«Кобза» продовжує знайомити вас з українськими громадами за кордоном. Про проблеми українців в Молдові та діяльність заснованого у 2021 році Національного конгресу українців Молдови розповів в інтерв’ю від 26 вересня агентству «Укрінформ» голова НКУМ Дмитро Лекарцев.
- Пане Дмитре, розкажіть, будь ласка, якими є головні цілі та завдання Національного конгресу українців у Молдові?
- Конгрес об’єднує українців у Молдові, забезпечує платформу для розвитку та інструменти для діалогу з молдовським суспільством, урядом, міжнародними партнерами. Організація фактично є голосом української спільноти тут і працює задля захисту та просування інтересів та прав українців у Молдові, як автохтонних українців, так і вимушених переселенців.
Ми втілюємо власні проєкти, а також проєкти міжнародної технічної допомоги на перехресті гуманітарної сфери та сфери сталого розвитку. Зокрема, в освіті, працевлаштуванні, розвитку громад. Відновлюємо українські школи в Молдові, знаходимо роботу біженцям, допомагаємо українським підприємцям, навчаємо українських мерів.
Ціль нашої роботи дуже проста – кожен українець у Молдові має отримати можливості для гідного життя й розвитку та вільно почуватися українцем. Це амбітна мета, але в ній немає нічого недосяжного.
До того ж ми не самі – нас підтримують агенції ООН, є гарна співпраця з посольством України, теплі робочі відносини з парламентом та урядом Молдови, профільними міністерствами.
- Скільки тепер українців мешкає у Молдові, скільки прибуло після повномасштабного вторгнення РФ?
- Кількість українців на сьогодні становить близько 300 тисяч – це 10% населення Молдови, 123 тис. з них – біженці. На початку повномасштабного вторгнення Росії український кордон з Молдовою перетнули понад мільйон біженців.
У лютому 2022 року ми створили Центр допомоги біженцям з України у Кишиневі, який працював до лютого 2024 року та надав допомогу понад 20 тис. громадянам України. Евакуювали сім‘ї з гарячих точок Херсонської, Миколаївської та Одеської областей і допомагали їм з релокацією до Німеччини й Австрії, бо місць просто не вистачало. Автобуси курсували кожного дня, і такої кількості історій і зламаних доль вистачило б на цілий цикл книжок.
Бути біженцем – означає вимушено залишити оселю, це особиста трагедія. Навіть тепер, після декількох років, багато з них потребують уваги та допомоги, особливо в Молдові, де переважно живуть жінки з України з дітьми.
- Які тепер настрої в Молдові щодо українських біженців? З якими проблемами стикаються українці в Молдові? Як ще їм допомагає НКУМ?
- У Молдові українців приймали з теплом, і від того її почали називати «маленькою країною з великим серцем». Насправді за це велика вдячність громадянам Молдови. Відкрию секрет, є спеціальні дослідження, які вимірюють рівень взаєморозуміння, і в Молдові він залишається безпрецедентно високим попри складність політичного контексту в самій країні.
Щодо викликів, то є хронічні проблеми української спільноти і, звісно, потреби біженців. Ми розділяємо ці два треки і працюємо над ними окремо. Наприклад, цього року спільними зусиллями з міністерством освіти та досліджень Молдови і партнерами ми спромоглися відкрити перші класи з повноцінним викладанням шкільної програми українською. Це вагомий крок для нашої спільноти і прецедент для Молдови загалом. Наша діяльність має точковий і системний характер – у 2022 році, коли в Молдові перебували сотні тисяч наших громадян, ми вже вели діалог з президенткою Молдови, пані Санду, УВКБ ООН і міжнародними партнерами щодо імплементації тимчасового захисту. Молдова врешті стала першою країною поза межами ЄС, де біженці отримали таку можливість.
Тепер ми тримаємо фокус на роботі з мерами міст і населених пунктів, де компактно проживають українці. У регіонах складна економічна ситуація, є системні рішення щодо співпраці з ЄС та включення до національних механізмів розвитку.
