Величною кантатою «Карелія та мати Україна» розпочався гала-концерт, присвячений закриттю Днів української культури в Карелії. Музика професора Державної консерваторії ім. Глазунова Романа Зелінського на слова учасника хору Миколи Рубцова. Твір виконувався вперше і був присвячений 95-річчю Республіки Карелія, що святкується на початку червня цього року.
Талант композитора, шановного пана Романа Зелінського, достойно втілив на сцені академічний студентський хор консерваторії. Диригент заслужений артист Карелії Євген Гур’єв. Бурхливі оплески та квіти були нагородою достойникам.
А потім для глядачів було ще дві години свята. Свята зустрічі з українською музичною культурою, українською піснею, українським словом.
Привітне слово, слова вдячності за багаторічну пропаганду української культури на теренах Карелії отримало товариство «Калина» від міністра в питаннях національної політики Республіки Карелія пана Андрія Маніна, начальника відділу міністерства культури пані Ольги Білової.
В концерті приймали участь нові колективи з міст Республіки: Медвежегорська «Жива водиця» та із міста Суоярві «Мелодія».
Вокальний ансамбль «Мелодія» полонила слухачів чистим, ніжним співом та своєю закоханістю в українську мелодію. Художній керівник заслуговує особливих слів вдячності. Пані Оксана Давидюк сама є талановитим музикантом, має чудове сопрано, акомпанує на роялі. Байдужих в залі не залишилось.
А «Жива водиця» була зовсім друга. Взяли собі за основу фольклор, та так «зіграли» пісню про бичка, що навіть сам поважний міністр пан Манін вийшов на сцену танцювати з керівником гурту Наталією Шепелєвою. Молодці, що тут скажеш!
Наші діти та юнаки також нас порадували, особливо була вдалою композиція «Це моя Україна, це моя Батьківщина…» (постановка подружжя Юлії та Валентина Яловіциних ). Кульмінацією виступу дітей став «Київський вальс» в виконанні Ріти Сібєлєвої та Микити Гущина.
Хор «Українська пісня» панував увесь другий відділ. І то було достойне панування! Низка пісень була присвячена тим, хто не повернувся з війни, присвячено нашим матусям, бабусям, сестрам та братам, котрі так і не дочекались своїх дітей…
«Степом, степом» ( музика народного артиста України Анатолія Пашкевича), «Кличе мати сина», «В горах мак розцвів» були виконані так, що глядачі плакали. Особливо, коли Олена Кононова проникливо читала:
Вийшла в степ широкий мати посивіла,
Виплакала очі від журби вона,
Біля квітів маку стала, заніміла,
І згадалась знову матері війна...
І почула голос сина над житами –
То зітхала мати, то вогонь палав:
„Я прийшов до тебе, я вернувся, мамо.
Я своєю смертю смерті потоптав.
На моїй могилі нині квітів море,
Ти в думках до мене линеш з далини,
І твоє невтішне материнське горе –
То прокляття вічне паліям війни!”
Концерт закінчився загальною піснею «Одна калина», заспівувала Оксана Давидюк, а разом з нею співали і хористи, і наші діти, і гості, і всі присутні в великій залі Державної філармонії. Достойно завершились сімнадцяті Дні української культури в Карелії.
Лариса СКРИПНИКОВА,
голова правління Карельського республіканського громадського товариства «Калина».
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
P.S. Що до мене, то я відчуваю себе абсолютно щасливою в ту мить, коли стою на сцені, а в залі стоять глядачі (а зала заповнена!) і лунає Гімн України. І звучать величні слова, і я співаю (шкода, що мало тих, хто співає зі мною…):
«Ще не вмерла України ні слава, ні воля…»,
І Боже ж мій, як я хочу, щоб це знали і пам’ятали геть усі, що наша Україна не вмре во віки віків. А буде, буде великою, незалежною, багатою державою! Буде!!
На світлинах: Петрозаводськ - столиця Карелії. Звучить кантата «Карелия та мати Украина». Нас вітає міністерство культури Республіки Карелія. Професор Роман Зелінський. Співають наші «Українські ластівки».