Свято прикрасила презентація альманаху нашого Українського клубу „Червона Калина”
Це свято пройшло в Центральній міській бібліотеці якраз на Великдень. Там ми влаштували велику виставку з рушників, була ікона під рушником, крашанки, паска, глечик з соняшниками... Людей з півсотні було, ми в костюмах вийшли з паскою, вітали всіх: «Христос воскрес!» - а тоді паску пустили по рядах:
- Пригощайтеся, розговляйтеся, люди добрі! Щиро дякуємо, що прийшли до нас у такий Великий День на свято Паски, яке в Україні так і називають: «ВЕЛИКДЕНЬ»! Бо це дійсно найбільше, найрадісніше свято – свято воскресіння Христа і всього живого на землі та в душі, це свято наших надій та любові, яка живить усе на світі.
- Нам дуже приємно, радісно бачити вас, бо то значить, що у ваших серцях не згасли добрі почуття до України, що у вас є інтерес і повага до всього українського, що вам дорога культура нашого народу! - Українці приходили цілими сім’ями, в національних костюмах.
Виступали різні гості, автори статей в альманасі Данилевський Микола – автор трьох статей, журналістка Інна Філіпова. Гості з музею (Трифонова Наталя) та з національних центрів (Загидуліна Валя) згадували наші спільні заходи. Наш давній друг художниця Любов Суєвалова знову прийшла з подарунком – гарною картиною. А запальна солістка російського народного ансамблю „Калинушка” Людмила Чумак виконала дві українські пісні, які викликали бурю овацій.
Наші українці читали немало поезій з альманаху, співали українських народних пісень під баян нашого Андрія Беркити, який прийшов з 7-річним сином Степанком. Наша шанована 86-річна пані Ольга Карімова знову на гаряче запрошення залу прочитала байки Павла Глазового, вміщені в альманасі. Ведуча Галина Членова, методист бібліотеки, говорила про значення розділів „З історії українців у Росії”, „Звичаї нашого народу”, „Наша слава”, „Народна криниця”, зачитувала відгуки на альманах, що надійшли з Камчатки, Мурманська, Челябінська, Самари, Донецька, Харківської області. Добрим словом згадували і нашу шановану майстриню - 77-літню Любов Павлівну Лапіну, яка через хворобу не виходить з дому. Та і як не згадати, коли половина наших жінок виступають в її вишиванках, та кептарях, на виставці є її рушник, коли саме її паскою та крашанками розговлялись ми в це свято.
Було немало наших юних друзів, які прийшли з мамами, татками та меншими братиками й сестричками. Першокласники з гімназії № 10 Ксеня та Орися у віночках та гарних хвартушинах розказували українською мовою віршики, підспівували всі разом Іванкові Горбу із сопілкою. Учениця 4-го класу Лера Романець бездоганною українською мовою прочитала „Садок вишневий коло хати”, співала з нами пісень, вона майже щосуботи до нас приходить з бабусею Раїсою Павлівною, яка родом з Дніпропетровська. А на свято прийшли ще і її мама Ганна, (це вона зшила доньці гарний український костюм), татко Олег та дідусь Микола Степанович, який народився в селі Санжарівці, що в Башкортостані.
Свято традиційно закінчили духовним гімном українців „Реве та стогне Дніпр широкий”, який співав увесь зал! Але ще довго не розходились добрі друзі, ще багато велося розмов, співалося пісень…
На світлинах: Віночок для Ксені. Розговляйтеся! Гарна сопілка в Іванка. Лера Романець читає Шевченка. Співає «Червона Калина». Наші друзі в залі.
Лідія КОБЗАР.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
А це ще деякі відгуки на альманах:
З міста Донецька:
Шановна Лідіє Іванівно, із задоволенням ознайомився з Вашою працею – альманахом „Червона калина”. Вважаю, що Ваш альманах повинен бути в домашній бібліотеці кожного уральського українця, який би черпав з нього знання про свій народ, мав би гордитись із того, що він з роду українців, які вклали в рідний сибірський край знання, силу й здоров’я, сприяли розвитку малої батьківщини від давнини до сучасності. Цікавою є інформація про історію стосунків між Україною і Златоустом і для жителів України, бо історичні корені їх обох щільно перепліталися протягом сотень років.
