Як наш літературний гурток розповів про цей традиційний народний обряд
Учасники літературного гуртка «Червона калина» відділу національніх культур при муніципальному закладі культури «Балаковський центр народної творчості» підготували літературно-музичну композицію присвячену обряду «Обжинки». Глядачам 5 грудня минулого року запропонували познайомитись з історією винекнення цього традиційного обряду.
Розповіли про сніп «Спасова борода», який робили із останніх стебел жита, що залишалися на ниві. Прикрашали його стрічками та квітами і несли до господи. Зерно з «Спасової бороди» виминали, зберігали його і на слідуючий рік, сіючи примовляли: «Роди, Боже, на всякого долю – і бідного і багатого».
...Затихло поле у чеканні,
Лиш чути скрипку цвіркуна
Та вітерець легким зітханням
Шерхне колоссям – вже жнива!
Косарі познайомили глядачів, як потрібно готувати косу до косовиці. Вони обовязково закладали гілочки дуба за поясницю, щоб не боліла від тяжкої праці.
Жінки-жниці розповіли,як потрібно брати скошені стебла жита і звязувати їх в снопи.
Закінчивши роботу в полі, вибрали найкращу , працьовиту дівчину, наділи їй обжинковий вінок, взяли «Спасову бороду» і пішли до господаря на гостини. Господар обжинковий вінок повісив на кілок, як оберіг, а «Спасову бороду» поклав в святий куток на божницю до слідуючої весни.
Дзвінко і щиросердечно лунали українські народні пісні :
«Ой співаночки мої», «Ой на горі та женці жнуть», «Жито, мамцю», «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Ой у полі криниченька», «Ой лопнув обруч», «Чом, чом,земле, моя».
Весело танцювали гопака.Присутніх на святі пригощали смачним, домашнім хлібом та пиріжками з муки нового врожаю. Глядачі щиро дякували учасників і організаторів літературного гуртка «Червона калина» за те, що познайомились з традиційним українським обрядом «Обжинки».
Докія ПРИМАКОВА.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
На світлинах: Святий куток. Тужилкіна Олена прикрасила сніп «Спасова борода». Обжинковий вінок найкращій жниці Галкіній Зінаїді; поряд жниці Должнікова Катерина і Нудьга Юлія. Пісня -«Ой у гаю при Дунаю» - Павленко Василь, Бердянова Наталка, Нудьга Юлія, Примаков Володимир. Фінальна пісня «Чом, чом, земле, моя», гурт «Червона калина». Третя зліва - художній керівник Салтикова Галина.