Серед «перлин в намисті» Російської Федерації особливе місце займають поволжські автономні республіки Татарстан і Башкортостан. На сьогодні - це регіони, що найбільш активно відстоюють власні
національні інтереси. Татари, наприклад, на сьогодні, за чисельністю є другим етносом (після росіян) в Російській Федерації.
Але зовсім інша ситуація в Башкирії. За даними перепису 1989 року у власній республіці башкири за чисельністю були лише третіми. Після росіян і татар (етнічні дані російського перепису 2002
по республіці досі не оприлюднені). Та все таки за десятиліття демократії башкири у своєму національному становленні пройшли значний шлях.
Сьогодні башкирська мова є державною мовою Башкортостану (поряд з російською, як мовою Федерації). Більше того, у зв'язку із майбутніми президентськими виборами, планується створення при
Центральній Виборчій Комісії республіканської комісії, що перевірятиме знання претендентами на пост глави Башкортостану знання башкирської мови.
Мовна проблема на сьогодні є гострою в цій багатонаціональній республіці. Хоча у її вирішенні може повчитись і українське керівництво.
З часу розробки й прийняття декларації про суверенітет Республіки Башкортостан йшла уперта і тривала боротьба за надання башкирській мові статусу державної. Перша спроба була зроблена в 1990
р., коли у Верховній Раді РБ розглядався проект декларації, підготовлений Башкирським народним центром "Урал". Але цей проект наштовхнувся на опір татарських національних організацій і, в
результаті, з тексту прийнятої тоді Декларації (11 жовтня 1990 г.) норма щодо державного статусу мови була вилучена.
Наступною спробою надати статус башкирській мові стала спроба прийняти в 1992 році республіканський Закон про мови. Але і цього разу спроба не пройшла. Проте вже через рік, в ході прийняття
Конституції в ст. 92 була зафіксована норма, згідно якої Глава Республіки повинен володіти башкирською та російською мовою. Вимога знання башкирської мови була закріплена і в законах
Башкортостану «Про Президента Республіки Башкортостан» і «Про вибори Президента Республіки Башкортостан».
Все це стало юридичною основою прийняття у подальшому спеціального закону про мови. В грудні 1998 р. Президент М. Рахімов, вніс на розгляд Державних Зборів Башкортостану проект Закону "Про
мови народів Башкортостану", який і був прийнятий на початку 1999 р. Державними мовами були визнані башкирська і російська.
Щоправда з протестом проти прийняття Закону знову виступили російські й татарські етноси. Татари, зокрема, вимагають надання статусу державної мови ще й татарській, яка є рідною для третини
населення республіки. А окремі «виразники інтересів» російськомовного населення виявили хвилювання з приводу необхідності знання башкирської мови претендентами на посаду Президента
Республіки.
Але більшість етнічних груп, що проживають в республіці схвально віднеслись до мовної політики башкирської влади. Прикладом може слугувати і українська громада Башкирії, яка налічує біля 75
тисяч чоловік (за переписом 1989 року 1,9% населення республіки). Сьогодні в Башкирії в п'яти загальноосвітніх школах вивчають українську мову. Крім того діють чотири недільні школи (з них три -
в столиці республіки Уфі). Їх фінансування здійснюється з республіканського бюджету. Також в Уфі в філіалі Московського державного відкритого педагогічного університету ім. М. Шолохова готують
вчителів української мови. А в селі Золотоношка, понад 80% жителів якого є українцями згідно указу президента республіки створено історико-культуний центр українців Башкортостану.
Як відмітив співголова національно-культурного центру українців Башкортистану Володимир Дорошенко становище ставлення місцевої влади до національних потреб українців є «оазою благополуччя» на
тлі російських реалій.
Володимир Тиліщак,
із Республіки Башкортостан