Українці відчувають тут ті самі проблеми, що і громадяни Молдови, це і складність знайти житло, знайти роботу з гідною платою, вартість життя, доступ до медичних послуг. Тут ми перебуваємо в ситуації, де немає швидких простих рішень, тому включаємо українців до загальних стратегій та планів, які фінансуються за допомогою міжнародних партнерів.
- Чи є співпраця з місцевими органами влади, організаціями у реалізації проєктів для підтримки українських громад в Молдові?
- У Молдові є понад 100 міст та населених пунктів, де понад половину становлять українці. Цього року в рамках НКУМ ми провели дослідження соціально-економічних потреб громад.
Для координації роботи за цим напрямом ми створили Раду примарів при Національному конгресі українців Молдови. До робочої групи входять 17 мерів, які представляють 33 населених пункти, де компактно проживають понад 50 тис. українців. Ми змагаємося за їхню підтримку на національному рівні, за можливості налагодження побратимств в Україні, Польщі та Румунії.
Нещодавно з групою мерів ми здійснили освітній візит до Польщі, де завдяки нашим партнерам, Об’єднанню українців Польщі, мали можливість ознайомитися з роботою органів місцевого самоврядування, навчитися писати проєкти, ознайомитися з досвідом реалізації європейських проєктів у сфері екології, інфраструктури, підтримки малого бізнесу, соціальної інтеграції та інклюзії та культури.
Найближчим часом за сприяння Обласної військової адміністрації Чернівецької області відбудеться підписання 12 побратимств між селами та містами, де компактно проживають українці в Молдові, та ОТГ Чернівецької області.
Також ми активно співпрацюємо із Союзом українців Румунії, щоби разом з мерами до кінця року здійснити такий освітній візит до місць компактного проживання українців у Румунії.
- Розкажіть про соціально-економічну інтеграцію української спільноти в Молдові.
- Немає проблем із соціальним життям, бо тут, у Молдові, ми любимо заходи, любимо свята, тут насичений графік, і українці – завжди бажані гості, а в регіонах вони вже давно є частиною місцевої спільноти.
Працевлаштування залишається пріоритетним викликом. Офіційно можна побачити статистику, що працевлаштовані менше ніж дві тисячі біженців, але дослідження вказують, що більше ніж половина з них мають стабільний дохід. Це водночас і податкове питання, і мовне, і фактор тіньового ринку, і онлайн-робота. Водночас багато біженців мають кваліфікації, які непросто реалізувати у Молдові.
Ми розробили онлайн-платформу dilo.md. Там українці можуть знайти роботу в Молдові та безкоштовно проконсультуватися з нашими спеціалістами з працевлаштування.
- У серпні в Кишиневі відкрився перший Український дім у Молдові. Розкажіть про напрями його діяльності. Які програми та заходи вже були реалізовані? Які заплановані?
- Заснування Дому було нашою мрією тривалий час, і 23 серпня в Кишиневі ми відкрили перший Український дім. Цей простір ми створили для забезпечення діалогу між українською та місцевою громадами, надання необхідної підтримки для соціально-економічної інтеграції біженців з України, зокрема консультації з працевлаштування, неформальну освіту, проведення заходів. Наша команда також тут працює.
Дім уже приймає офіційні делегації, тут проводяться робочі зустрічі з партнерами, і, звісно, це впливає на імідж української спільноти, відкриває можливості для презентації діяльності, для перемовин.
- У столиці Молдови діє українська гімназія ім. Тараса Шевченка. Як вона тепер розвивається? Які головні виклики стоять перед закладом у нинішніх умовах?
- У Молдові вже певний час проходить освітня реформа, кількість навчальних закладів щороку оптимізується. Гімназія Шевченка у Кишиневі є однією з небагатьох, де викладають українською, але протягом 50 років шкільні приміщення залишалися без оновлень, і це створювало значні ризики для майбутнього школи.
