Як у місті Сургуті розбирались із землею під пам’ятником Тарасові Шевченку
Від редакції: На початку червня в Світовій мережі з’явились тривожні публікації в яких йшла мова про демонтаж першого пам’ятника Тарасу Шевченку в місті Сургуті Ханти-Мансійського автономного округу , який було споруджено і відкрито 10 вересня 2005 року за ініціативою і на гроші українського мецената Володимира Трохимовича Самборського, генерального директора Сургутського торговельно-промислового дому. Редакції сайту звернулася з електронними листами до генерального консула України в Тюмені Левицького Євгена Вікторовича, який, як представник України, приймав участь у відкритті цього монументу Великому Кобзарю - першого і єдиного пам’ятника йому на всій величезній території Сибіру, і до голови рад ОУР і ФНКА “Українці Росії” пана Думи Василя Михайловича з проханням прокоментувати ситуацію, яка склалася в Сургуті. Але перед тим, як привести отримані коментарі, передруковуємо публікацію "СIА-ПРЕС".
В Сургуті зносять пам’ятник Тарасові Шевченку
В російському місті Сургут (Тюменська область) демонтують пам’ятник Тарасу Шевченку. Володимир Самборський, генеральний директор Сургутського торговельно-промислового будинку заявив, що міська влада змушує демонтувати пам’ятник, який було встановлено два роки тому за його кошт, - цитує "Обозреватель" "СIА-ПРЕС".
За його словами, він отримав лист від адміністрації Сургута, в якому міська влада звинуватила його в "незаконному збагаченні" від використання земельної ділянки під пам’ятником. Підприємець заявив, що він має намір демонтувати пам’ятник Тарасу Шевченку і перенести з центральної вулиці міста на одну з власних земельних ділянок. Всю відповідальність за це вимушене рішення Володимир Самборський покладає на департамент земельних і майнових відносин адміністрації Сургута, - пише "Обозреватель".
Нагадаємо, нещодавній конфлікт з естонським пам’ятником воїну-визволителю спричинив гостре зацікавлення ставленням до меморіалів як в Україні, так і в Росії. Так, у підмосковному містечку Хімки паралельно з перепохованням і демонтажем пам’ятника в Естонії відбувався демонтаж і перепоховання пам’ятника офіцерам і солдатам Радянської Армії. Також стало відомо про знесення в Росії пам’ятника українському льотчику, який захищав Москву.
http://observer.sd.org.ua/news.php?id=12043
3.06.2007
Коментар генерального консула України в Тюмені Левицького Євгена Вікторовича:
Шановний Андрію Васильовичу! На щастя, ситуація в Сургуті після особистого втручання мера міста пана Сидорова Олександра Леонідовича вже нормалізувалася. Він зустрівся з Володимиром Трохимовичем Самборським, переговорив з ним. Після цього зразу ж були прийняті необхідні адміністративні рішення і підписані потрібні документи про передачу пам’ятника, як дарунка добродія Самборського місту Сургуту, і прийом його на баланс місцевої адміністрації, а також про освітлення закріпленої території тощо. На жаль, цей конфлікт виник майже на пустому місті через безвідповідальність одного із сургутських чиновників. Але завдяки добрій волі керівництва міста всі питання були швидко узгоджені і ніяких проблем не залишилось. Я певен, що цьому пам’ятнику нашому Великому Кобзарю в Сургуті стояти вічно – як справжній символ України в Ханти-Мансийському автономному окрузі і всьому Сибіру...
Коментар генерального директора Сургутського торговельно-промислового будинку Самборського Володимира Трохимовича:
Пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку в нашому місті стояв, стоїть і стояти буде!
Дійсно, директор департаменту земельних і майнових відносин адміністрації Сургута Артур Азнауров надіслав мені – “громадянину Самборському” офіційного листа, в якому формально і безпідставно звинуватив мене в незаконному збагаченні від використання земельної ділянки під пам’ятником. Прямо скажу – це абсурдне звинувачення! На протязі майже 5 років я не міг встановити цей пам’ятник саме через те, що не було підписано договорі про виділення землі і передачі її в оренду. А тепер, коли пройшло майже 2 роки після його відкриття, мене звинуватили в “незаконному збагаченні” за рахунок землі під пам’ятником Кобзарю! Соромно, що в міській адміністрації працює така безвідповідальна людина, як цей пан Азнауров.
Але виявилося, що достатньо всього-на-всього 15-20 хвилин під час моєї зустрічі з мером міста Сургуту, щоб вирішити всі проблеми. Оформлення всіх документів практично закінчено. Освітлення пам’ятника місто взяло на себе. Я дуже вдячний нашому меру Олександру Леонідовичу Сидорову за особисте втручання в цю конфліктну ситуацію, що почалася як звичайне непорозуміння.
Шановні пані і панове! Радий повідомити, що конфлікт в Сургуті повністю улагоджено. Як Виявилося, що він виріс не через ініціативу місцевих адміністраторів міста Сургуту по демонтажу і переносу пам’ятника Тарасу Шевченку, поставленого на особисті кошти сина радянського офіцера з Хмельниччини пана Володимира Самборського, а в результаті свавілля якогось маленького чиновника. Який зумів плюнути в душу щирій людині, справжньому сину українського народу. Але в результаті досяг протилежного результату. Хочеться поздоровити Володимира Трохимовича Самборського з тим, що його подарунок місту - перший пам’ятник Великому Кобзарю в Сибіру тепер отримав повну легітимність і ніякий можновладець не зможе його перенести з центральної вулиці Сургуту в якесь інше місце!
Андрій БОНДАРЕНКО,
головний редактор сайту “Кобза” - Українці Росії”.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
На світлинах: Пам'ятник Кобзарю в Сургуті. Перший пам'ятник Тарасу Шевченку в Сибіру. Фото на па'мять біля шевченківського монументу з повпредом України в сибірському регіоні.