Віктор Гіржов: Зараз в Росії спостерігається тотальне «загвинчування гайок»

Віктор Гіржов дав ексклюзивне інтерв’ю нашому сайту

Співголова Регіональної громадської організації «Українці Москви», один із співзасновників і відповідальний секретар Українського Конгресу Росії (УКР) Віктор Гіржов опинився у фокусі подій після того, як 14 жовтня ц.р. влада Росії не дозволила йому повернутся із Києва до РФ, пославшись на те, що він включений у список ФСБ.

Через місяць після подій «Кобза» намагається з’ясувати, що сталося 14 жовтня, і які причини призвели до такого несподіваного розвитку подій.

Нагадаємо, що Віктор Гіржов живе і працює в Росії близько двадцяти років. У Москві у нього залишилось два сини. Він також є нашим колегою по медійному цеху, будучи Головним редактором сайту «Українці Росії».

Кобза: Пане Вікторе, розкажіть що сталося 14 жовтня? Як поводилися власті в епізоді із Вашим зняттям із поїзду? Яку причину заборони в’їзду у Росію було офіційно озвучено?

Віктор Гіржов: Увечері 13 жовтня я повертався до російської столиці з Києва, де мало відбутися засідання конкурсної комісії Державного управління справами з призначення генерального директора Національного культурного центру України в Москві. О третій годині ночі 14 жовтня на пропускному пункті Брянськ-Орловський російські прикордонники перевірили у мене документи і пішли далі, але потім одразу повернулися і сказали, щоб я з речами пройшов на вихід. Пізніше вони вручили повідомлення про те, що рішенням ФСБ Росії мені заборонено в’їзд на територію РФ до 1 вересня 2020 року. Зі мною також були молоді чоловік і жінка, які мали дрібні порушення міграційного законодавства. Перебували ми в приміщенні впродовж трьох змін (понад 20 годин), доки на Київ не з’явився перший потяг.

Поводились прикордонники досить ввічливо, і я навіть завів з ними «політичні дискусії», але не почув нічого нового, адже всі вони також дивляться російське телебачення…

Кобза: У 2009 році аналогічно був знятий із поїзду Москва-Київ один із керівників ОУР, москвич Юрій Кононенко, якому також заборонили в’їзд до Росії. Скажіть, ще відомі випадки, коли під заборону в’їзду потрапляли інші українські активісти Росії?

В.Г.: Мені такі випадки невідомі. Але є інші, більш жахливі приклади, коли українських активістів убивали на території Росії…

Кобза: Як Ви плануєте опротестовувати заборону на повернення до Росії? Чи у Вас є адвокат? Можливо потрібна допомога від громадських організацій?

- Один із московських юристів пропонує мені свою допомогу у справі проти ФСБ. Я поки що думаю. Коли влаштую свої справи в Україні, не виключено, що будемо готувати документи для судового позову. Виграти справу в російських судах нам навряд чи вдасться, але буде привід подати позов до Європейського суду з прав людини. Громадські організації (зокрема, правозахисні), сподіваюсь, теж нададуть нам відповідну допомогу.

Кобза: В одній із публікацій Ви пов’язали заборону в’їзду в Росію із тим, що були плани Вашого призначення новим директором Національного культурного центру України у Москві. Ви можете прокоментувати цей сюжет?

В.Г.: Зараз в Росії спостерігається тотальне «загвинчування гайок». Стосується це як російського суспільства, на плечі якого в усі часи лягав тягар відповідальності за прорахунки влади, так і здійснюється тиск на все українське (читай: вороже), що є в Росії. Тому і моя заборона на в’їзд, і репресії щодо Бібліотеки української літератури, і тиск на трудових мігрантів – речі одного порядку, вони знаходяться в логіці гібридної війни проти України, зокрема, використовується її інформаційно-психологічна складова. Що стосується самого конкурсу і моїх перспектив бути призначеним гендиректором НКЦУ, то не виключено, що зіграла свою роль моя концепція реорганізації культурного центру в інформаційно-культурний центр і підвищення ролі цієї установи в період російської агресії проти України. Комусь у Кремлі (і, можливо, не тільки) це могло не сподобатись. До речі, конкурс завершився нічим і оголошено нове змагання.

Кобза: В останні два роки посилився тиск на українську діаспору у Росії. Можна згадати спроби влади ліквідувати регіональні національно-культурні автономії, відмову в реєстрації УКР, тиск на Бібліотеку української літератури у Москві, і т.д. Скажіть, у випадку, якщо влада перейде до прямих арештів українських активістів, чи не пора подумати про створення Закордонного центру українців Росії. Тобто, мати групу емігрантів, які б мали право представляти українство Росії перед світовим українством і світовою спільнотою? Чи ще рано говорити про такий варіант?

