На даний момент тимчасовий захист діє до четвертого березня 2027 року. Що буде далі — це питання турбує як самих українських біженців, так і країни-члени Євросоюзу, чимало з яких починають розробляти власні правила легалізації українців, які виявлять бажання залишитися. Спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон дала відповідь на низку питань, зокрема на одне з головних — чи можуть українці після п’яти років отримувати п’ятирічний або довгостроковий дозвіл на проживання.
Чи є механізми, щоб залишитися в ЄС після п’яти років перебування
Всі українці, яких зараз приймає Європейський Союз, стануть «добрим людським мостом», який допоможе Україні інтегруватися до ЄС. Таку думку висловила спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон в інтерв’ю Радіо Свобода. Ті українці, хто готовий робити внесок й інтегруватися, зможуть залишитися.
«Ситуація така: коли тимчасовий захист завершиться, держави-члени переводитимуть українців на національні дозволи на проживання. Цей процес уже розпочався і, я б сказала, відбувається дуже добре. Держави-члени раді інтегрувати українців, і вони вже інтегровані в цих країнах. Тож, так, маю сказати, що ті, хто готовий робити внесок й інтегруватися в державах-членах, зможуть залишитися», — пояснила Йоганссон.
Чи зараховуються роки перебування у ЄС з тимчасовим захистом для отримання довгострокового дозволу на проживання
«Щодо європейського дозволу на довгострокове проживання — я пропонувала поправку до нього, коли була єврокомісаркою, але, на жаль, переговори щодо цього питання зайшли в глухий кут, тож наразі вони не тривають. Тому ми маємо старий режим довгострокового дозволу на проживання, і він не дозволяє зараховувати роки під тимчасовим захистом», — говорить Йоганссон.
Спеціальна посланниця ЄС прогнозує, що у майбутньому, можливо, й будуть відмінності, але це питання вже буде в компетенції держав-членів. Нині ж ці переговори не є активними. Водночас, за її словами, порядок зарахування часу перебування під тимчасовим захистом у межах національного законодавства у різних країнах може відрізнятися.
«Саме тому я зараз відвідую різні столиці, щоб обговорювати це питання. Я бачу, що держави-члени заявляють: вони хотіли б і надалі підтримувати українців. Вони також бачать, що українці роблять внесок в економіку, працюють на ринку праці. Тож зараз вони займаються цим переходом. І саме в цьому я намагаюся їх підтримати», — пояснила Йоганссон.
Вразливі категорії
За словами Ілви Йоганссон, країни ЄС можуть і після завершення тимчасового захисту надавати соціальні виплати вразливим категоріям людей.
Це може відбуватися, адже держави-члени погодили рекомендації Ради ЄС, у яких прописано, що вразливі групи повинні мати можливість залишатися на умовах, схожих до тимчасового захисту, навіть після завершення дії директиви про тимчасовий захист.
Чи зараховуватиметься час під тимчасовим захистом для отримання постійного проживання в ЄС
У ЄС зазвичай право залишитися надається після п’яти років проживання — чи відлік почнеться з нуля. Ілва Йоганссон пояснила, що може бути у випадку з українськими біженцями.
«Зараз ми бачимо, як держави-члени використовують своє чинне національне законодавство, а деякі також працюють над новим законодавством, як-от Польща, яка нещодавно оголосила комплексне рішення, де передбачене переведення 900 тисяч українців на польські дозволи на проживання. Цей процес триває майже в усіх державах-членах, і я тут для того, щоб підтримувати їх у цьому переході», — говорить вона.
Нагадаємо , що у жовтні 2025 року спецпредставниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон говорила, що тимчасовий захист має залишатися тимчасовим. Згідно із даними, тоді озвучувалися цифри, що на території Європейського Союзу перебувало 4,7 мільйона українців під тимчасовим захистом. Але ЄС уже розглядав подальші кроки, які Ілва Йоганссон схарактеризувала як «формування діаспори».
Юлія Семененко
На світлині: Ілюстративне фото