lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 «А где дают сосиски»?
Друк
Розділ: Полеміка

Путін влаштував черговий патріотичний шабаш у Лужниках, куди за традицією зігнали студентів і бюджетників

Міністр Сєргей Лавров назвав візит президента США Джо Байдена до Києва спектаклем.

«... идёт спектакль. Так он и продолжается. Всё работает именно в этом ключе, с точки зрения наших западных коллег бывших, и с точки зрения спасения нацистского режима».

Спробуємо внести свої 5 копійок.

Щодо спектаклю з Лавровим у певній мірі можна погодитись.

Як сказав один з найвідоміших драматургів світу Вільям Шекспір «Весь світ - театр». Задовго до Шекспіра і після нього проводились аналогії між світом і сценою, людьми і акторами.

Все пізнається в порівнянні.

Візит Байдена є спектаклем, з доброю режисурою, прекрасною грою акторів.

На відміну від спектаклю 21 лютого у Москві, де фальш було видно неозброєним оком.

Джо Байден, який навряд коли-небудь хизувався на публіку своїми м’язами, не літав з журавлями, не знаходив на дні моря античні черепки, приїхав у воюючу країну і під завивання сирен завірив: «Я з вами!».

У Москві біля Лужників встановили зенітний комплекс. Щоправда, до сирен не дійшло. А далі таке враження, що й війни немає, а, якщо є, то вона десь там і перетворилась на патріотичний супровід наративів «русского міра».

В Лужниках панувала атмосфера халявної каші і сосисок: «А где дают сосиски?»

Про війну нагадували лише зенітки та риторика акторів...

І саме головне – в Україні гинуть люди, гвалтують жінок, крадуть дітей, нищать міста, забруднюють природу – і все це робить російська армія і силовий блок вже цілий рік. Ось він – кривавий театр абсудру. П’єса під назвою «Русский мир» (або «Добро пожаловать в Ад!»). Стече кров’ю у Дніпро ця банда!

Наш кор.

м. Москва

На світлинах:

  1. Україна переможе, а російські воєнні злочинці сядуть на лаву підсудних.
  2. Які там окопи! Замерзлі учасники концерту не могли дочекатись миті, аби покинути Лужники...