У січні в Об’єднаних Арабських Еміратах запрацювала «Книжкова Оаза» — мережа книжкових поличок з українською літературою для громади. Ініціатива стала частиною Місяця України в ОАЕ та об’єднала дипломатичні установи, громадські організації й приватний простір. Про те, як народилася ідея, чому вона з’явилася саме зараз і що стоїть за цим проєктом, розповідає Маріана Євсюкова, представниця Української жіночої ініціативи в ОАЕ.
Маріана Євсюкова — активна учасниця української громади в Об’єднаних Арабських Еміратах, представниця Української жіночої ініціативи в ОАЕ. Вона залучена до розвитку культурних, освітніх та громадських проєктів, спрямованих на підтримку української мови, жіночої солідарності та культурної присутності України за кордоном. Мар’яна є однією з ініціаторок проєкту «Книжкова Оаза» — мережі книжкових поличок з українською літературою для громади в ОАЕ.
— Маріано, з чого почалася ця історія? Як виник літературний клуб?
— Три роки тому, у січні 2023 року, Українська жіноча ініціатива започаткувала літературний клуб. Ми читаємо книжки українською мовою — від жінок і про жінок. Метою нашого клубу є підтримка та розвиток нашої рідної мови, поки ми живемо в ОАЕ, адже в переважній більшості ми спілкуємося англійською та іншими мовами і не розвиваємо українську.
Також це саморозвиток — інтелектуальний, соціальний, історичний. Ми читаємо про жінок і від жінок: і українських авторок, і іноземних. Це і класична література, і сучасна. Різні жанри й напрямки. Зазвичай ми обираємо книжки разом з учасницями клубу, і ті, що є в наявності в електронному вигляді, адже зараз ми дуже обмежені в можливості привозити друковану літературу з України.
— Коли з’явилася ідея створити саме «Книжкову Оазу» — фізичний простір з книгами?
— Під час наших зустрічей в Абу-Дабі багато учасниць висловлювали побажання мати місце, де можна було б приносити книжки й обмінюватися ними, робити буккросинг. Ідея була в повітрі, але відразу ми не змогли її реалізувати з кількох причин.
У середині 2024 року наша коліжанка Лара, яка координувала літературний клуб, поїхала з ОАЕ, і на певний час діяльність клубу сповільнилася, бо не було кому вести цю діяльність «під ключ». Також не було фізичного місця, де можна було б тримати книжки.
— Що стало переломним моментом?
— Влітку 2025 року до нас долучилася нова коліжанка Катерина. Вона любить читати, має досвід членства в літературних клубах в Україні й з радістю взяла на себе відповідальність за функціонування та розвиток літературного клубу.
Наші учасниці також почали знову нагадувати нам про ідею буккросингу. І ми почали шукати можливості.
— Як саме вдалося знайти ці можливості?
— Ми звернулися до кав’ярні з українською душею «Ла Донутерія» з пропозицією розмістити у них книжкову поличку, і власники погодилися.
Також у листопаді я була у відрядженні в Катарі, де відвідала Посольство України, яке гостинно приймало зустріч «Натхнені діяти: спадщина українського жіночого руху» з українками Катару. У подарунок я привезла першодрук альманаху «Перший вінок», і тоді побачила, що при посольстві вже є книжкова поличка для громади.
Це наштовхнуло мене на ідею запропонувати створити поличку з українською літературою і при Посольстві України в ОАЕ.
— Як на цю ідею відреагували дипломати?
— Надзвичайний і Повноважний Посол України в ОАЕ доктор Олександр Балануца підтримав цю ідею і також розповів, що подібна поличка була створена ще багато років тому в Консульстві України в Дубаї і має сенс її відродити в межах нашої ініціативи.
Так і виникла «Книжкова Оаза», яка тепер має три локації. 8 січня вона була відкрита в Абу-Дабі — і це стало першим заходом у межах Місяця України в ОАЕ. 9 січня «Книжкова Оаза» оселилася в Консульстві України в Дубаї. У найближчі тижні вона з’явиться і в кав’ярні «Ла Донутерія».
— Чому для вас було важливо реалізувати цю ідею саме зараз?
— Бо мова — це одна з частин нашої ідентифікації. В умовах, коли наша країна бореться за незалежність і за життя нації, підтримка та розвиток мови серед українців за кордоном набули більшого змісту й актуальності.
Можна мати ідею, але коли немає з ким її реалізовувати, вона так і залишається ідеєю. Тому так важливо мати однодумців і спільно робити добрі справи. Наша сила — у єднанні та спільнодії.
— Як працює «Книжкова Оаза» сьогодні?
— Наразі ми доопрацьовуємо правила та графіки роботи. «Книжкова Оаза» працює як бібліотека. Ми створили електронний каталог книг, куди постійно вносимо нові.
Бажаючи взяти книгу, потрібно відсканувати QR-код, знайти її в переліку літератури, зафіксувати своє ім’я та номер контактного телефону. Після читання книгу потрібно повернути, що так само фіксується через QR-код.
Ми слідкуємо, щоб книжки не затримувалися більше місяця в одних руках. Українська жіноча ініціатива забезпечує діяльність «Оаз»: приймає книжки, розподіляє між локаціями, здійснює ротацію та слідкує, щоб на поличках не було літератури іншими мовами або антиукраїнського змісту.
— Які книжки вже є на поличках?
— Частина книжок уже була в Посольстві та Консульстві. «Книжкова Оаза» створюється для громади і від громади. На відкриття ми отримали багато книжок, переважно дитячої літератури.
Спільнота українських мусульманок подарувала Коран та іншу ісламську літературу українською мовою. Цей переклад має офіційне затвердження від влади ОАЕ, і українська мова є десятою офіційною мовою перекладу Корану в країні.
Зараз наше завдання — переглянути всі книжки й внести їх до каталогу. Думаю, що на сьогодні їх уже понад сто. У Дубаї деякі книжки вже «пішли в гості» — зокрема «Доця» Тамари Горіха Зерня та «Биті є. Макар» Люко Дашвар.
— Що для вас особисто означає «Книжкова Оаза»?
— «Книжкова Оаза» — це не лише про книги. Це про українську присутність, про мову, сенси й спадкоємність, які ми бережемо й передаємо далі, де б не були.
Ксенія Жорноклей
На світлині: Маріана Євсюкова