Відзначу, що Вам вдалося мудро поєднати в альманасі любов українців до своєї історичної колиски України з повагою і любов’ю до Росії – батьківщини дітей і онуків багатьох українців, які оселились на Уралі. Корисним є також дублювання текстів українською і російською мовами: як українці, так і росіяни зможуть вільно ознайомитись із змістом альманаху. Скажу також про Ваше, Лідіє Іванівно, поетичне слово, представлене в альманасі. Воно сповнене душевного тепла і незатухаючої любові до України-неньки.
Доречною є розповідь про діяльність вашого українського клубу «Червона калина», що є переконливим прикладом того, як можна об’єднатись для спільної культурологічної діяльності і для збереження національної культури і національної свідомості розпорошених у світі українців. Цікавою є і розповідь про „сусідів” – українців Уфи та Троїцька. Приклад того, як українці можуть плідно об’єднуватись не лише у межах одного міста, але й у віддалених регіонах однієї держави. Одне зауваження: дуже низька якість фотографій. І причина тут, здається, одна - професійне невміння веб-майстра, що готував альманах.
Доповнюють вчасно альманах розповіді про українство і хрестоматійні твори провідних геніїв українського слова Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, а також сучасної видатної української майстрині слова - Ліни Костенко.
Цінною є розповідь про сучасну Україну, про збереження в українській духовній колисці звичаїв і традицій нашого народу. Цей матеріал доповнює провідну концепцію альманаху - донести до української діаспори дух українськості, що є душею і символом народу. Якраз на висвітлення цієї концепції працює матеріал розділу „Звичаї нашого народу”. Але знову таки зауваження видавцям: бляклі малюнки і фотоілюстрації заважають адекватному сприйманню різноманітних ознак культури українського народу, а, можливо, можуть викликати в декого і відразу.
В цілому ж варто високо оцінити спробу укладача збірника власними силами, далеко від українських науково-культурних і видавничих центрів, без належної фінансової підтримки створити в основному на місцевому українському матеріалі пахучу гілку українського культурного духу.
Авторові вважаю потрібним побажати нових ідей у створенні аналогічних видань із залученням, по-можливості, вагомої допомоги і місцевих нових українців і, що особливо важливо сьогодні, української держави, яка, очевидно, повинна радикально подумати про духовну і матеріальну підтримку української діаспори в Росії. Варто також міркувати про українську школу, яка б могла бути активним джерелом пробудження національної свідомості українців Урало-Сибірського регіону, пропагандистом тут рідної мови і культури. Адже очевидно, що у цьому напрямку дещо робиться і в Златоусті, і в регіоні.
Вадим ОЛІФІРЕНКО,
кандидат педагогічних наук,
член Національної Спілки письменників України. м. Донецьк
Из Челябинска:
«Мне передали украинский альманах, я восхитилась: это громадный труд и очень интересная подборка материалов. Конечно, теперь очень важно, чтобы те считанные экземпляры, которые удалось издать, попали в те точки культурного поля, где они будут работать в полную меру. И мне думается, должны откликнуться те, кто может издать большой тираж и в цвете. Альманах, совершенно очевидно, этого достоин....»
Нина ЯГОДИНЦЕВА,
Член Союза писателей России, доцент, кандидат культурологии:
Из села Великий Бурлук Харьковской области:
Добрый день, Лидия Ивановна. Получила ваш Альманах, восхищена. Рада за вас безмерно, желаю дальнейших успехов. Открыла для себя много интересного и неизвестного.
Раиса БАШТАН,
учитель-словесник, журналист, поэтесса.
Из Златоуста:
«Славянское родство сближает души»
Повод для встречи интересных друг другу людей найдется всегда. А если он действительно появился – будет праздник. Вот такой праздник состоялся недавно в украинском клубе, проходивший в Центральной библиотеке.
