Лувру. Вона — з багатодітної родини українських емігрантів, він — із королівської династії Кореї. Попри відмінності в соціальному походженні та різницю у віці, останній корейський принц закохався у Юлію Муллок та навіть освідчився їй українською.
Українське коріння Юлії Муллок
Юлія (Джулія) Муллок народилася в Пенсильванії, США, у багатодітній родині українських емігрантів. Дата її народження достеменно не відома: різні джерела пишуть про 1923 або 1928 рік. Її батько був шахтарем та помер, коли вона була ще дитиною. Тож дослідники припускають, що Муллок — це прізвище вітчима.
Юлія служила в американських ВМС під час Другої світової війни, завдяки чому пізніше навчалася в престижному Парсонському коледжі дизайну. А вже 1958 року українка стала працювати в архітектурній компанії Нью-Йорка. Бюро належало американцю китайського походження Бей Юйміну, який розробляв скляну піраміду для французького Лувру, що стала одним із символів Парижа.
Корейський принц без трону
Лі Ґу народився та зростав в Японії, під владою якої тоді була його рідна Корея. Син спадкоємного корейського принца мріяв навчатися за кордоном, але йому було заборонено покидати країну.
Усе змінилося 1945 року, після поразки Токіо у Другій світовій війні. Але навіть тоді принцу було важко отримати паспорт. Перший президент новоствореної республіки Корея побоювався видавати ці документи корейським королівським особам, щоб не спровокувати руху відродження.
Зрештою Лі Ґу зміг одержати паспорт за сприяння посла. Ймовірно, його видали лише за умови, що принц не представлятиме корейської династії у США. Тож 3 серпня 1950 року він виїхав у Штати. Це сталося незабаром після початку Корейської війни.
Лі Ґу закінчує Массачусетський технологічний коледж. Молодий інженер влаштовується на роботу до архітектурного бюро Бей Юйміна. Того самого, де вже рік працює Юлія Муллок.
Українсько-корейське кохання
Коли Юлії виповнилося 35 років, вона вирішує кардинально змінити своє життя та переїхати до Іспанії. Дівчина подає оголошення про продаж своєї квартири, яке бачить Лі Ґу. Він відвідує квартиру та вмовляє Юлію залишитися. Невдовзі пара починає зустрічатися. Але ні його, ні її батьки вибір своїх дітей не підтримують.
Попри це 27-річний корейський принц робить пропозицію 35-річній американці українського походження. Він освідчується Юлії українською, чим вражає не тільки свою наречену, а також її батьків.
Пара бере шлюб в Українській католицькій церкві Св. Юра в Нью-Йорку та переїжджає на Гаваї. Юлія навіть не підозрює, що стала дружиною корейського принца. У Штатах Лі Ґу жив звичайним життям та не розповідав про своє монарше походження.
1963 року Лі Ґу та його батьки отримують дозвіл повернутися до Сеула. Їхня династія вже не мала впливу в президентській республіці. Монарші маєтки в країні націоналізували, проте їм дозволили жити в Наксондже – одній із частин колишнього палацового комплексу Чхандоккун в столиці. Туди подружжя і заселилося.
Але їхня історія не стала чарівною казкою про кохання із щасливим хепіендом. Подружжя не могло мати дітей, Юлія була іншої національності, а одружувалася пара не за корейським звичаєм. Цього було достатньо для родини Лі Ґу, щоб не визнавати блакитнооку українку членкою монаршого дому.
Пара всиновила корейську дівчинку, яку назвала Євгенією Ун-Сук Лі. Але їхній шлюб це не врятувало.
Після розлучення
Під тиском королівської родини Лі Ґу та Юлія все ж таки розлучилися 20 років потому. Принц переїхав до Японії, а Юлія залишилася в Сеулі. Тут вона виготовляє одяг та опікується людьми з інвалідністю, які працюють у її майстерні, а ще сиротами, яким шукає батьків. І тоді це радше викликало подив у консервативному корейському суспільстві.
«Муллок виконала свій обов'язок принцеси останньої королівської родини Кореї, допомагаючи нужденним та бідним, особливо людям із інвалідністю. (...) Корейські сироти та люди з інвалідністю, яким вона допомагала, дуже поважали Муллок, навіть називали її своєю матір'ю. Муллок відкрила магазин одягу, щоб фінансувати благодійну діяльність навіть після розлучення», — згадувала дальня родичка принца Лі, яка, за даними The Seoul Times, мала теплі відносини з Юлією.
Лі Нам-Джу сім років вчилася у США і знайшла спільну мову з українською американкою. А втім, вважала її дивною навіть за західними стандартами. А ще вона зберегла одяг, створений Юлією — «традиційний корейський шовк у сучасному дизайні, барвисті гавайські мотиви і конкретизм української автентики, вишитий лаконічний підпис "Julia Lee". Так його описують дослідники, яким Нам-Джу показала роботи Муллок.
Юлія дуже сумувала за колишнім чоловіком, — розповідала журналістам Нам-Джу. Що відчував Лі Ґу, сказати важко, але другого шлюбу принц не взяв. На ньому і обірвався рід корейської династії Лі. А Юлія, хоч і номінально, але залишилася в історії останньою принцесою Кореї.
Лі Ґу помер від серцевого нападу 2005 року. Колишній дружині, яка натоді вже жила на Гаваях, цього не повідомили. Але дізнавшись про це, вона того ж року востаннє відвідала Корею, щоб віддати шану покійному чоловікові. Сама Юлія померла 2017 року. «В останні хвилини свого життя вона була дуже самотньою», — згадувала Лі Нам-Джу. Її прах, як вона і хотіла, розвіяли над Тихим океаном.
Тетяна Цуркану
-
Останній кронпринц Корейської імперії Лі Ґу та його дружина Юлія Муллок, 1963, Сеул
Останній кронпринц Корейської імперії Лі Ґу та його дружина Юлія Муллок, 1963, Сеул
-
Одяг бренду «Julia Lee»
Одяг бренду «Julia Lee»
https://kobza.com.ua/ukrajina-svit/7393-koreiska-pryntsesa-z-ukrainskym-korinniam.html?layout=default&print=1&tmpl=component#sigProId6bfd44741d
На світлинах:
1. Юлія Муллок та Лі Ґу
2. Останній кронпринц Корейської імперії Лі Ґу та його дружина Юлія Муллок, 1963, Сеул
3. Одяг бренду «Julia Lee»