У 2023 році ми зібрали ключових гуманітарних партнерів у школі та сформували запит, бо ситуацію належало терміново рятувати, хоча шанси, відверто, були незначні.
Завдяки дитячому фонду з Німеччини ми відкрили у школі український освітній центр «Дивосвіт» і почали готувати малюків до першого класу. Школа швидко привернула цікавість і після запуску першої в Молдові україномовної шкільної програми, безумовно, отримала значну підтримку.
Ми раді відкритості міністерства освіти і досліджень, а також допомозі міжнародних організацій, бо тепер гімназія стала справжнім осередком української освіти.
На початку 2024–2025 навчального року в гімназії навчаються 290 дітей, з них 203 – з України. За належної підтримки гімназія може вмістити до 1200 дітей і стати освітньо-культурним хабом, який допоможе зберегти українську самоідентичність.
Нещодавно до гімназії завітали представники міжпарламентської групи дружби «Україна–Молдова», представник міністерства освіти і науки України, міністр закордонних справ України та представник омбудсмана України. Ми сподіваємося, що ці візити стануть початком нових ініціатив для школи.
Водночас, попри пройдений шлях, гімназія потребує подальшої допомоги – потрібні капітальний ремонт спортивної зали, їдальні та навчальних класів. Попереду ще багато роботи.
- Які найбільш значущі заходи ви організували цього року? Які з них вважаєте найуспішнішими?
- Щороку ми проводимо низку заходів для спільноти, зокрема День вишиванки, Дні українського кіно, готуємо подарунки до Дня святого Миколая, вшановуємо пам’ять жертв Голодомору.
Найбільшим досягненням є Ukrainian Day in Moldova, що став щорічним українським форумом, де ми фіксуємо актуальні досягнення та проблеми, звітуємо про діяльність та збираємо політикум і міжнародні місії для відкритого діалогу щодо проєктів та ініціатив. UDM збирає декілька тисяч учасників з різних країн і де-факто слугує ключовою платформою для адвокації інтересів української спільноти та демонстрації української культури і традицій.
Запрошуємо всіх українців та друзів Молдови на Ukrainian Day in Moldova 2024, який відбудеться 5 жовтня в Кишиневі: в Artcor, вул. 31 August 1989, 137. За доброю традицією, кульмінацією свята стане виступ популярного українського гурту.
- Які нові проєкти чи ініціативи планує НКУМ у найближчому майбутньому?
- У ситуації зниження обсягів міжнародної підтримки ми закладаємо фундамент для сталого розвитку нашої спільноти у Молдові. Тепер максимальний фокус уваги спрямований на інклюзію українців, зокрема біженців, до національних планів і стратегій, механізмів підтримки. У момент, коли є підтримка та увага до цього питання, ми докладаємо максимум зусиль, щоб розв’язати болісні питання і гарантувати доступ українців до допомоги, а також ключових послуг та прав, нарівні з місцевими мешканцями.
Нещодавно мав честь бути призначеним представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Республіці Молдові. Це велика честь і відповідальність для мене.
Зі свого боку, ми будемо робити все можливе, щоб кожен українець в Молдові відчував себе захищеним та знав, куди йому звертатися, якщо його права на території Молдови будуть порушені.
Також розвиватимемо культурний і соціально-економічний напрям у регіонах, де живуть українці, зокрема розвивати потенціал місцевих адміністрацій, будувати інфраструктурні проєкти, місцеві бізнес-кластери, хаби для молоді та підприємців, відновлювати регіональні культурні українські фестивалі. У листопаді цього року ми відроджуємо славну традицію і вперше за три десятиліття проведемо регіональний фестиваль української культури на півночі Молдови, який об’єднає українців з різних куточків країни та гостей з України.
Українці в Молдові матимуть умови й екосистему, яка забезпечує можливості, збереження культурної та мовної ідентичності, а також соціальний ліфт, це і є довготривалою метою.
Андрій Петринський
На світлині: Голова НКУМ Дмитро Лекарцев