Презентация
Был первый день Пасхи, которую в Украине называли Великдень и праздновали всегда, даже в советские времена, а ещё вышел в челябинском издательстве альманах – заветная мечта создателя и председателя украинского клуба – Лидии Кобзарь-Шалдуги.
Альманах получился солидный – 172 страницы формата А-4, на украинском и русском языках, с фотографиями. Он посвящен «всем землякам, которые не забывают своих корней». В нем 12 разделов, вместивших историю украинцев в России и на Урале, жизнь клуба и аналогичных объединений в Троицке и Башкирии, обычаи украинцев, их достижения, украинский фольклор.
Издан альманах на грант главы администрации Златоустовского городского округа, полученный на конкурсе проектов, который был организован городским комитетом культуры. Среди авторов статей – имена известных златоустовцев. Это Надежда Глыбовская, Валентина Гарус, Николай Данилевский, Юрий Окунцов, Владимир Чабаненко, Светлана Соложенкина и другие, а также классики и современные литераторы Украины. Автор-составитель Лидия Шалдуга проделала огромную работу, собрав в единое целое большой и разнообразный материал, скрепив его собственными раздумьями, стихами, очерками. Получилась книга, одинаково интересная и для украинцев, и для любого другого народа.
На праздник презентации новой книги члены клуба пришли целыми семьями, с детьми малыми и постарше. Например, школьница Лера Романец была вместе с мамой и папой, бабушкой и дедушкой. Женщины надели вышитые украинские кофточки и фартуки, украсили зал расшитыми рушниками, и получилась настоящая выставка рушников, сделанных мастерицами. Был тут и пасхальный уголок с набором писаных яиц, с иконой Христа, также украшенной рушником. А венки из цветов с многоцветными лентами в течение праздника обрели хозяек: их подарили девочкам-первоклассницам: Арише Колесник и Ксюше Бирюковой.
Украинский венок – не просто женское украшение. Это и оберег, и полная глубокого смысла, вплоть до цвета каждой ленточки, часть национального костюма. А ещё невозможно представить украинцев без песни. Так что эта встреча началась с песен и песнями же и закончилась.
О новом сборнике говорила Галина Членова – сотрудник Центральной библиотеки, читали стихи разных авторов, выступали авторы статей: Николай Данилевский, Наталья Трифонова и другие. Гости из татаро-башкирского клуба Валя Загидулина и Галлия Гильманова поздравили участников презентации и подарили им свою песню. А блокадница Лидия Симонова поблагодарила украинцев за интересную встречу, призналась в любви к украинской песне и попросила исполнить одну из них. Солистке русского ансамбля «Калинушка» Людмила Чумак вызвала бурю оваций своим зажигательным исполнением украинской народной песни «Ой чорна я си, чорна».
Кстати, в альманахе можно найти теплые слова о дружбе двух славянских народов – украинского и русского. Да и сама действительность подтверждает их неразрывную связь. В зале присутствовали русские не только в качестве гостей. Душа клуба «Червона калина» - два замечательных певца – Андрей Беркита и Андрей Филонов, который пришел сюда, узнав о клубе из телепередачи. Наша поэтесса Светлана Соложенкина сделала немало переводов стихов с украинского на русский язык, примеры можно приводить бесконечно.
В маленькой газетной статье невозможно рассказать обо всем, что можно найти в изданном альманахе. Недаром же выступающие называли его малой украинской энциклопедией. И те, кому дороги и интересны обычаи украинцев, стихи и песни, в том числе и детские, юмор, имена писателей, поэтов, переводчиков, ученых, кто хочет познакомиться с членами клуба «Червона калина», те могут найти всё это в новом альманахе украинкого клуба города Златоуста.
Благодаря Интернету многие издания сегодня моментально становятся достоянием людей из самых отдаленных уголков. Про украинский альманах, из сайта «Кобза - Украинцы России», уже узнали украинцы Самары, Челябинска, Мурманска, Камчатки и прислали свои приветствия, которые зачитывали на встрече.
Инна ФИЛИППОВА,
журналист газеты «Златоустовский рабочий»