Злочини проти людяності – спільна відповідальність владних режимів і суспільств, які їх підтримують
5 серпня 2018 р. виповнилася чергова 81-а річниця трагедії Сандармоху, де у 1937-1938 рр. сталінський режим масово вбивав українців, поляків, естонців та в’язнів інших національностей, де вбивали росіян, які не сприймали злочинну політику Сталіна.
Без перебільшення можна сказати, що найбільш знаменною подією у вшануванні українських жертв репресій став Пам’ятний Хрест у Сандармосі «Убієнним синам України». Скромна жінка Лариса Скрипникова увійшла в історію: лише завдяки її заповзятливості, патріотизму, щирій українській душі в урочищі Сандармох з’явився цей величний гранітний пам’ятник.
Як і в минулі роки, в Карелії відбулося вшанування загиблих борців за волю, правду, життя. В заходах взяли участь українці Карелії, представники українських організацій Москви, Санкт-Петербурга, члени санкт-петербурзького Меморіалу.
До Сандармоху прибули Тимчасовий повірений у справах України в РФ Руслан Німчинський, представники Генконсульства України в Санкт-Петербурзі, генеральний консул Леся Лозинська, генконсули Польщі, Фінляндії, США, Литви, Латвії, Естонії. Присутні поклали квіти та запалили свічки пам’яті за невинно убієнними.
Час вносить свої корективи в сучасність. На мітингу, на відміну від попередніх років, не було представників російської влади будь-якого рівня. Не було й відомого правозахисника Юрія Дмитрієва, який виконав величезну роботу зі встановлення самого факту масового вбивства в урочищі Сандармох. Правозахисник сидить у тюрмі за надуманими обвинуваченнями. Не було делегації від Товариства української культури «Калина» (Республіка Карелія), що може свідчити про нинішнє загальне становище українських громадських організацій в Росії…
Біля Хреста була прочитана молитва за упокій душ синів і дочок України.
Невтомна Лариса Скрипникова організувала поминальний обід, спекла поминальний коровай.
1937 рік увійшов в історію як рік масштабних репресій кривавого сталінського режиму. Чи були б можливі репресії, якби не було мовчазної або немовчазної підтримки народу? Сотні тисяч, мільйони сиділи в таборах, а не менше людей – на мітингах таврували ворогів народу, писали доноси. Тож хіба один Сталін і його прислужники несуть відповідальність за масові репресії?!
Сполучені Штати скинули атомну бомбу на Японію. В Хіросімі загинуло одночасно 70 000 людей, в більшості – мирних жителів. Людство ніколи не дійде до спільної думки про необхідність, правильність чи злочинність такої акції. Але треба пам’ятати, що мілітаристську політику, піратський напад на Перл-Харбор підтримало все японське суспільство, весь народ. Тільки така підтримка стала головним рушієм всієї агресивної політики Японії. Тож весь японський народ ніс на собі відповідальність за політику держави. Те ж саме можна сказати про Німеччину.
Німеччина і Японія – дві держави, два народи, що пройшли через горнило покаяння, і сьогодні політика цих держав свідчить, що в свідомості людей, менталітеті народів сталися радикальні, корінні зміни.
Більшовицький режим не впав з неба, революційні зміни в Російській імперії сталися за підтримки народу, і подальша комуністична практика теж отримала підтримку більшості народу. На землі інших народів імперії більшовицький режим був принесений на штиках російської більшовицької армії.
Репресії 1937 року – це не тільки сталінські репресії. За ці репресії несуть відповідальність громадяни Радянського Союзу.
І цей висновок є справедливим для всіх часів, усіх суспільств і всіх народів, включаючи пострадянські країни.
Об’єднана прес-служба українських організацій Росії (ОПС УОР)
06.08.2018 р.
Додатково: https://7x7-journal.ru/item/110157
-
У мітингу пам’яті цьогоріч взяло участь близько п’ятисот учасників.
У мітингу пам’яті цьогоріч взяло участь близько п’ятисот учасників.
-
Ведучий мітингу – член правління товариства «Міжнародний Меморіал» Олександр Даніель.
Ведучий мітингу – член правління товариства «Міжнародний Меморіал» Олександр Даніель.
-
Лариса Скрипникова (друга праворуч у першому ряді) серед учасників мітингу.
Лариса Скрипникова (друга праворуч у першому ряді) серед учасників мітингу.
-
Тимчасово повірений у справах України в РФ Руслан Німчинський із сім’єю та генконсул України у Санкт-Петербурзі Леся Лозинська.
Тимчасово повірений у справах України в РФ Руслан Німчинський із сім’єю та генконсул України у Санкт-Петербурзі Леся Лозинська.
-
Американський дипломат Томас Лірі з нащадками репресованих американських фінів.
Американський дипломат Томас Лірі з нащадками репресованих американських фінів.
-
Литовський прапор на мітингу пам’яті.
Литовський прапор на мітингу пам’яті.
-
Російські козаки – прихильники нинішнього режиму Кремля, традиційно намагалися зірвати меморіальний захід.
Російські козаки – прихильники нинішнього режиму Кремля, традиційно намагалися зірвати меморіальний захід.
-
Дерев’яний хрест на місці поховання одного із розстріляних українців.
Дерев’яний хрест на місці поховання одного із розстріляних українців.
https://kobza.com.ua/istorija/5815-sandarmokh-kryvava-rana-shcho-nikoly-ne-zahoitsia.html?layout=default&print=1&tmpl=component#sigProId55132985cf
На світлинах: Пам’ятний Хрест в урочищі Сандармох – пам’ятник синам України, що загинули від рук сталінських катів. У мітингу пам’яті цьогоріч взяло участь близько п’ятисот учасників. Ведучий мітингу – член правління товариства «Міжнародний Меморіал» Олександр Даніель. Лариса Скрипникова (друга праворуч у першому ряді) серед учасників мітингу. Тимчасово повірений у справах України в РФ Руслан Німчинський із сім’єю та генконсул України у Санкт-Петербурзі Леся Лозинська. Американський дипломат Томас Лірі з нащадками репресованих американських фінів. Литовський прапор на мітингу пам’яті. Російські козаки – прихильники нинішнього режиму Кремля, традиційно намагалися зірвати меморіальний захід. Дерев’яний хрест на місці поховання одного із розстріляних українців.