Про П’яту міжнародну наукову конференцію у Чернігівському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка
Чернігівський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Фундація доброчинних громадських ініціатив «Україна-діаспора»(Чернігів), Амбасада Канади в Україні (Київ), Фонд професора Ореста Цапа (Вінніпег), Меморіальний музей Михайла Коцюбинського (Чернігів) проводять П’яту міжнародну наукову конференцію “Українство у світі: Україна є там, де живуть українці”
Конференція відбудеться у Чернігівському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка (вул. Гетьмана Полуботка, 53) 15 –17 травня 2009 року.
До розгляду пропонуються питання за напрямками (секціями):
- Українська діаспора: історія, сучасність, проблеми, напрямки співпраці між діаспорою та Україною.
- Церква в Україні та діаспорі.
- Мова, література, мистецтво, філософія, фольклор в Україні та українській діаспорі.
- Розвиток шкільництва та вищої школи в Україні та закордонні.
- Визначні українські постаті та установи.
- Голодомор в Україні: факти, наслідки, дослідження.
- Дослідження, розвідки, висновки, проекти молодих вчених в Україні та закордонні (секція для молодих науковців і студентів).
За результатами роботи конференції у вересні 2009 року вийде щорічний міжнародний збірник інформаційних, освітніх, наукових, методичних статей і матеріалів “Український вимір”. Число 8”.
Матеріали для друку (від 3 до 20 сторінок тексту на електронних носіях; шрифт ARIAL 12, поля 2 см, інтервал 1,5) приймаються заздалегідь, а також під час проведення конференції. Можлива стендова (заочна) форма доповіді. Учасники можуть також обрати й статус слухачів конференції (без виголошення доповіді), узявши участь у обговоренні чи прослуховуванні виступів.
Організаційний внесок для учасників складає 60 грн (12 дол. USA). Проживання та харчування – за власний рахунок (можливе сприяння організаторів конференції).
Про Ваше бажання взяти участь у роботі конференції просимо повідомити з 1 жовтня 2008 до 10 травня 2009 року.
Робочими мовами конференції є українська, англійська, білоруська та російська. При подачі заявок просимо також заповнити аплікаційну форму, яка додається. Заявки можна надсилати на електронні адреси: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
Контактна особа для звертання - Станіслав Борисович Пономаревський, філологічний факультет Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Шевченка, вул. Гетьмана Полуботка, 53, м. Чернігів, Україна, 14013. Додаткову інформацію можна також одержати за тел. у Чернігові
(0462) 677414 (р.), 8-0667281733 (моб.).
ЗАЯВКА
Прізвище, ім’я автора(ів)__________________________________
Вчений ступінь або посада_________________________________
Місце роботи/навчання____________________________________
Назва статті____________________________________________
Поштова адреса, контактні дані___________________________
Бажана секція ___________________________________________
Станіслав ПОНОМАРЕВСЬКИЙ.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Додаток:
Позитив: У Чернігові нарешті з’явився філологічний факультет. Він мав би бути завжди
Філологічний факультет у Чернігівському державному педагогічному університеті ім. Т.Г.Шевченка існує лише один рік.
З початком нового навчального року його очолив кандидат філологічних наук Станіслав Пономаревський. Пропонуємо коротке знайомство.
– Пане декане, Вам слово.
– Народився я в Ніжині. За навчанням, освітою і попередніми 15-ма роками роботи також належу до Ніжинської вищої школи. На філологічному факультеті Ніжинського державного університету працював з україністикою, а тема моєї кандидатської дисертації пов’язана з українською фольклористикою.
Також був заступником декана з навчально-методичної і наукової роботи, завідувачем кафедри гуманітарних дисциплін, проректором з міжнародних зв’язків, директором «Центру співпраці з діаспорою» при Ніжинському університеті, єдиним державним закладом в Україні означеного спрямування, створеного постановою Кабміну.
Весь цей час я викладав. У сфері моїх наукових інтересів, крім уже названих вище, були: історія української культури, історія зарубіжної культури, українська література.
Життєвих пріоритетів, зацікавлень маю декілька: українська мова і література, українознавство, громадська діяльність, спрямована на співпрацю з українською діаспорою.
Цим напрямком займаюся близько десяти років. Очолюю обласну громадську організацію «Україна – діаспора». На сьогодні маємо співпрацю зі 109-ма українськими національно-культурними товариствами в різних країнах світу, на різних континентах. Робота ця непроста…
– Станіславе Борисовичу, звісно, філологічний факультет Чернігівського університету не може рівнятися до аналогічного в Ніжині, бо створений лише рік тому. Але в нього є перспектива?