В.Г.: Такий варіант можливий, він нагадує керівництво в екзилі. Необхідно вивчити це питання. В усякому разі, сучасні засоби комунікації дозволяють це робити. Скажімо, Правління Українського Конгресу Росії регулярно проводить свої засідання у формі скайп-конференції – цю норму ми внесли до Статуту УКР, адже регіональні організації і члени Правління «розкидані» по неозорій російській території і часом навіть на з’їзд до Москви людей нелегко зібрати, а не те, що провести з ними чергове робоче засідання.

Кобза: Ви нині пербуваєте у Києві і мабуть маєте час спілкуватися із чиновниками, що мають обов’язок допомагати діаспорі. Скажіть, будь ласка, чи в Києві розуміють обставини, в яких живуть українці Росії? Чи є спроба України допомогти українцям Росії?

В.Г.: Будь-яка теорія перевіряється практикою. Те ж саме можна сказати і про розуміння проблем східної діаспори, зокрема, російської, в Україні. Турбота повинна виливатися в дії, тоді вона буде реальною, а не декларованою. Сьогодні в Україні безліч внутрішніх і геополітичних проблем – всі це чудово розуміють. Але не можна залишати напризволяще, наприклад, двомільйонну діаспору в РФ, а також велику кількість трудових мігрантів, які змушені заробляти на шматок хліба для себе і своїх сімей. Всі, хто вважає себе українцем - є частинкою українського світу, неважливо, чи це мешканець України, чи трудовий мігрант, чи представник інтегрованої діаспори, тобто, громадянин іншої держави. Підтримка діаспори з боку держави повинна бути, перш за все, моральна. Адже прикро, коли вище керівництво України під час своїх візитів до інших країн ігнорує місцеві діаспори. На жаль, це стосується і великої громади РФ. Приміром, колишній президент України Віктор Янукович за три десятки візитів до РФ так і не спромігся жодного разу зустрітися з представниками українських організацій Росії. Петро Порошенко з відомих причин не буває в Москві, але він міг би, наприклад, зустрітися зі мною, як одним із керівників діаспори й отримати багато важливої інформації про стан української громади в РФ та її проблеми, що називається «з перших рук». На жаль, цього не відбувається.

Кобза: В останні два роки, коли у Москві різко зріс інтерес до України, Вас почали запрошувати на ток-шоу на московські телеканали. Розкажіть якою була атмосфера цих ток-шоу? Чи багато з того, що Ви казали в ефірі, пізніше вирізалося редакторами програми?

В.Г.: Атмосфера на телевізійних ток-шоу доволі гнітюча. Взагалі, ця тема заслуговує окремої розмови, адже йдеться про ідеологічну складову кремлівської політики, завдання якої – очорнити народ України і будь-які кроки влади, принизити роль Майдану, перетворивши його в очах власного населення в певний маргінес, який не може принести нічого позитивного суспільству. Іншими словами – показати власному населенню, що будь-яка народна революція – це зло і шлях в нікуди.

В студіях малочисельним російським демократам і українським патріотам протистоять спеціально підібрані люди, і не лише з числа провідних спікерів і ведучих, але й сама аудиторія вміло керується режисерами. В прямих ефірах беруть участь не лише російські політологи, представники влади, журналісти, але й гості з України – прибічники колишнього режиму та сепаратисти. Останні налаштовані відверто агресивно. З прямих ефірів практично нічого не вирізають, але існують інші технології, які дозволяють досягати на передачах бажаних результатів.

Кобза: Дозвольте побажати Вам, від імені читачів «Кобзи», скорішого повернення в Росію і продовження Вашої громадської роботи.

В.Г.: Дякую! Бажаю вашому виданню та його читачам віри у силу духу й непоборність української нації. Ми неодмінно переможемо.

Київ-Аврора

View the embedded image gallery online at:
https://kobza.com.ua/novyny/5207-viktor-hirzhov-zaraz-v-rosii-sposterihaietsia-totalne-zahvynchuvannia-haiok.html?layout=default&print=1&tmpl=component#sigProId453019b382

На світлинах: Віктор Гіржов, Москва. В прямому ефірі російского телебачення. Віктор Гіржов у студії Радіо Свобода. Віктор Гіржов і директор Представництва СКУ у Києві Сергій Касянчук.