– Те, що в Чернігові нарешті з’явився філологічний факультет – уже позитив. На моє глибоке переконання, він тут мав би бути завжди. Адже з цим містом тісно пов’язані сильні особистості української культури і літератури: Михайло Коцюбинський, Борис Грінченко, Леонід Глібов.
Тут діє потужна обласна організація Спілки письменників України. Все це приваблює і дає поштовх до роботи. Сподіваюся, що разом з колегами кращі традиції Чернігівської вищої школи, починаючи від Колегіуму, будуть вивчатися, відроджуватися і розвиватися.
– А крім повсякденної роботи з організації навчального процесу Ви щось цікавеньке вже запланували чи ще думаєте?
– Дещо заплановано, а над дечим ще думаємо. Зокрема, вже можна сказати про заплановані на цей навчальний рік кілька наукових конференцій, у тому числі й чотири міжнародні з україністики.
Сподіваємося на приїзд наших кращих наукових і дослідницьких сил з України та з-за її меж. Будемо до цього залучати інші організації та інституції: посольство Канади в Україні, посольство США, наше посольство в Канаді, громадську організацію «Українська всесвітня координаційна рада», яку очолює поет Дмитро Павличко (раніше очолював відомий дисидент Михайло Горинь).
Є домовленість з організацією «Україна – світ», очолюваною поетом Іваном Драчем, львівськими, київськими, харківськими громадськими та державними інституціями. Працівники відділу Міністерства закордонних справ України, які працюють в означеному напрямку, також хочуть брати участь у наших конференціях. Залучатимемо, безперечно, й широку студентську громадськість.
Це дуже багато дає користі молодим: спілкування з авторитетними людьми, дискутування з ними на наукові теми, бути опублікованими поряд з науковими світилами і тому подібне.
– Очевидно, після таких заходів університетська бібліотека й кафедри мають змогу поповнитися літературою?
– Звісно. Як правило, гості привозять не лише власні матеріали. Завдяки попереднім зв’язкам, ми маємо змогу вже з початку навчального року отримувати деякі книги, хоча наш факультет молодий і малознаний. У цих надходженнях, в основному з Канади та США, і художня література, і навчальна, і словники та енциклопедії, які поповнюють навчально-методичну базу і бібліотечний фонд.
Приміром, на три наші англомовні кафедри передано досить коштовні і рідкісні для наших теренів 24-томні англомовні найповніші «Світові енциклопедії», укладені зусиллями науковців Канади, США, Великобританії та Австралії. Такий подарунок нам зробила «Українська федерація Америки» (Філадельфія) з ініціативи професора Філадельфійського університету, знаного в світі науковця і племінника не менш відомого Степана Бандери – Володимира Бандери. Він давно допомагає Україні в науковий спосіб.
– Очевидно, завдань і проблем у новоствореного факультету достатньо. І все-таки хочеться почути, які з них видаються Вам першочерговими.
– Я бачу два основні завдання: створення наукової школи, без якої не неможливо серйозно говорити про факультет, та згуртування викладацького і студентського колективу навколо інтересів факультету. Наукова школа створюється потужним науковим колективом, який має конкретну тему для вивчення і має результати, що виходять за межі регіону.
А для згуртування колективу важливе значення має питання матеріально-технічного забезпечення. Гадаю, всім відомо, чого в нас немає, але мені приємно, що в ректораті є розуміння цього і прагнення вирішити проблеми.
Нинішні складності – це проблеми становлення. Як кажуть, це – набувне. Головне ж – вирішення духовних проблем. А для цього ми маємо добрий науковий і кадровий потенціал та прагнення всіх створити найкращі умови для набування студентами освіти і їхньої реалізації.
Сподіваюся, скоро в нас запрацює і літературна студія, і з’явиться факультет-побратим. Вже маємо пропозицію стосовно встановлення тісних зв’язків від філологічного факультету Монітобського університету в Канаді. Ми вже почали співпрацю з видатними особистостями українського походження, які живуть у Канаді.
– Пане декане, дякую за дебют і перепрошую в читачів за вельми короткий виклад нашої з вами бесіди. Однак сподіваюся, Ви будете частим гостем «Високого Валу».
18.10.2007 р.
Любов ПОТАПЕНКО